Справа: № 2-а-5985/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Костюк Л.О., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, 3-я особа: Голова Державного комітету України із земельних ресурсів Воєводін Володимир Васильович про визнання наказу протиправним та поновлення на роботі,-
ОСОБА_2 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, 3-я особа: Голова Державного комітету України із земельних ресурсів Воєводін Володимир Васильович про визнання протиправним та нечинним наказу № 871-кт від 13.10.2008 року та поновлення на роботі.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Голови Державного комітету з земельних ресурсів від 07.08.2008 року № 468-КТ, позивачку було призначено на посаду начальника управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області.
Наказом Голови Держаного комітету з земельних ресурсів № 871-КТ від 13.10.2008 року позивачку було звільнено з зазначеної посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Позивачка вважає звільнення з займаної посади незаконним, оскільки заява про звільнення була написана під тиском, а звільнення проведено в період її тимчасової непрацездатності.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України), працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка подала заяву про звільнення за власним бажанням, яка була зареєстрована в Державному комітеті з земельних ресурсів України 13.10.2008 року, а відповідач, в свою чергу, задовольнив вищевказану заяву та звільнив позивачку за власним бажанням в цей же день.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про звільнення за ст. 38 КЗпП України суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що заяву про звільнення за власним бажанням вона написала під тиском, оскільки жодних доказів з цього приводу вона не надала.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ч. 2 ст. 38 КЗпП України згідно якої «Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою..», оскільки в заяві позивачки про звільнення за власним бажанням від 13.10.2008 року не зазначена дата звільнення, а тому відповідач звільнив її в цей же день. Що стосується звільнення позивачки в період перебування її на лікарняному, то в даному випадку відповідач також діяв правомірно, оскільки позивачку було звільнено за власним бажанням, а не з ініціативи роботодавця.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що дії відповідача щодо звільнення позивачки є правомірними і вчиненими відповідно до вимог чинного законодавства,
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, 3-я особа: Голова Державного комітету України із земельних ресурсів Воєводін Володимир Васильович про визнання наказу протиправним та поновлення на роботі -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року -без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді