Справа: № 2-а-3157/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
"31" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Житомирському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року,
У травні 2009 року позивачі звернулися з позовом, в якому просили: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроставляння відміток в паспортах позивачів про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, нездійснення податкового обліку останніх за раніше встановленими формами обліку, незнищення облікових карток; зобовґязати відповідача виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальні ідентифікаційні номери позивачів, знищити облікові картки, зробити відмітки в паспортах позивачів про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру та зберегти за ними раніше встановлену форму обліку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до їх паспортів відмітки про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру та нездійснення їх податкового обліку за раніше встановленими формами обліку податків; зобовязано відповідача внести відповідні відмітки до паспортів позивачів та здійснювати податковий їх облік як платників податків за раніше встановленими формами обліку. В решті позовних вимог відмовлено. Позов ОСОБА_4 залишений без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить частвково скасувати постанову суду першої інстанції та у скасованій частині ухвалити нове рішення про залишення без задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення без задоволення позову з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач протиправно не проставляє відмітки в паспортах позивачів про право на здійснення будь-яких платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивачі через власні релігійні переконання звернулися до відповідача з заявами, в яких, в тому числі, просили внести відмітки до паспортів про виключення ідентифікаційних номерів, зберегти за ними раніше встановлену форму обліку платника податків, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про них та їх ідентифікаційні номери, знищити облікові картки.
На вказані заяви відповідачем надано відповіді листами, якими позивачам було роз'яснено порядок внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, встановлений спільним наказом ДПА України та МВС України від 19.01.2004 року № 602/1226.
Позивачі, не погоджуючись з такою позицією відповідача, посилаючись на те, що порядок визначений вказаним вище Наказом суперечить вимогам чинного законодавства, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Окрім того, колегією суддів встановлено, що ідентифікаційні номери позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видалені із бази даних Державного реєстру фізичних осіб, що не заперечувалося останніми і під час розгляду справи судом першої інстанції.
Між тим, судова колегія вважає необґрунтованими твердження позивачів щодо наявності у відповідача обовґязку проставляти відмітки в їх паспортах про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації вказаної норми Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944.
Відповідно до п. 1.5 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку (ф. № В2).
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України. Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою № В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Тобто, саме органи внутрішніх справ, а не органи державної податкової служби, компетентні вносити відмітки до паспортів громадян України щодо їх права на здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера.
Таким чином, даний Порядок розроблений згідно з Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів»та з метою його виконання для усунення прогалин в регулюванні спірного питання.
Беручи до уваги, що «Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів», затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 є чинним, рішення про визнання його нечинним не виносилось, а тому він є обов'язковим до застосування.
Тобто, відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі - задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року -скасувати.
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяА.Ю. Коротких
суддяГ.Г. Федорова