"09" вересня 2010 р. Справа № 18/202-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Гончар Т. В. , суддя Кравець Т.В.
при секретарі Горбачовій О.А.
за участю представників сторін:
позивача - Щабельської Л.В., дов.№10/15-02 від 13.07.2010 р. (копія у справі)
відповідача - Паламаренко Т.І., дов.№15-5024 від 25.05.2010 р. (у справі)
третьої особи -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (вх. № 2310 С/2-5) на рішення господарського суду Сумської області від 25.06.10р. по справі № 18/202-09
за позовом Публічного акціонерного товариства банк «Форум»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства банк «Форум», м. Суми,
до Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,
про стягнення 18 327 102 грн. 30 коп. та 2 912 862, 25 дол. США ,
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,
до Публічного акціонерного товариства банк «Форум»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства банк «Форум», м. Суми,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (позивача за первісним позовом): Національний банк України в особі Територіального управління Національного банку України в Сумській області, м. Суми,
про визнання недійсним кредитного договору,
встановила:
Позивач, ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, та після її неодноразового уточнення, яке було прийнято судом, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0029/08/17--KLMV від 24.10.2008р. в сумі 41 623 143 грн. 01 коп. по курсу станом на дату прийняття рішення, в т. ч. по виданому в гривнях: 12 440 000 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 3 688 086 грн. 54 коп. - заборгованість по процентам; 211 650 грн. 41 коп. - строкова заборгованість по процентам; 1 257 632 грн. 88 коп. - пеня по кредиту; 290 239 грн. 41 коп. - пеня по процентам; 12 440 грн. 00 коп. - комісія згідно п. 2 додаткового договору № 5 від 24.03.2009р.; 324 854 грн. 79 коп. -3% від суми простроченої заборгованості по кредиту; 55 751 грн. 71 коп. - 3% від суми простроченої заборгованості по процентах. Всього: 18 280 655 грн. 74 коп. По виданому в доларах США: 2 204 048,00 дол. США - заборгованість по кредиту; 391 671,83 дол. США - заборгованість по процентам; 23 938,41 дол. США - строкова заборгованість по процентам; 222 820,20 дол. США - пеня по кредиту; 30 251,85 дол. США - пеня по процентам; 55 130,75 дол. США - 3% від суми простроченої заборгованості по кредиту; 6 776,68 дол. США - 3% від суми простроченої заборгованості по процентам. Всього: 2 936 554,40 дол. США (еквівалентно 23 272 487 грн. 27 коп. згідно курсу НБУ 7,9251 грн. за 1 дол. США станом на 31.05.2010р.); 70 000 грн. 00 коп. - штраф за 14 випадків (по 5 000 грн. 00 коп. кожний) незабезпечення надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок в сумі не меншій ліміту; а також стягнути з відповідача за первісним позовом 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначена заява про уточнення позовних вимог, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду.
Рішенням господарського суду Сумської області від 25.06.2010р. (суддя Заєць С.В.) первісний позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»на користь Публічного акціонерного товариства банк «Форум»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства банку «Форум»по виданому в гривнях: 12 440 000 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 3 899 736 грн. 95 коп. - заборгованість по процентам; 628 816 грн. 44 коп. - пеня по кредиту; 290 239 грн. 41 коп. - пеня по процентам; 12 440 грн. 00 коп. -заборгованість по комісії; 324 854 грн. 79 коп. - 3% від суми простроченої заборгованості по кредиту; 55 751 грн. 71 коп. - 3% від суми простроченої заборгованості по процентах; по виданому в доларах США: 2 204 048,00 дол. США - заборгованість по кредиту; 415 610,24 дол. США -заборгованість по процентам; 111 410,10 дол. США -пеня по кредиту; 30 251,85 дол. США -пеня по процентам; 55 130,75 дол. США - 3% від суми простроченої заборгованості по кредиту; 6 776,68 дол. США - 3% від суми простроченої заборгованості по процентам (вся сума по виданому в доларах США еквівалентна 23 272 487 грн. 27 коп. згідно курсу НБУ 7,9251 грн. за 1 дол. США станом на 31.05.2010р.); 70 000 грн. 00 коп. -штраф за 14 випадків порушень з розстроченням виконання рішення рівними частинами на три місяці до 25.09.2010р. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»на користь Публічного акціонерного товариства банк «Форум»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства банк «Форум»25 500 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач за первісним позовом, Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром», з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов та визнати недійсним кредитний договір №0029/08/17-KLMV та відмовити у задоволенні первісного позову в частині стягнення з відповідача заборгованості, штрафних санкцій і процентів в іноземній валюті.
Позивач по первісному позову ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум»надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Сумської області від 25.06.2010 р. залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Третя особа - НБУ в особі ТУ НБУ в Сумській області -не скористався процесуальним правом брати участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи. Разом з тим, 31.08.2010 р. від 3-ї особи надійшли письмові пояснення, в яких він вважає апеляційну скаргу безпідставною.
Враховуючи, що ухвалою апеляційного господарського суду від 30.07.2010 р. року явка 3-ї особи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника 3-ї особи за наявними в справі матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників присутніх сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 24.10.2008 року між ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум»(позивачем по справі по первісному позову - Банк) та ВАТ «Сумихімпром»(відповідачем по справі по первісному позову - Позичальник) був укладений кредитний договір №0029/08/17-КLMV (надалі - Договір) з внесенням подальших змін шляхом укладення між сторонами:
- додаткового договору №1 від 01.12.2008р., яким було змінено ліміт кредитування на 5 000 000,00 доларів США;
- додаткового договору №2 від 29.12.2008р., яким доповнено забезпечення, а саме додатково укладено договір застави;
- додаткового договору №З від 22.01.2009р., яким вказано рахунки та встановлено графік для повернення кредитних коштів;
- додаткового договору №4 від 25.02.2009р., яким додатково укладено договір застави;
- додаткового договору №5 від 24.03.2009р., яким вказано рахунки та встановлено новий графік для повернення кредитних коштів;
- додаткового договору №6 від 28.05.2009р., яким внесено зміни та доповнення до забезпечення, а саме до договору застави.
За умовами даного кредитного договору, з урахуванням додаткового договору до нього за №1, Банк надав Позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США та/або Євро у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів у сумі 5 000 000 доларів США строком по 23.10.2009 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата (проценти) в розмірі: 27% річних за користування кредитними коштами у гривні; 17% річних за користування кредитними коштами в доларах США; 17% річних за користування кредитними коштами в Євро (п.п. 1.1, 1.2, 1.4 кредитного договору).
При цьому, за умовами договору проценти за користування кредитним коштами сплачуються в порядку, передбаченому п. 2.6 цього договору. Несплата Позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п. 2.6 цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними. Сплата процентів Позивальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. Проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. У подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником позовом щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця на рахунки Банку. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами Позичальник сплачує в день повернення кредитних коштів (траншів). Комісію в перший місяць Позичальник сплачує Банку в розмірі 0,3% від суми максимального ліміту заборгованості у національній валюті по курсу НБУ на день оплати, але не менше 1 000,00 грн. (без ПДВ), що перераховується протягом 5-ти календарних днів з дня укладення цього договору, але не пізніше останнього числа місяця, в якому укладений цей договір на рахунок Банку (п. п. 2.4-2.7 кредитного договору, з урахуванням змін, внесених додатковими договорами №№ 1-6).
ВАТ «Сумихімпром»- Позичальник взяв на себе зобов'язання не пізніше 23.10.2009 року повернути Банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати комісію.
В забезпечення виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань кредитним договором, між сторонами були укладені:
- договір застави №0029/08/17-КLMV/S-1 від 24.10.2008 р. з договорами про внесення змін до нього від 03.12.2008р. та від 28.05.2009 р., згідно якого предметом застави є майно - товар в обороті, а саме: готова продукція - складне мінеральне добриво «Суперагро»№Р:К15:15:15 у кількості 13 640 тонн; готова продукція - складне мінеральне добриво №Р:К8:24:24 у кількості 4 418 тонн;
- договір застави №0029/08/17- КLMV/S-2 від 29.12.2008р.; за умовами якого предметом застави є майнові права по договору № 22-610 від 19.12.2008р., укладеному між ВАТ «Сумихімпорм»і Company «FORTE TRADING S.A» на суму 13 200 000 доларів США, за яким ВАТ «Сумихімпром»виступає кредитором, що належать ВАТ «Сумихімпром»на момент укладення цього договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.
- договір застави №0029/08/17-КLMV/S-3 від 25.02.2009 р. з додатковими договорами до нього за №1 від 02.03.2009 р. та № 2 від 03.03.2009 р., за умовами якого предметом застави є майнові права по контракту №22-0219 від 12.02.2009р., укладеному між ВАТ «Сумихімпром»і S.V «ARVI AGRO»на суму 3 647 284,20 доларів США, за яким відповідач за первісним позовом виступає кредитором, що належать відповідачу за первісним позовом на момент укладення цього договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.
Також, умовами зазначених договір застави передбачено, що у разі невиконання ВАТ «Сумихімпром»зобов'язань за основним кредитним договором, ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум»має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави в тому обсязі, який є на момент фактичного задоволення, зокрема - суму боргу, проценти, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, витрати, пов'язані з утриманням та зверненням стягнення на предмет застави та ін.
28.07.2009 року Банк здійснив перевірку предмету застави та зафіксував це в акті перевірки наявності та стану заставного майна, за результатами якої було встановлено, що предмет застави Позичальником був частково реалізований. Станом на 23.10.2009 р. на складах ВАТ «Сумихімпром»складне мінеральне добриво «Суперагро»1Ч:Р:К: 15:15:15 було відсутнє, а згідно довідки б/н б/д станом на 16.11.2009р. на складах ВАТ «Сумихімпром»складного мінерального добрива №Р:К: 15:15:15 є 2 тони, а залишки складного мінерального добрива №Р:К: 8:24:24 відсутні, що підтверджується довідкою №14-11382 від 23.10.2009р.
Позивач, ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум», свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу ВАТ «Сумихімпром»кредит у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Проте, ВАТ «Сумихімпром»свої зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування кредитними коштами не виконав, у зв'язку з чим виникла його заборгованість перед ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум», з урахуванням уточнень позовних вимог №8.21/6-1262 від 01.06.2010р., по виданому в гривнях: 12 440 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 3 899 736,95 грн. - заборгованість по процентам, 12 440,00 грн. - заборгованість по комісії; по виданому в доларах США: 2 204 048,00 доларів США - заборгованість по кредиту, 415 610,24 доларів США - заборгованість по процентам, 1 916,68 доларів США - заборгованість по комісії, що і стало причиною звернення ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум»до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Банк звернувся до підприємства з листом-вимогою №8.21/41-2296 від 23.10.2009р. та претензією №8.21/41-2918 від 26.10.2009р., з проханням погасити прострочену заборгованість, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, зважаючи, що ВАТ «Сумихімпром»порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладених між сторонами кредитного договору № 0029/08/17- КLMV від 24.10.2008р. та додаткових договорів до нього №1 від 01.12.2008р., №2 від 29.12.2008р., №3 від 22.01.2009р., №4 від 25.02.2009р., №5 від 24.03.2009р., №6 від 28.05.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання; доказів сплати боргу по кредиту, відсоткам та комісії суду не надав, господарський суд цілком правомірно задовольнив позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення основної заборгованості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
З урахуванням зазначеної статті та умов кредитного договору Банк просив стягнути з Позичальника по виданому в гривнях: 324 854,79 грн. 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту та 55 751,71 грн. 3% річних від простроченої заборгованості по процентах, а також по виданому в доларах США: 55 130,75 доларів США 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту та 6 776,68 доларів США 3% річних від простроченої заборгованості по процентам.
Отже, господарський суд позовні вимоги за первісним позовом стосовно стягнення 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до п. 4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує Банку неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється в сумі неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Пунктом 4.4 договору визначено, що за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3 (крім п. 3.3.2) цього договору, Позичальник сплачує позивачу штраф у розмірі 5000,00 грн.
Статею 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Також відповідно до ч. З ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
ВАТ «Сумихімпром»зверталася до господарського суду з питанням про зменшення штрафних санкцій в разі задоволення позовних вимог (відзив на позовну заяву та доповнення до нього т. 1-й а.с. 80-86, заява від 22.06.2010 р., т. 3-й, а.с.55-56), обґрунтовуючи такі вимоги тяжким фінансовим становищем.
Отже, враховуючи тяжке фінансове становище відповідача за первісним позовом та те, що рішення суду по даній справі в подальшому може призвести до ще більшого ускладнення фінансового стану ВАТ «Сумихімпром», подальшої невиплати до бюджетних фондів, а також враховуючи, що ВАТ «Сумихімпром»є місто-утворюючим підприємством і згідно Постанови КМУ від 23.12.2004р. №1734 є стратегічним підприємством, 100% акцій якого належать державі, господарський суд правомірно зменшив розмір заявленої позивачем до стягнення пені за прострочення кредиту на 50%.
Таким чином, господарський суд цілком правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ «Сумихімпром»12 440 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 3 899 736 грн. 95 коп. заборгованості по відсоткам, 628 816 грн. 44 коп. пені за прострочення кредиту, 290 239 грн. 41 коп. пені за прострочення відсотків, 12 440 грн. 00 коп. заборгованості по комісії, 324 854 грн. 79 коп. 3% від простроченої заборгованості по кредиту, 55 751 грн. 71 коп. 3% від простроченої заборгованості по відсоткам; по виданому в доларах США: 2 204 048,00 доларів США заборгованості по кредиту, 415 610,24 доларів США заборгованості по відсоткам, 111410,10 доларів США пені по кредиту, 30 251,85 доларів США пені по відсоткам, 1 916,68 доларів США заборгованості по комісії, 55 130,75 доларів США 3% від простроченої заборгованості по кредиту, 6 776,68 доларів США 3% від простроченої заборгованості по відсоткам, а також 70 000 грн. 00 коп. штрафу за 14 випадків порушення зобов'язань відповідно до кредитного договору №0029/08/17- КLMV від 24.10.2008р.
Крім того, ВАТ «Сумихімпром»звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору №0029/08/17-КLMV від 24.10.2008 р. Свої вимоги відповідач по первісному позову обґрунтовує тим, що укладення кредитного договору в валюті, відмінній від гривні України, суперечить вимогам законодавства. Також, ВАТ «Сумихімпом»вважає, що в кредитному договорі відсутні істотні умови, зокрема - відсутні умови, що передбачають відповідальність банку щодо видачі кредиту; тобто недотримання банком вимог ч.5 ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Отже, на думку відповідача по первісному позову при укладанні кредитного договору були недодержані вимоги, які встановлені, ст. 192, 203, 215 ЦК України, ст. 189, 198, 345 ГК України, статті 3, частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
З цього приводу, стосовно висновку про неправомірність вираження зобов'язання у кредитному договорі в іноземній валюті, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідач свідомо звернувся до Банку з метою отримання кредиту та отримав кредит як у гривні, так і у іноземній валюті.
ВАТ «Сумихімпром»уклавши з АКБ «Форум»в особі Сумської філії кредитний договір, та отримавши кредит в доларах США у відповідності з умовами договору (п. 2.3., 2.6.) зобов'язався здійснювати повернення кредиту, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і в порядку, встановлених законом .
Частиною 1 статті 533 ЦК України передбачене загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Проте, диспозиція норми частини 3 цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом .
Частиною 2 статті 198 ГК України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Згідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»перелік банківських операцій, які здійснюються банком на підставі банківської ліцензії-зокрема, операції з валютними цінностями.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», стаття 1 якого відносить надання кредитів в іноземній валюті до валютних операцій.
Частиною 1 статті 5 Декрету передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
При цьому, генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання (ч. 2 ст. 5 Декрету).
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції (ч. 4 ст. 5 Декрету).
Але, на сьогодні законодавством не встановлено терміни та суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дїї режиму індивідуального ліцензування.
Національний банк України у своєму листі за №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 «Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті»у зв'язку з запитами банків з питання щодо правомірності укладання кредитних договорів в іноземній валюті повідомив про те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Отже, виходячи з приписів діючого законодавства операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Крім того, статтею 533 ЦКУ передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Зокрема, ч. 2 ст.524 ЦКУ встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Тобто положення ЦК надають право за домовленістю сторін визначати в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов'язання
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійсненну валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.
Крім того, даний висновок підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2009р. по справі № 24/43-09-1527, Постановою Вищого Господарського Суду України від 18.11.2009р. у справі № 9/70пд, Постановою Вищого Господарського суду України від 25.02.2010р. у справі № 2/129-09, Висновком науково-правової експертизи щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті, проведеної відповідно до запиту Національного банку України на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу»Інститутом Держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України від 08.11.2006 р.
Відповідно до п.1.5. Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого Постановою НБУ від 17.07.2001р. № 275, Національний банк надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та п.1-6 ч.4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати одну, кілька або всі операції згідно з переліком цих операцій, зазначеним у письмовому дозволі.
Пункт 2.3. цього ж Положення вказує на те що, за наявності отримання банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.
Отже, 31.01.1994 року АКБ «Форум», (на час розгляду справи ПАТ «Банк Форум») видана Національним банком України банківська ліцензія №62, згідно з якою Банку надано право здійснювати банківські операції.
Крім того, АКБ «Форум»отримав виданий Національним банком України Дозвіл №62-3 на право здійснення операцій. Так, відповідно до додатку до цього Дозволу Банк має право здійснювати, зокрема, операції з валютними цінностями щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (т. 1-й, а. с. 16, 123-126).
Тобто, ПАТ банк «Форум»в особі Сумської філії ПАТ банк «Форум» на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Також слід зазначити, що порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу регламентує Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затверджено постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року за №483), яке було розроблено Національним банком України відповідно до вимог ст. ст. 5, 11, 13 Декрету, а також ст. ст. 7, 44 Закону України «Про Національний банк України».
Відповідно до пункту 1.5 вказаного Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Таким чином, виходячи з наведеного, господарський суд Сумської області в оскаржуваному рішенні дійшов цілком обґрунтованого висновку, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України у жодної зі сторін кредитного договору.
Стосовно відсутності у змісті кредитного договору такої умови як відповідальність кредитора, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
У відповідності до ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно ст.627 ЦКУ та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст.628 ЦКУ визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 638 ЦКУ зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Ст. 180 Господарського Кодексу визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому випадку узгодити предмет, ціну і строк дії договору.
Уклавши з відповідачем за зустрічним позовом кредитний договір, та отримавши кредит в доларах США, позивач за зустрічним позовом, у відповідності з умовами договору (п. 2.З., 2.6.), зобов'язався здійснювати повернення кредиту, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту.
Згідно ч.2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ч. З ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах; надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Також, що згідно ст. 1056 ЦКУ позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто позивач за зустрічним позовом свідомо звернувся до банку з метою отримання кредиту та отримав кредит як у гривні, так і у іноземній валюті. Сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між позивачем та відповідачем було укладено з додержанням вимог законодавства. Статті 345 ГК України та 638 ЦК України не порушено, всі істотні умови у кредитному договорі прописані, узгоджені. Кредитний договір підписано 24.10.2008 р. сторонами та підписи скріплені печатками.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом на етапі звернення до банку за кредитом було надано банку бізнес-план, в якому вказані джерела одержання коштів достатніх для погашення боргів по всіх зобов'язаннях. Передумовою укладення кредитного договору та надання кредитних коштів позичальнику було надання позивачем за зустрічним позовом всіх документів, зазначених банком у відповідному переліку, перевірка кредитної історії позичальника, його платоспроможності, повноважень керівних органів (т. 1-й, а.с. 110-117). Це спорстовую твердження ВАТ «Сумихімпром»про те, що банком не дотриманні вимоги ч.5 ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Таким чином, господарський суд цілком правомірно дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог ВАТ «Сумихімпром»та відмовив у їх задоволенні.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що доводи ВАТ «Сумихімпорм», наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2010 р. по справі №18/202-09 відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарсько процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційну скаргу ВАТ «Сумихімпорм»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2010 року по справі № 18/202-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-тиденний термін.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Кравець Т.В.