Справа: № 2-а-9971/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
при секретарі Вечер А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача доплати до середнього заробітку в розмірі 122,02 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що на підставі рапорту ОСОБА_3, наказом позивача від 26.01.2007 року № 21-о «Про призначення працівників ВПМ Чернігівської МДПІ»відповідача було призначено на посаду оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, зі звільненням з посади старшого оперуповноваженого сектору протидії незаконного відшкодування ПДВ Чернігівського районного відділу податкової міліції управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Чернігівській області. Призначення на посаду відбулось з пониженням у посаді, в зв'язку із організаційно-штатними змінами і за згодою ОСОБА_3, про що свідчить його рапорт від 09.01.2007 року.
На момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідач -капітан податкової міліції, наказом Державної податкової адміністрації в Чернігівській області № 116 від 22.05.2008 року звільнений з займаної посади у запас, згідно з пп. «ж». п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114.
У травні 2007 року у зв'язку з переведенням його на нижче оплачувану посаду та на підставі ст. 114 Кодексу законів про працю України відповідачу було виплачено доплату до розміру попереднього середнього заробітку в сумі 122,02грн.
На підставі заяв відповідача щодо проведення перевірки дотримання законодавства про оплату праці при переведенні його з однієї посади на іншу в січні 2007 року, Державною податковою адміністрацією в Чернігівській області було проведено перевірку позивача із зазначеного питання, за результатами якої встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу податкової міліції не поширюються норми Кодексу законів про працю України, а тому доплата до попереднього середнього заробітку на загальну суму 122,02 грн., проведена ОСОБА_3 в травні 2007 року, є безпідставною та підлягає негайному відшкодуванню, що підтверджується копією листа ДПА в Чернігівській області № 2168/7/14-012 від 31.03.2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленням помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при здійсненні відповідачу виплати в розмірі 122,02 грн. була допущена помилка в застосуванні норми статті 114 КЗпП, а не рахункова помилка.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову, погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції -без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.