26 червня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 752/11324/14-ц
номер провадження 22-ц/824/7436/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача Єгоров С.О.,
представник відповідача Максименко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва 09 лютого 2023 року /суддя Шевченко Т.М./
у справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про затвердження мирової угоди у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
18.01.2023 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. звернувся до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди від 21.11.2022 в рамках виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва 09 лютого 2022 року залишено без розгляду клопотання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про затвердження мирової угоди від 21.11.2022 в рамках виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів. /т. 2 а.с. 54-55/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що сторони виконавчого провадження, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок уклали мирову угоду від 21.11.2022, і вони жодним чином не могли та не можуть впливати на державного виконавця щодо дотримання ним триденного строку, передбаченого ст. 434 ЦПК України. Залишаючи без розгляду клопотання державного виконавця про затвердження мирової угоди, судом першої інстанції не взято до уваги тієї обставини, що таким чином будуть порушені саме законні інтереси стягувача та боржника, а не державного виконавця. Так, стягувач та боржник досягли певних домовленостей щодо порядку та способу виконання судового рішення, однак, їх мирова угода не може бути затверджена та реалізована через незалежні від них обставини. Наголошував, що в питанні затвердження судом мирової угоди в процесі виконання не передбачено, що суд може залишити без розгляду клопотання про її затвердження, оскільки він може лише або затвердити таку мирову угоду, або відмовити у її затвердженні. Наголошував, що суд першої інстанції, замість того, аби сприяти стягувачу та боржнику в реалізації реального виконання судового рішення, яке, фактично не виконувались з 2016 року, створив перешкоди, виходячи з формального трактування норм цивільно-процесуального законодавства.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 30.08.2016 Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалене рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 1625332,50 доларів США, які за курсом Національного банку України становлять 45279315,79 грн., та судовий збір у розмірі 3654 грн.
Рішення набрало законної сили 02.11.2016.
27.09.2017 відкрито виконавче провадження №54772611 щодо примусового стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 1625332,50 доларів США, які за курсом Національного банку України становлять 45279315,79 грн.
22.11.2019 Голосіївським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Альфа-банк».
03.09.2020 Господарським судом Луганської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 (справа №902/50/20).
07.10.2020 виконавчі дії у виконавчому провадженні зупинені, оскільки господарським судом відкрито справу про банкрутство (неплатоспроможність) боржника.
10.08.2022 Голосіївським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу про заміну стягувача Акціонерне товариство «Альфа-банк» на правонаступника ОСОБА_1 .
21.11.2022 між боржником ОСОБА_3 та стягувачем ОСОБА_1 укладена мирова угода у виконавчому провадженні.
Залишаючи без розгляду клопотання про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 434 ЦПК України про те, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Встановлено, що державний виконавець 18.01.2023 подав на затвердження до суду мирову угоду, укладену 21.11.2022 між боржником ОСОБА_3 та стягувачем ОСОБА_1 , тобто з пропуском триденного строку, встановленого ст. 434 ЦПК України, з клопотанням про поновлення зазначеного строку із зазначенням поважності причин його пропуску державний виконавець не звертався.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання державного виконавця про затвердження мирової угоди від 21.11.2022 р., підлягає залишенню без розгляду, оскільки вона подана після закінчення процесуальних строків, встановлених ст. 434 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, про те, що суд першої інстанції порушив право сторін на укладення мирової угоди, а строк є формальним, апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом і охоплюють весь комплекс процесуальних дій, вчинюваних на різних стадіях судочинства.
В даному випадку ЦПК України чітко встановлює присічний триденний строк в межах якого повинно бути вчинено процесуальну дію, при цьому, за загальними правилами в разі його пропуску норми ЦПК України надають заявнику можливість щодо його поновлення за наявності такого клопотання. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Державний виконавець з таким клопотанням до суду не звертався.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав повноваження лише визначені розділом ЦПК України на стадії контролю за виконанням рішення суду, а отже мав право або затвердити мирову угоду або відмовити по суті у її затвердженні, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що застосуванню в даному випадку підлягають у першу чергу щодо порушення строку звернення з клопотанням.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва 09 лютого 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва 09 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: