Справа № 362/2873/13-ц
Провадження № 2/362/103/23
13.06.2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі: секретаря судового засідання Шмагун М.С.,
прокурора - Ламшиної О.О.,
представника відповідача - Поліщука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства “Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України” до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, визнання права постійного користування земельною ділянкою, витребування земельної ділянки, -
У провадженні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. перебуває цивільна справа за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства “Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України” до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, визнання права постійного користування земельною ділянкою, витребування земельної ділянки.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2019 р. прийнято до свого провадження дану цивільну справу, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2022 р. у задоволенні заяв прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Радька О., прокурора Обухівської окружної прокуратури Гладія Є. про залучення до розгляду у справі правонаступника позивача у цивільній справі за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства “Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України” до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, визнання права постійного користування земельною ділянкою, витребування земельної ділянки, відмовлено.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2023 р. у задоволенні клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Гладія Є. про заміну найменування органу прокуратури який звернуся із позовом, відмовлено. Замінено на Обухівську окружну прокуратуру Київської області.
19.04.2023 р. до суду від керівника Обухівської окружної прокуратури Гладія Є. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, яке мотивовано наступним.
В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 362/2873/13-ц. Позовна заява обґрунтована тим, що ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» 20.05.2002 р. було видано державний акт на право постійного користування землею з правом користування земельною ділянкою площею 971,2 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур; а також переробки сільськогосподарської продукції, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.12.2008 р. було припинено право постійного користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельною ділянкою площею 387,19 га та вилучено цю земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею та скасовано його державну реєстрацію.
В подальшому Глевахівська селищна рада розпорядилася землями, вилученими у державного підприємства за вказаним рішенням господарського суду.
Рішенням Глевахівської селищної ради від 03.09.2009 р. № 714-31-V було передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3221455300:02:005:0109, після чого видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 840806.
Згідно з інформацією Управління Держкомзему вказана земельна ділянка знаходиться в межах земель, переданих в постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».
При цьому, рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2010 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2011 р., було задоволено заяву Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, скасовано рішення Господарського суду Київської області від 31.12.2008 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі.
З огляду на те, що питання вилучення зазначеної земельної ділянки не погоджувалося Національною академією наук України, Верховною Радою України чи Кабінетом Міністрів України, а також на те, що земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні державного підприємства, приймаючи рішення від 03.09.2009 р. № 714-31-V, Глевахівська селищна рада діяла за відсутності для цього повноважень, з порушенням ч. З ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», положень ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокуратурою сформульовано наступні позовні вимоги: 1) визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради від 03.09.2009 р. № 714-31-У в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; 2) визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 840806, виданого ОСОБА_1 та скасування його державної реєстрації; 3) визнання права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3221455300:02:004:0109, за ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України»; 4) витребування на користь ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» у ОСОБА_1 , земельної ділянки, кадастровий номер 3221455300:02:004:0109.
У зв'язку з тим, що спірні земельні ділянки, розташовані на території Глевахівської селищної ради, за межами населеного пункту, перебувають у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», тому на теперішній час власником спірних земельних ділянок є Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, тому витребовувати зазначені земельні ділянки необхідно на користь держави в особі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16, ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України щодо витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки.
Відповідно до ч. З ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Ввважає, що для ефективного поновлення інтересів держави предмет даної позовної заяви необхідно змінити.
У зв'язку з тим, що тільки через декілька місяців після закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті замінено позивача на Обухівську окружну прокуратуру, що унеможливило для позивача на здійснення свого права змінити предмет позову.
Норми Цивільного процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті ухвалювати рішення про повернення до стадії підготовчого провадження, проте за будь-яких обставин при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, тому у разі виникнення необхідності суд вправі вчинити таке повернення, не допускаючи відмови у реалізації цієї дії виключно з підстав відсутності окремої процесуальної норми, тобто уникаючи проявів надмірного формалізму.
Разом з тим, повернення до стадії підготовчого провадження повинно допускатись лише у разі існування дійсно виняткових підстав для цього.
Відтак, з метою справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, та з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, вважає, що в даному випадку наявна необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, у зв'язку з необхідністю зміни предмету позову через зміни у законодавстві та напрацьованої судової практики у подібних правовідносинах.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо даного клопотання, посилаючись на те, що чинним законодавством повернення до стадії підготовчого судового засідання не передбачено, як і заміну позивача, окільки прокурор виконує лише представницькі функції.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлення належним чином.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши представників, розглянувши подане клопотання та дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 р. у справі №910/18389/20).
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).
Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Між тим, Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Судом встановлено, що 19.04.2023 р. до суду від керівника Обухівської окружної прокуратури Гладія Є. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, де окремої вимоги про зміну предмету позову не заявлено, хоча ця вимога покладена в обґрунтування клопотання.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2019 р. прийнято до свого провадження дану цивільну справу, призначено підготовче судове засідання.
В період підготовчого провадження було проведено дев'ять судових засідань.
Таким чином, враховуючи проміжок часу з дати проведення першого підготовчого судового засідання в нинішньому складі суду (10.03.2020 р.) до дати закриття підготовчого провадження (19.10.2022 р.), та кількості проведених засідань, суд вважає, що позивач мав достатньо часу для того, щоб визначитися з предметом та підставами позову.
Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання позивачем, а саме: зміни у законодавстві, судовій практиці у подібних правовідносинах, дати постановлення ухвал по справі, хронологія вирішення спору щодо права постійного користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельною ділянкою, були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання.
Тобто, наведені факти по суті, націлені на зміну підстав і предмета позову, вони не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Позивачем не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, в свою чергу, ним було констатовано про обізнаність рішення в господарській справі від 23.06.2011 р.
На думку суду відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо зміни предмету позову не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторони відповідача.
За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.
Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, про що зазначав Верховний Суд, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Гладія Є. про поверн ення до стадії підготовчого судового розгляду, - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя Кравченко Л.М.