Київський апеляційний суд
26 червня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2021 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22017101110000022,
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2021 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 22.11.2019 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, за кожне з яких окремо із застосуванням ст.69 КК України і за сукупністю яких на підставі ч.1 ст.70 КК України йому призначено узгоджене сторонами остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців без конфіскації майна.
23.05.2023 захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження, зазначає, що після укладення угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2020 з кримінального провадження № 22017101110000022 було виділено в окреме провадження матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_3 , оскільки згода щодо укладення угоди досягнута лише з ним. Проте, формулюючи у вироку щодо ОСОБА_3 обвинувачення, суд також визнав доведеним, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення за попередньою змовою із ОСОБА_5 . Такі висновки суду згідно з ст.62 Конституції України, ст.ст.17, 90 КПК України мають преюдиціальне значення під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 і дискредитують її підзахисного, порушуючи принцип презумпції невинуватості та права останнього.
З огляду на положення ст.24 КПК України, якою гарантовано право на перегляд судового рішення, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, вважає, що має право на оскарження вироку суду першої інстанції.
Також посилається на положення ч.1 ст.55, п.8 ч.3 ст.129 Конституції України щодо забезпечення прав особи на судовий захист та апеляційний перегляд справи, рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012, правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 03.03.2016 (справа № 5-347кс15).
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду, поважність причин пропуску якого захисник мотивує тим, що про його наявність дізналась лише 25.04.2023 від прокурора в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 .
Вивчивши матеріали кримінального провадження та апеляційну скаргу, вважаю, що вона подана особою, яка не має на це права, з таких підстав.
Статтею 393 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу на вирок або ухвалу суду першої інстанції, до яких, серед іншого, відносяться підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник, а також інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 03.03.2016 (справа № 5-347кс15), конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст.393 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч.2 ст.24 КПК України.
Верховний Суд України у згаданій вище постанові наголосив на тому, що при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з'ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок на підставі угоди про визнання винуватості ухвалено щодо ОСОБА_3 , і в його мотивувальній частині зазначено про вчинення кримінальних правопорушень як одноособово ОСОБА_3 , так і за попередньою змовою з Особою 1. Всупереч твердженням в апеляційній скарзі у вироку відсутні дані, які б давали можливість ідентифікувати будь-яких інших конкретних осіб (у тому числі ОСОБА_5 ) як таких, що вчинили кримінальні правопорушення, щоб давало підстави вважати, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод чи інтересів.
Доводи захисника, що суд у вироку встановив фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 за попередньою змовою з її підзахисним, чим нібито створив преюдицію і дискредитував ОСОБА_5 , є безпідставними, оскільки дослідження та оцінки правомірності дій інших осіб суд не здійснював, а отже, не вирішував наперед питання про їх права, свободи чи інтереси, і вирок, ухвалений на підставі угоди, не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб.
Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 здійснюється в окремому провадженні, і оскаржений вирок не стосується його прав, свобод чи інтересів, а відтак захисник ОСОБА_2 не наділена правом у даному кримінальному провадженні подавати апеляційну скаргу, і її належить повернути.
У зв'язку з відсутністю законних підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою розгляд питання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції є недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2021 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22017101110000022 повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1