"07" вересня 2009 року Справа № 5/535-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., судді Шепітько І.І., Ільїн О.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача -Шаповал С.В., дов.№30/362 вд 20.07.2010 р. (у справі)
відповідача -не з'явився
2-го відповідача -не з'явився
3-го відповідача -не з'явився
третьої особи -не з'явився
представник Відділення Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції (вх. №2293С/1-35) та апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Сумській області (вх. № 2613С/1-35) на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2010 року по справі №5/535-07
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м.Суми
до 1. Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Глухів Сумської області;
2. Української універсальної біржі, м. Полтава
3. Кролевецького плодовоовочевого консервного заводу Кролевецької райспоживспілки, м. Кролевець Сумської області
третя особа -Управління державного казначейства в Сумській області, м.Суми
про стягнення 146 055 грн., -
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24 червня 2010 року по справі №5/535-07 (суддя Гудим В.Д.) скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” №30/220 від 05.02.10 року на дії ВДВС Головного управління юстиції у Сумській області по справі №5/535-07 задоволено. Визнано дії ВДВС Головного управління юстиції у Сумській області, які полягають у поверненні виконавчого документа, наказу господарського суду по справі №5/535-07 незаконними. Скасовано постанову ВП №14638298 від 30.12.09 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві. Зобов'язано ВДВС Головного управління юстиції у Сумській області провести виконавчі дії з примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 21.08.08 р. по справі №5/535-07 щодо стягнення з Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”143800 грн. вартості придбаного майна, 2255 грн. витрат понесених на участь у цільовому аукціоні, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1460,55 грн. державного мита.
Перший відповідач, Глухівська МДПІ, з рішенням господарського суду не погодилася, звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2010 р. та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ВАТ по газопостачанню та газифікації „Сумигаз” в задоволенні скарги №30/220 від 05.02.2010 р. При цьому, скаржник зазначає, що зазначена ухвала винесена з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків обставинам справи.
Головне управління юстиції у Сумській області з ухвалою суду також не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2010 р. та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні скарги ВАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” на дії ВДВС Головного управління юстиції у Сумській області - відмовити.
Враховуючи той факт, що апеляційна скарга Глухівської МДПІ та апеляційна скарга Головного управління юстиції у Сумській області оскаржують один і той самий документ, а саме ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2010 р., колегія суддів дійшла висновку про їх об'єднання в одне апеляційне провадження.
До початку судового засідання від 1-го відповідача, Глухівської МДПІ, факсом було надіслано клопотання з проханням розглядати справу за його відсутністю. При цьому 1-й відповідач зазначив, що повністю підтримує позицію, наведену в апеляційній скарзі.
Позивач, ПАТ по газопостачанню та газифікації „Сумигаз”, надав відзиви на апеляційні скарги, в яких просить ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2010 р. залишити без змін, як законну та обґрунтовану та таку, що прийнята без порушень норм матеріального і процесуального права, з урахуванням фактичних обставин справи, а апеляційні скарги -без задоволення.
Представники 2-го та 3-го відповідачів - Української універсальної біржі та Кролевецького плодовоовочевого консервного заводу Кролевецької райспоживспілки, а також представник 3-ї особи - Управління державного казначейства в Сумській області в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, про що свідчать відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справ за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарсько процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, рішенням господарського суду Сумської області від 21.08.2008 р. по справі №5/535-07 позовні вимоги було задоволено шляхом стягнення з Глухівської МДПІ на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" 143800,00 грн. вартості придбаного майна, 2255,00 грн. витрат понесених на участь у цільовому аукціоні; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 1460,55 грн. держмита. В позові до Української універсальної біржі та Кролевецького плодоовочевого консервного заводу Кролевецької райспоживспілки було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 року апеляційну скаргу Глухівської МДПІ було задоволено частково. Рішення господарського суду Сумської області від 21.08.2008 року скасовано, а провадження у справі №5/535-07 припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2008р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 року було скасовано, а рішення господарського суду Сумської області від 21.08.2008 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 12.02.2009 року було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГС України від 18.12.2008 року у справі №5/535-07.
12.03.2009 року господарський суд видав наказ на виконання рішення господарського суду Сумської області від 21.08.2008 року, яке набрало законної сили 18.12.2008 року.
В свою чергу, 08.09.2009 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 21.08.2008р. по справі №5/535-07. Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано 7-денний термін для добровільного виконання судового рішення. При цьому, боржника зобов'язано при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
За результатами розгляду листа 1-го відповідача щодо неможливості виконання судового рішення, 18.09.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій, якою було відкладено провадження виконавчих дій до 28.09.2009р. (3-й том, а.с. 25).
Після чого, 30.12.2009 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки на виплату коштів за рішенням господарського суду Сумської області від 21.08.2008 року.
ВАТ по газопостачанню та газифікації „Сумигаз” 05.02.2010 року подав скаргу №30/220 на дії ВДВС ГУЮ у Сумській області по справі №5/535-07, в якій просив суд:
- визнати дії ВДВС ГУЮ у Сумській області, які полягають у поверненні виконавчого документа, наказу господарського суду по справі №5/535-07, незаконними;
- зобов'язати ВДВС ГУЮ у Сумській області скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 30.12.2009р. та поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу по справі №5/535-07 від 11.08.2009р. про стягнення з Глухівської МДПІ 143800,00 грн. вартості придбаного майна, 2255,00 грн. витрат понесених на участь у цільовому аукціоні, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1460,55 грн. державного мита.
Мотивуючи подану скаргу, позивач посилається на те, що у державного виконавця не було жодних підстав для повернення виконавчого документа, дії державного виконавця по поверненню виконавчого документа виданого на виконання рішення господарського суду Сумської області від 21.08.2008р. по справі № 5/535-07 є незаконними.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши представника присутньої сторони під час судового засідання, дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення з наступних підстав.
Так, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", як того вимагає ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону, заходам примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, перебачені рішенням.
Статтею 5 цього ж Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ (ст. 32 Закону).
Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ №609 від 09.07.2008 р. (надалі - Порядок), зокрема статтею 5 встановлено, що безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності боргу. Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню.
З цією метою, 13.10.2009 р. на адресу боржника було направлено запит та запропоновано надати інформацію в 3-денний термін та попереджено, що в разі ненадання інформації арешт буде накладено на всі рахунки.
Боржник таку інформацію не надав, але, в свою чергу, 16.10.2009 р. листом №10041/10/10-044 повідомив, що перебіг строку на примусове виконання рішення починається з 28.09.2009 р..
06 листопада 2009 року листом №10781/10/05-031 Глухівська МДПІ надала неповну інформацію на запит державного виконавця від 13.10.2009., який був отриманий державним виконавцем тільки 10.11.2009р. (3-й том, а.с. 107).
У відповідності до ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Зважаючи на той факт, що станом на 06.11.2009р. рішення господарського суду Сумської області від 21.08.2008р. по справі №5/535-07 не виконано, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника на загальну суму 162448,80 грн., яку направлено до виконання до Глухівського УДК ГУДКУ в Сумській області.
Після чого, 30.12.2009 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки на виплату коштів за рішенням господарського суду Сумської області від 21.08.2008 р. по справі №5/535-07 кошторисні призначення відсутні і надходження коштів у 2009 році не було, постанова про накладення арешту повернута без виконання, а реалізація майна державних установ заборонена (мораторій).
Як зазначає державний виконавець, відповідно до норм чинного законодавства, державна установа (організація), яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, що є в її розпорядженні.
Відповідно до частини 5 статті 23 Бюджетного кодексу України прямо вказано на те, що пропозиції по внесення змін до бюджетних призначень подаються до розгляду у порядку, встановленому для подання пропозиції до проекту бюджету.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Держказначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. У разі списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних установ, з вини яких виникли відповідні зобов'язання, протягом місяця з часу проведення такої операції розпорядники бюджетних коштів повинні впорядковувати свої зобов'язання з урахуванням безспірного списання коштів і привести їх у відповідність з бюджетними призначеннями на відповідний бюджетний період. При цьому безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються погашення зобов'язань таких бюджетних установ не допускається.
Отже, з аналізу наведених статей вбачається, що бюджетна установа має відповідати за своїми зобов'язаннями лише при наявності відповідних бюджетних призначень, виділених виключно на ці цілі для погашення певної заборгованості. Майном бюджетної установи, на яке може бути звернуто стягнення для виконання судового рішення, є лише кошти, виділені державою для відшкодування певної заборгованості. Закон не допускає можливість звернення стягнення на інше майно або інші кошти бюджетної установи.
Статтею 40 Закону встановлено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, єдиним способом виконання виконавчого документа є списання коштів з відповідних рахунків Державного казначейства і що інших заходів виконавцем не може бути здійснено.
Відповідно до п. 33 Порядку, орган Державного казначейства не приймає до виконання і повертає постанову про арешт та супровідні документи у разі, коли: 1) постанову про арешт оформлено з порушенням вимог, передбачених абзацом третім пункту 32 цього Порядку; 2) сума, зазначена у постанові про арешт, перевищує суму, яка підлягає арешту відповідно до документів, для забезпечення виконання яких таке рішення прийнято; 3) рахунок, зазначений у постанові про арешт, не належить боржнику; 4) кошторис боржника не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів (крім рахунків з обліку власних надходжень бюджетних установ).
Отже, відсутність кошторисних призначень по КПКВ 3507010 рахунок 35220002000155 на 2009 рік не є підставою для повернення постанови про арешт коштів без виконання. До того ж зазначені обставини не були перевірені державним виконавцем.
Таким чином, господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов правильного висновку, що державним виконавцем не було подано доказів вжиття ним всіх передбачених законодавством заходів примусового виконання рішення суду.
Також, слід відмітити, що до оскаржуваної постанови наказ господарського суду Сумської області по справі № 5/535-07 був повернутий позивачеві в зв'язку з тим, що реалізація майна державних установ була заборонена (мораторій).
При цьому, незважаючи на те, що господарський суд неодноразово зобов'язував ДВС подати матеріали в обґрунтування своєї позиції щодо скарги позивача, в тому числі матеріали в обґрунтування відповідності вимогам чинного законодавства своїх дій щодо повернення виконавчого документа, ДВС не подано матеріалів в обґрунтування своєї позиції, посилання державного виконавця на заборону реалізації майна державних установ є необґрунтованими та не підтвердженими законодавчо.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом;
Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що державним виконавцем не було подано ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції доказів вживання всіх передбачених законодавством заходів примусового виконання судового рішення по справі №5/535-07, господарський суд цілком правомірно визнав обґрунтованою скаргу позивача №30/220 від 05.02.2010 р.
Крім того, в своїй апеляційній скарзі, державний виконавець посилається на те, що реалізація майна державних установ заборонена, але такий висновок є безпідставним, оскільки під дію Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” підпадає майно державних підприємств та господарських товариств, але дія даного мораторію не поширюється на державні установи, до яких відноситься податкова інспекція.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції та Головного управління юстиції у Сумській області, наведені в апеляційних скаргах, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали господарського суду Сумської області від 24.09.2010 року по справі №5/535-07 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, пунктом статті 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Сумській області залишити без задоволення.
Ухвалуа господарського суду Сумської області від 24.09.2010 року по справі №5/535-07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-тиденний термін.
Головуючий суддя Токар М.В.
суддя Шепітько І.І.
суддя Ільїн О.В.
Повний текст постанови підписано 13.09.2010 року.