"06" вересня 2010 р. Справа № 18/51-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Істоміна О. А.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: не з'явився,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Суми (вх. № 2255 С/3 від 27.07.2010 р.) на рішення господарського суду Сумської області від 17.06.2010 р. по справі № 18/51-10
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс», м. Суми
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Суми
про стягнення 5012,45 грн.,
встановила:
В травні 2010 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Суми (далі позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс», м. Суми (далі відповідач) про стягнення на свою користь 4762,45 грн. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді, 250,00 грн. вартості автотоварознавчої експертизи щодо визначення розміру матеріального збитку, 102,00 грн. витрат по державному миту, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.06.2010 р. по справі № 18/51-10 (суддя Заєць С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс»на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 4762,45 грн. матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, 250,00 грн. вартості експертизи, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс»від 14.06.2010 р. № 506 про перенесення розгляду справи. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 16.06.2010 р. про витребування з Ковпаківського районного суду м. Суми матеріалів справи № 3-2857/2009 р. Рішення мотивовано тим, що відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Третя особа - ОСОБА_2 з рішенням господарського суду Сумської області не погодилася, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 17.06.2010 р. повністю, клопотання ОСОБА_2 від 16 червня 2010 р. про витребування матеріалів справи № 3-2857/2009 р. задовольнити та призначити експертизу щодо встановлення ступеню вини позивача та відповідача, за результатами експертизи прийняти нове рішення. Апелянт зазначає, що дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи. Так, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було встановлено ступеню вини позивача та відповідача, в зв'язку з чим, на думку апелянта, безпідставно стягнуто з відповідача шкоду. Також судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування з Ковпаківського районного суду м. Суми матеріалів справи № 3-2857/2009р. для проведення технічної експертизи щодо встановлення ступеня вини позивача і третьої особи в ДТП.
Відповідач - Комунальне підприємство Сумської міської ради «Електроавтотранс»- 29.06.2010 р. подав до господарського суду Сумської області заяву, якою повідомив про намір оскаржити рішення господарського суду Сумської області у справі № 18/51-10, але в подальшому апеляційна скарга відповідачем не подана.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Суми прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 06.09.2010 р. Одночасно витребувано з Ковпаківського районного суду м. Суми матеріали адміністративної справи № 3-2857/2009 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Позивач та відповідач не скористались своїм правом, передбаченим ст.96 ГПК України, і відзиву на апеляційну скаргу третьої особи до суду не направили.
В судове засідання 06.09.2010 р. з'явився уповноважений представник позивача і надав пояснення по справі.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить корінці повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень від 03.08.2010 р.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представника позивача, враховуючи те, що відповідач та третя особа, достеменно знаючи про час і місце судового засідання, не скористалися своїм диспозитивним правом на участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача та третьої особи за наявними у справі документами.
Для розгляду даної справи ухвалою голови Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Істоміна О.А.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга третьої особи задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Сумської області від 17.06.2010 р. по даній справі залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, 16.10.2009 року о 20 год. 20 хв. на вулиці Черепіна в м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю належного ОСОБА_1 автомобіля марки ДЕУ-Ланос, державний номер НОМЕР_1 та належного Комунальному підприємству Сумської міської ради «Електроавтотранс»тролейбусу ЗИУ-9, державний номер 232, яким керувала водій зазначеного підприємства ОСОБА_2
Керуючи тролейбусом, водій ОСОБА_2 при об'їзді автомобіля ОСОБА_1 не витримала безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїла зіткнення з належним позивачу автомобілем, чим порушила п.13.3 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_2 скоїла правопорушення передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.11.2009 р. у справі № 3-2857/2009 (а.с.14) ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Постановою апеляційного суду Сумської області від 16.12.2009р. (а.с.15) зазначена постанова Ковпаківського районного суду м. Суми була залишена без змін.
Отже, факт порушення водієм відповідача правил дорожнього руху та його вина у вчиненому ДТП підтверджується вищезазначеними судовими рішення та у відповідності до ст.35 ГПК України не підлягає доказуванню.
У зв'язку з ДТП належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Згідно висновку експерта сума матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу позивача з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей складає 4762,45 грн. (а.с.16-43). Крім того, позивачем була оплачена зазначена автотоварознавча експертиза, вартість якої складала 250 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.49).
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Зокрема, глава 82 ЦК України містить норми про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої особистим немайновим правам фізичної особи та майну фізичної або юридичної особи внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності інших осіб.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, така шкода відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. (Ст.1166 ЦК України «Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду»)
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. (Ст.1172 ЦК України. «Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою»).
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. (Ст.1187 ЦК України «Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (Ст.1188 ЦК України. «Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки»).
Виходячи з встановленого ст.1166 ЦК України принципу повного відшкодування завданої шкоди, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та тому підлягаючими задоволенню в повному розмірі.
Також судом першої інстанції було вірно відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про витребування з Ковпаківського районного суду м. Суми матеріалів справи № 3-2857/2009р. для проведення технічної експертизи щодо встановлення ступеня вини позивача і третьої особи в ДТП, оскільки у відповідності до статей 213, 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до компетенції районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів віднесено розгляд та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 названого Кодексу (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів).
Як було зазначено, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.11.2009р. у справі № 3-2857/2009р. вина ОСОБА_2 у ДТП була встановлена, у той же час нічого не вказано про вину у цьому ДТП ОСОБА_1 Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_2 подала на неї апеляційну скаргу. У відповідності до статей 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено до відповідного апеляційного суду, постанова якого набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Згідно довідки Ковпаківського районного суду м. Суми (а. с. 15) постанова цього суду відносно ОСОБА_2 залишена без змін, а подана нею апеляційна скарга -без задоволення.
Отже, питання щодо встановлення осіб, винних у даному ДТП, досліджено та вирішено у встановленому законом порядку, і не відноситься до компетенції господарського суду, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, якою було досліджено матеріали адміністративної справи № 3-2857/09.
Заперечення, викладені в апеляційній скарзі третьої особи, не ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі.
З підстав, зазначених вище, рішення господарського суду Сумської області від 17.06.2010 р. по справі № 18/51-10 залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 ГПК України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Суми - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 17.06.2010 року по справі 18/51-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Погребняк В. Я.
Суддя Афанасьєв В.В.
Суддя Істоміна О. А.