Справа: № 11/362-А Головуючий у 1-й інстанції: Євсіков О.О.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
"31" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,
при секретарі: Олешко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДП «Завод «Генератор»на постанову Господарського суду м. Києва від 2.11.2007 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Завод «Генератор»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва
- про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним рішення відповідача від 7.05.2007 року №0004012305 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1407436,95 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Господарського суду м. Києва від 2.11.2007 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 7.05.2007 року працівниками податкового органу була проведена перевірка господарської одиниці позивача -магазину (м. Київ, вул.. Полярна, 20) з питань дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), про що складений відповідний акт.
Згідно висновків акту, складеного за результатами проведення вказаної перевірки, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через РРО -Славутич ЕККА-М №РА00000033, на загальну суму 281487,39 грн., реєстрація якого скасована з 12.12.2003 року.
На підставі вищевказаного акту та виявленого в ході перевірки порушення норм чинного законодавства, відповідач, на підставі п.1 ст.17 Закону виніс рішення від 7.05.2007 року №0004012305/0, яким, застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1407436,95 грн.
Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки та рішенням про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій звернувся до суду з відповідним позовом про визнання його нечинним.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість прийнятого податковим органом рішення та відсутність правових підстав для його скасування, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно п.1 ст.17 даного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З положень вищевказаних пунктів ст.17 Закону та суті встановленого податковим органом порушення вбачається, що останній безпідставно притягнув позивача до відповідальності за п.1 ст.17 Закону, оскільки вказане в акті перевірки порушення не відповідає змісту порушення, за яке настає відповідальність за даним пунктом статті.
Навіть у разі вчинення ним встановленого в акті перевірки порушення, відповідальність мала наступати за п.2 ст.17 Закону.
Крім того, рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем з порушенням строку, визначеного ст.250 ГК України, оскільки згідно акту перевірки адміністративно-господарська санкція застосована до підприємства 7.05.2007 року, починаючи з 12.12.2003 року.
За таких обставин оскаржуване позивачем рішення не відповідає вимогам закону, прийнято податковим органом з перевищенням наданих йому повноважень. Застосована до позивача санкція та розмір штрафу не обґрунтовані.
Вищевказані обставини є підставою для скасування рішення суб»єкта владних повноважень.
Суд першої інстанції дав неналежну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права, що регулюють відносини, у зв»язку із чим невірно вирішив спір.
Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення, його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та фактичних обставинах справи.
Доводи апеляційної скарги спростовують встановлені судом першої інстанції обставини, підтверджуються зібраними по справі доказами та зазначеними вище нормами чинного законодавства.
Обираючи шлях поновлення порушених прав позивача колегія суддів вважає, що оскаржуване останнім рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій слід скасувати, оскільки позовні вимоги про визнання його нечинним не узгоджуються з положеннями КАС України.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, шляхом скасування рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод «Генератор»задовольнити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 2.11.2007 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Державного підприємства «Завод «Генератор»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.
Скасувати рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 7.05.2007 року №0004012305 про застосування до Державного підприємства «Завод «Генератор» штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 6.09.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: