Справа 758/5849/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/3813/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
28 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2023 року,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2023 року ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 29 липня 2023 року включно, та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.
В обґрунтування мотивів ухваленого рішення суд вказав про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що указує на необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого указано на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник указав про те, що стороною обвинувачення не доведено жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так захисник указав, що стороною обвинувачення не було надано доказів того, що обвинувачений може чинити незаконний вплив на свідків, крім того, в ході їх допиту, останні не повідомляли про можливі погрози з боку обвинуваченого. Також, на думку захисту, є недоведеним ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки, а також останній обмежений у можливості виїзду за кордон, з огляду на введений в Україні воєнний стан. Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то захисником зазначено, що стороною обвинувачення доказів можливості вчинення таких дій обвинуваченим надано не було. Також захисником зазначено про те, що в умовах установи виконання покарання у обвинуваченого ОСОБА_8 загострились хронічні захворювання, які напряму можуть вплинути на його життя та вже негативно впливають на його здоров'я. За наведених обставин просив скасувати оскаржувану ухвалу та змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід (нічний арешт або особисте зобов'язання).
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, крім того, захисник уточнив вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу лише в частині вирішення питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для продовження запобіжного заходу, так само як і для його застосування, є зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до вимог ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов обгрунтованого висновку щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Посилання захисника на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, у зв'язку із чим є можливим застосування щодо нього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, на думку колегії суддів, є не у повній мірі обґрунтованим, оскільки наявність на постійного місця проживання та наявність цивільної дружини не може саме по собі свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які зможуть усунути існуючі ризики з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, що поставлені у вину обвинуваченому ОСОБА_8 , їх характер та ступінь тяжкості.
Посилання захисника в апеляційній скарзі щодо наявності у обвинуваченого хронічних захворювань також не можуть свідчити про зменшення встановлених судом ризиків чи можливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та не унеможливлює застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки захисником до суду не надано об'єктивних доказів, які б свідчили про неможливість подальшого тримання обвинуваченого під вартою у зв'язку зі станом його здоров'я.
Щодо можливості застосування до обвинуваченого інших альтернативних заходів, то колегія суддів у даному питанні зважає на наступне.
На думку колегії суддів запобіжний захід у виді домашнього арешту не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередити ризик переховування його від суду, у зв'язку із його недостатнім стримуючим впливом, а також існування реальної можливості переховуватись враховуючи ситуацію, яка існує в державі, у тому числі і ту, яка викликана зовнішнім втручанням іншої держави. Дієвим заходом, який в змозі виконати завдання по мінімізації ризику переховування обвинуваченого від суду є запобіжний захід у виді застави, який застосований судом першої інстанції щодо обвинуваченого і який є альтернативним до запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою.
Щодо зменшення розміру застави, який був визначений судовим рішенням, то колегія суддів не знаходить підстав для втручання у судове рішення у цій частині, оскільки захисником та обвинуваченим таких вимог у апеляційній скарзі заявлено не було. Підстав виходу за межі апеляційних вимог захисника ОСОБА_7 колегія суддів не знаходить.
Отже, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Враховуючи викладене, ухвала Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2023 року в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
______________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4