21 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ZOLLVEREIN SHIPPING LIMITED, DDS SHIPPING HOLDING GMBH, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження, користування на речі і документи виявлені та вилучені в ході обшуку судна (баржі)«DDS 1», номер судна 711043 (№913742), що належать «DDS Shipping HoldingGmbh» (Austria):
- Документи на іноземній мові, а саме:
- Nominotion від 27.03.2023 на 1 арк (копія);
- Документ ВМД на іноземній мові у 6-х екземплярах на 3 арк;
- Gorgo Monofest від 30.03.2023 з додатками на 5 арк;
- Gorg Monofest від 30.03.2023 (копії)у 5 екземплярах на 5 арк;
- Masters receiet for Somplex від 30.03.2023 на 1 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 229 від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantitu № 3669/P від 30.03.2023 на 1 арк;
- Statement of facts від 30.03.2023 на 1 арк;
- Udlode Report (After loading) від 30.03.2023 на 1 арк;
- Сomunitet Cunopeona № 23 Roct 197000073821 на 2 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Time sHeeT від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of hold cleanding від 29.03.2023 на 1 арк;
- OBQ Resort від 29.03.2023 на 1 арк;
- Vessel's History Report/VET від 30.03.2023 на 1 арк;
- Ullage Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quanity від 30.03.2023;
- Sealing Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 0043-23.01.1 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 0043-23.01.2 на 1 арк;
- Time sHeeT від 30.03.2023 на 1 арк;
- OBQ Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Vessel's History Report/VET від 30.03.2023 на 1 арк;
- Ullage Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Копія протоколу про порушення митних правил з додатками №0761/50000/23 від 28.04.2023 на 75 арк;
- Баржа «DDS 1», реєстрацій номер № НОМЕР_1 (№ 913743);
- Виписка із бортового журналу (копія) від 30.03.2023 стр. 048207 на 1 арк;
- Документ на іноземній мові № 229 від 30.03.2023 на 1 арк (копія);
- Документ на іноземній мові Comunitated №23Roct197000073821 на 1 арк (копія).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ZOLLVEREIN SHIPPING LIMITED, DDS SHIPPING HOLDING GMBH, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Так, слідчий суддя в оскаржуваному рішенні невірно встановив обставини права власності на баржу та права її користування, оскільки як вбачається з наданих документів компанія DDS Shipping Holding GmbH є судновласником баржі, а компанія ZOLLVEREIN SHIPPING LIMITED є її власником.
При цьому, згідно договору тайм-чартеру від 30.01.2023 № R23-4, компанія DDS Shipping Holding GmbH передала цей плавзасіб компанії Rufahia Trading and Logistics Limited (Об'єднані Арабські Емірати) на певний час для перевезення вантажів.
Отже, фактично компанія DDS Shipping Holding GmbH передала у платне користування баржу, яка нею експлуатується компанії Rufahia Trading and Logistics Limited для перевезення вантажів строком на 4 місяці.
Тобто, компанії ZOLLVEREIN SHIPPING LIMITED та DDS Shipping Holding GmbH фактично не приймали участь у здійсненні перевезення вантажу з порту Констанца (Румунія) до Ізмаїлу (Україна), а лише передали у тайм-чартер компанії Rufahia Trading and Logistics Limited укомплектовані екіпажем плавзасоби, тому обґрунтовані підозри вважати, що їх було залучено до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110-2 КК України, відсутні.
Також, суд першої інстанції, під час розгляду справи не приділив належної уваги копії класифікаційного свідоцтва від 21.04.2023 № 12304028, яким підтверджується, що використання баржі «DDS 1» у Чорному морі чи будь-якому іншому морі є технічно неможливим та забороненим, оскільки це річкове судно, яке за технічними характеристиками придатні та у встановленому порядку допущене до експлуатації виключно у визначених зонах внутрішніх водних шляхів.
Більш того, судом першої інстанції не прийнято до уваги і коносамент № 229 та маніфест від 30.03.2023, надані як прокурором так і представником третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, якими підтверджується перевезення вантажу з Румунії до України, а не з російської федерації.
Як вважає автор апеляційної скарги, на даний час і на момент ухвалення оскаржуваного рішення підстави для накладення арешту на вказане майно відсутні. Власник майна ZOLLVEREIN SHIPPING LIMITED та/або судновласник DDS Shipping Holding GmbH не належать до кола суб'єктів, вказаних у ст. 170 КПК України, в якості власника майна, на яке може бути накладено арешт.
Окрім цього, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки це майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а відтак незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Разом з тим, прокурором не доведено, що власник майна та/або судновласник збираються приховувати, пошкоджувати, псувати, знищувати або відчужувати це майно.
Таким чином, на думку адвоката, сторона обвинувачення в своєму клопотанні, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які послалась в клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000306 від 31.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 від 11.05.2023 року вказане майно визнано в кримінальному провадженні № 22023000000000306 від 31.03.2023 року речовим доказом.
12.05.2023 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотання про накладення арешту із забороною на відчуження, розпорядження, користування на речі і документи виявлені та вилучені в ході обшуку судна (баржі)«DDS 1», номер судна 711043 (№913742), що належать «DDS Shipping HoldingGmbh» (Austria):
- Документи на іноземній мові, а саме:
- Nominotion від 27.03.2023 на 1 арк (копія);
- Документ ВМД на іноземній мові у 6-х екземплярах на 3 арк;
- Gorgo Monofest від 30.03.2023 з додатками на 5 арк;
- Gorg Monofest від 30.03.2023 (копії)у 5 екземплярах на 5 арк;
- Masters receiet for Somplex від 30.03.2023 на 1 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 229 від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantitu № 3669/P від 30.03.2023 на 1 арк;
- Statement of facts від 30.03.2023 на 1 арк;
- Udlode Report (After loading) від 30.03.2023 на 1 арк;
- Сomunitet Cunopeona № 23 Roct 197000073821 на 2 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Time sHeeT від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of hold cleanding від 29.03.2023 на 1 арк;
- OBQ Resort від 29.03.2023 на 1 арк;
- Vessel's History Report/VET від 30.03.2023 на 1 арк;
- Ullage Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quanity від 30.03.2023;
- Sealing Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 0043-23.01.1 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 0043-23.01.2 на 1 арк;
- Time sHeeT від 30.03.2023 на 1 арк;
- OBQ Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Vessel's History Report/VET від 30.03.2023 на 1 арк;
- Ullage Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Копія протоколу про порушення митних правил з додатками №0761/50000/23 від 28.04.2023 на 75 арк;
- Баржа «DDS 1», реєстрацій номер № НОМЕР_1 (№ 913743);
- Виписка із бортового журналу (копія) від 30.03.2023 стр. 048207 на 1 арк;
- Документ на іноземній мові № 229 від 30.03.2023 на 1 арк (копія);
- Документ на іноземній мові Comunitated №23Roct197000073821 на 1 арк (копія), посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2022 року клопотання прокурора задоволено.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя прийшов до висновку, що з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, а також того, що наведене майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладення арешту на вказане майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано пояснення прокурора та адвоката, а також, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження, користування на речі і документи виявлені та вилучені в ході обшуку судна (баржі)«DDS 1», номер судна 711043 (№913742), що належать «DDS Shipping HoldingGmbh» (Austria):
- Документи на іноземній мові, а саме:
- Nominotion від 27.03.2023 на 1 арк (копія);
- Документ ВМД на іноземній мові у 6-х екземплярах на 3 арк;
- Gorgo Monofest від 30.03.2023 з додатками на 5 арк;
- Gorg Monofest від 30.03.2023 (копії)у 5 екземплярах на 5 арк;
- Masters receiet for Somplex від 30.03.2023 на 1 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 229 від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantitu № 3669/P від 30.03.2023 на 1 арк;
- Statement of facts від 30.03.2023 на 1 арк;
- Udlode Report (After loading) від 30.03.2023 на 1 арк;
- Сomunitet Cunopeona № 23 Roct 197000073821 на 2 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Time sHeeT від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of hold cleanding від 29.03.2023 на 1 арк;
- OBQ Resort від 29.03.2023 на 1 арк;
- Vessel's History Report/VET від 30.03.2023 на 1 арк;
- Ullage Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quanity від 30.03.2023;
- Sealing Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Masters receiet for Documents від 30.03.2023 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 0043-23.01.1 на 1 арк;
- Certificate of Quantity № 0043-23.01.2 на 1 арк;
- Time sHeeT від 30.03.2023 на 1 арк;
- OBQ Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Vessel's History Report/VET від 30.03.2023 на 1 арк;
- Ullage Resort від 30.03.2023 на 1 арк;
- Копія протоколу про порушення митних правил з додатками №0761/50000/23 від 28.04.2023 на 75 арк;
- Баржа «DDS 1», реєстрацій номер № НОМЕР_1 (№ 913743);
- Виписка із бортового журналу (копія) від 30.03.2023 стр. 048207 на 1 арк;
- Документ на іноземній мові № 229 від 30.03.2023 на 1 арк (копія);
- Документ на іноземній мові Comunitated №23Roct197000073821 на 1 арк (копія), - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ZOLLVEREIN SHIPPING LIMITED, DDS SHIPPING HOLDING GMBH, - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3597/2023 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний номер справ №761/16438/23
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1