Київський апеляційний суд
26 червня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер справи 382/859/22
номер провадження 33/824/2753/2023
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Яготинського районного суду Київської області від 25 квітня 2023 року /суддя Нарольський М.М./
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП , -
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 25 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнуто з нього 17 000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просив постанову скасувати, провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказував на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено законних та достовірних доказів керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду. Відеозапис таких даних не містить. Вказував, що свідок ОСОБА_2 не показав його відмови від проходження огляду, а самі показання судом першої інстанції досліджено з обвинувальним ухилом. Явку інших свідків судом не забезпечено. Вказував на те, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння, був готовий до проходження огляду, однак, був неправомірно затриманий працівниками поліції з застосуванням кайданків і не міг ані розписатись у протоколі ані надати свої пояснення. Наголошував, що лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини, а направлення водія на проходження медичного огляду є обов'язковим. Водночас, з доказів у справі неможливо встановити за допомогою якого саме технічного засобу йому пропонували пройти огляд на місці зупинки.
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням, направленим на адресу суду 26.06.2023 року о 03 год 47 хв. про відкладення розгляду справи, повідомляючи, що про її розгляд не був повідомлений, дізнався від свого захисника напередодні, знаходиться поза межами Києва і хворіє.
Адвокат Хівріч О.В. також звернувся з клопотанням, направленим на адресу суду 26.06.2023 року о 03 год 41 хв. про відкладення розгляду справи з огляду на наявність у нього гострого респіраторного вірусного захворювання.
Жодних документів щодо непрацездатності не надано.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 було особисто повідомлено про розгляд справи 23.05.2023 року, за місяць до розгляду, апеляційний суд клопотання відхилив як необґрунтоване.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Судом встановлено, що 14.08.2022 року о 18 год. 45 хв в с. Черняхівка по вул. Миру водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення його до відповідальності.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду, апеляційним судом відхиляються.
Так, положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог працівника поліції пройти такий огляд.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія тощо) - ПДР не містять.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а також вказано, що огляд на стан алкогольного сп'яніння він пройти відмовився у присутності двох свідків.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується у своїй сукупності:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 181438 від 14.08.2022 р.;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.08.2022 р.;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що їх було зупинено та запрошено бути присутніми в якості свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітку мову, хитку ходу, почервоніння обличчя. В їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці та відмовився від огляду в медичному закладі;
- розпискою від 14.08.2022 року ОСОБА_4 про отримання автомобіля від працівників поліції із зобов'язанням не передавати його ОСОБА_1 «до моменту повного витвирізення»;
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачаються неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та триваюче у часі ігнорування особою цих неодноразових вимог щодо проходження огляду, тобто фактичну відмову від такого огляду;
Щодо переглянутого апеляційним судом відеозапису події, вбачається, що працівниками поліції було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 .
Як вбачається з відеофайлу на запитання поліцейського «чи вживали сьогодні алкогольні напої?» ОСОБА_1 відповів «ну да ось». На запитання поліцейського «А що вживали?» ОСОБА_1 відповів «пиво, ось сиділи в магазині, …чесно говоря». Із цього ж відеофайлу вбачається, що в подальшому на ОСОБА_1 одягнуто кайданки, оскільки останнім в машину поліцейського покладено гроші в якості хабаря.
Як вбачається відеозапису, на неодноразові повторені працівником поліції вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 ухиляється від відповіді «так» чи «ні» на питання чи буде він проходити огляд, фактично ігнорує вимогу щодо його проходження, не дає стверджувальної відповіді, називаючи певні умови для подальших дій, а отже, відсутні будь-які підстави вважати, що він не відмовився пройти відповідний огляд, а погодився.
Доводи апеляційної скарги про те, що перебуваючи у кайданках ОСОБА_1 не мав змоги реалізувати свої права, а саме розписатися у протоколі, письмово викласти пояснення по суті чи викласти заперечення, відхиляються з огляду на те, зокрема, що він не був позбавлений такого права після зняття кайданів і в процесі розгляду справи в суді.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в своїй сукупності матеріали справи свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 25 квітня 2023 року залишити без задоволення, а постанову Яготинського районного суду Київської області від 25 квітня 2023 року - без змін.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Лапчевська О.Ф.