Справа: № 2-а-455/09 Головуючий у 1-й інстанції: Якименко М.М.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
"09" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу прокурора м. Вінниці на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти ДПС м. Вінниці ДАІ Вінницької області сержанта міліції Лукіянчука С.А. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти ДПС м. Вінниці ДАІ Вінницької області сержанта міліції Лукіянчука С.А. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 25 січня 2009 року серії АВ №048409.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що його неправомірно притягнули до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту -КУпАП), а саме: перевищення допустимої швидкості руху.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено.
На зазначену постанову суду прокурором м. Вінниці подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що перевищення швидкості не підтверджено належними засобами.
Проте, колегія суддів із зазначеним висновком не погоджується, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2009 року о 09 год. 32 хв. на 62 км. автодороги Житомир -Могилів Подільський в с. Медведівка, позивач рухаючись на автомобілі «Шевролет»д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався вимог знаку п. 5.45 Правил дорожнього руху України, оскільки перевищив допустиму швидкість руху на 24 км/год чим допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Факт перевищення швидкості зафіксований вимірювальним приладом «Іскра»№1286/Д та підтверджується фотознімком.
У зв'язку з цим відповідачем складено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25 січня 2009 року серії АВ №048409.
За змістом п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
За правилами частини першої статті 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладання штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як передбачає стаття 280 цього ж кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевищення швидкості руху зафіксовано за допомогою спеціального технічного пристрою, що має функції фотозйомки, оскільки до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача також надано копію фотознімку, на якому зафіксовано факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Крім того, встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 25 січня 2009 року серії АВ №048409 оформлена у відповідності вимогам ст. 283 КУпАП, які пред'являються до змісту постанови.
Відповідно до ст. 14 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку ці дані встановлені фотознімком.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Проте, позивач не надав належних доказів неправомірності дій відповідача.
Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, п. 4).
Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України №1111 від 13 листопада 2006 року, діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, забезпечення прав особи та верховенства права, забезпечення безпеки усіх учасників дорожнього руху.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, наданих йому Конституцією та законами України, а судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу прокурора м. Вінниці -задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2009 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: