Справа № 141/430/23
Провадження №3/141/305/23
27 червня 2023 року смт Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює лікарем медичного пункту ВЧ № А 0549,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 727315 від 03.06.2023, складеного інспектором з РПП СПД №1 ВП №4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенантом поліції Марченком О.М., 03.06.2023 о 17:40 год в с. Чагів по вул. Липківка Оратівської ТГ, на автодорозі біля будинку №7 випустив собаку дворової породи без намордника, внаслідок чого собака вкусила гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ногу, заподіявши шкоду її здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 154 КУпАП - утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), вчинене особою повторно протягом року.
В судове засідання 27.06.2023 ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 727315 від 03.06.2023 адресою, при цьому, 21.06.2023 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 від 21.06.2023 про розгляд справи без його участі. Також у заяві від 21.06.2023 ОСОБА_1 зазначив, що собака доглянута, утримується у вольєрі та ніколи агресивною не була, на той момент гралася на вулиці з дітьми.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст.268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 , який був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак не вживав заходів для явки до суду, був належним чином повідомлений про розгляд справ у суді шляхом направлення судової повістки за адресою, яку особисто вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому подав суду заяву про розгляд справи без його участі, а тому можливо розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суд, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП настає у випадку вчинення особою повторно протягом року адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті, а саме: утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 727315 від 03.06.2023; заяву та письмові пояснення ОСОБА_3 від 03.06.2023; письмові пояснення ОСОБА_2 03.06.2023; консультативне заключення від 03.06.2023, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Так, диспозицією ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність осіб, яких протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 154 КУпАП. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП, особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративне стягнення і даний факт має бути підтверджений належним чином.
Натомість, у матеріалах справи № 141/430/23 відсутні належні докази, які б підтверджували факт притягнення протягом року до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 154 КУпАП, що не дає можливості кваліфікувати його дії як повторні, а відтак матеріалами не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
У свою чергу, адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 ст. 154 КУпАП, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, встановлюється ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи №141/430/23, ОСОБА_2 звернулася до КНП «Оратівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Оратівської селищної ради, де в консультативному заключенні №1022 від 05.06.2023 їй поставлено діагноз «укус собаки 03.06.2023».
Таким чином, дії ОСОБА_1 мали б бути кваліфіковані за ч.3 ст. 154 КУпАП, а тому вказаний протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №727315 від 03.06.2023 та додані до нього матеріали є недопустимими доказами у справі та не можуть бути прийняті судом.
При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, враховуючи, що в матеріалах справи №141/430/23 відсутні належні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, а тому провадження в справі № 141/430/23 відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 154, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.154 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Копію постанови направити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук