Справа № 141/388/23
Провадження №3/141/277/23
27 червня 2023 року смт Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає по АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності протягом календарного року не притягувалась,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186977 від 22.05.2023 року, складеного поліцейським ДОП СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції Поліщученко В.В., 30.04.2023 о 20:10 год гр. ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , в приміщенні «Поділляземдокумент», яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , нанесла удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
27.06.2023 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення № 192 від 23.06.2023 представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката В. Беліменко, зі змісту яких вбачається, що, незважаючи на той факт, що правопорушення було вчинено 30.04.2023, протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 186977 відносно ОСОБА_1 було складено лише 22.05.2023, та, як наслідок, з порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП. Окрім того, об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, а об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Отже, адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Однак, як вбачається з відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та у письмових поясненнях заявниці ОСОБА_2 , ОСОБА_1 нанесла їй удар правою рукою в область обличчя. Проте, докази стосовно того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була суперечка та було порушено громадський порядок, у матеріалах справи відсутні. За вказаних обставин у діях ОСОБА_1 відсутня така кваліфікуюча ознака дрібного хуліганства, як прояв неповаги до суспільства або порушення громадського порядку, що, в свою чергу, не підірвало моральні принципи суспільства в цілому та жодним чином негативно не вплинуло на підсвідомість людей, а тому не охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. На підставі викладеного, адвокат В. Беліменко просить провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала з підстав, зазначених у письмових поясненнях та суду пояснила, що не завдавала удару ОСОБА_2 , просила провадження у справі закрити.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , розглянувши подані письмові пояснення від 23.06.2023 та матеріали справи № 141/388/23, доходить наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАВ № 186977 від 22.05.2023, заяву ОСОБА_2 від 30.04.2023 по факту нанесення їй удару правою рукою в область обличчя ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відібраних 30.04.2023, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186977 від 22.05.2023 не зазначено свідків події, хоча до матеріалів справи додано пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відібраних 30.04.2023.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У порушення зазначених вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення лише 22.05.2023, хоча подія, яка стала підставою для його складання та описана в протоколі, відбулась 30.04.2023, та звернення інформаційного характеру отримано ст. інспектором-черговим ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Турбовець С.А. та зареєстровано ЄО за № 2439 30.04.2023. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи № 141/388/23, 30.04.2023 працівниками поліції було опитано ОСОБА_1 , яка від дачі пояснень відмовилась згідно ст. 63 Конституції України. В той же час, адміністративний матеріал не містить обґрунтованих доказів причин поважності пропуску названих строків та неможливості складання протоколу не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186977 від 22.05.2023 є недопустимим доказом у справі та не може бути прийнятий судом до уваги.
Також, як вбачається з матеріалів справи № 141/388/23 та установлено судом, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186977 від 22.05.2023 не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені здійснений працівником поліції відеозапис, який долучено до матеріалів справи.
Зокрема, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, що наявний у матеріалах справи № 141/388/23 вбачається, що відеозапис розпочинається із спілкування працівника поліції із ОСОБА_1 у приміщенні відділу поліції, а саме у службовому кабінеті працівника поліції.
Суд зауважує, що на долученому до матеріалів справи № 141/388/23 відеозаписі працівниками поліції не зафіксовано факту вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду не надано та матеріали справи не містять.
Таким чином, судом установлено, що доказів факту вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян не зафіксовано та суду не надано, що, відповідно, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи.
При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували факт дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, зважаючи на факт складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №186977 від 22.05.2023 з порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП, суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження в справі № 141/388/23 відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, п. 1 ст. 247, 251, 252, 254, 256, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі № 141/388/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук