Справа: № 2а-5099/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
Іменем України
"31" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,
при секретарі: Олешко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 -представника ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.10.2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України
- про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.01.2009 року №38 о/с в частині звільнення його з посади заст. директора Департаменту ресурсного забезпечення -начальника управління озброєння, транспорту та спецтехніки; поновити його на вказаній посаді; стягнути з відповідача на його користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу; зобов»язати відповідача надати довідку про його роботу в МВС України із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати; зобов»язати відповідача відшкодувати йому 5000 в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.10.2009 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Представник позивача, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач займав посаду заст. директора Департаменту ресурсного забезпечення -начальника управління озброєння, транспорту та спецтехніки на підставі наказу МВС України від 25.01.2009 року №154 о/с.
Наказом МВС України від 22.01.2009 року №38 о/с позивача звільнено із займаної посади відповідно до п. 1 ст.40 КЗпП України (у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників).
Суд першої інстанції повно та об»єктивно встановив фактичні обставини справи, дав належний правовий аналіз підставам звільнення позивача з займаної посади та необґрунтованості такого звільнення в силу перебування останнього на лікарняному.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд, відмовляючи у задоволенні позову обґрунтовано застосував наслідки, передбачені ст.100 КАС України, з огляду на наступне.
КАС України, визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства (ст. 1 КАС України).
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, в редакції яка діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
З матеріалів справи вбачається, що трудову книжку позивач отримав 2.02.2009 року, що підтверджується його розпискою. Тобто, визначений Законом строк оскарження позивачем наказу про його звільнення закінчився 3.03.2009 року. Разом з тим, відповідний позов поданий останнім 25.05.2009 року.
Пропуск позивачем строку, визначеного ст.233 КЗпП України для звернення до суду за вирішенням трудового спору про звільнення є очевидним.
При розгляді справи судом першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності, визначених ст. 100 КАС України.
Колегія суддів вважає, що позивач пропустив передбачений Законом строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин. Об»єктивні підстави для його поновлення відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, оскільки мав реальну можливість при поданні позову скористатись кваліфікованою правовою допомогою адвокатського об»єднання, з яким 16.02.2009 року уклав договір про надання правової допомоги та представництво його інтересів в суді.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач пропустив передбачений Законом строк звернення до суду без поважних причин, і оскільки, відповідач наполягав на застосуванні строків позовної давності, передбачених ст.100 КАС України, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, вірно оцінив надані сторонами докази та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -представника ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.10.2009 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 6.09.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: