Справа: № 2-а-10437/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"09" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Менської виправної колонії № 91 про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Менської виправної колонії №91 про визнання дій незаконними у формі незаконного, упродовж тривалого чксу, його утримання в приміщенні камерного типу, морально-психологічного знущання, ненадання належної медичної допомоги, погроз фізичною розправою, розголошення відомостей оперативного характеру, що наражає його на небезпеку розправи, знищення з вини адміністрації продуктового набору, що надійшов до нього та зобов'язання перевести його до Вінницької тюрми.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року відмовлено у відкритті провадження по справі.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Приймаючи рішення про відмову у відкриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що відносини, які склалися між сторонами даної справи не є публічно-правовими та регулюються Кримінально-виконавчим Кодексом України. З огляду на те, що за виконанням кримінальних покарань здійснюється прокурорський нагляд згідно Закону України «Про прокуратуру», за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами Державного департаменту України з питань виконання покарань судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що ОСОБА_2 не має право на звернення до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи вищенаведене та суть правовідносин, що склалися між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги стосуються діяльності відповідача - Менської виправної колонії № 91 у Чернігівській області, регламентованої нормами Кримінально-процесуального кодексу України, а, відтак, не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і судом апеляційної інстанції відхиляються.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року - залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлено 09 вересня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: