21 червня 2023 року
справа № 760/30720/21
провадження № 22-ц/824/6552/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Яницькій О.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Солом'янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року, постановлене під головуванням судді Українця В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивував тим, що 25 травня 1988 року між ним та ОСОБА_3 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають чотирьох дітей. Протягом 1992-2020 років спільно з дітьми проживали у Німеччині. У січні 2021 року він дізнався від своєї дружини про те, що у 1995 році шлюб між ними нібито розірвано. Відповідачем 12 лютого 2021 року було надано відповідь на адвокатський запит про те, що у відділі на зберіганні перебуває актовий запис про розірвання шлюбу № 362, складений 15 червня 1995 року, у якому містяться підписи обох заявників щодо отримання ними свідоцтв про розірвання шлюбу. Вважає зазначений актовий запис таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п. 4 Порядку реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Української РСР від 29 грудня 1984 року № 22/5 (у редакції станом на дату складання актового запису), відповідач зобов'язаний був перевірити посвідчення особи, відомості щодо якої вносяться до актового запису. Разом з тим, він ніколи не пред'являв свій паспорт для розірвання шлюбу та відмітка про це у паспорті відсутня.
У травні-червні 1995 року на момент розірвання шлюбу він не перебував на території України, що підтверджується листом Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15 червня 2021 року.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії відповідача та скасувати (анулювати) актовий запис від 15 червня 1995 року № 362.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивач не був обізнаний про розірвання шлюбу із ОСОБА_3 , свідоцтва про розірвання шлюбу чи будь-яких інших документів на підтвердження вказаного факту скаржник не отримував. Вказує про відсутність рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 02 червня 1995 року, яким розірвано шлюб між позивачем та ОСОБА_3 . Зазначає, що номер паспорта, вказаний у записі акта про розірвання шлюбу, позивачу не належить, зазначені відомості щодо спільних дітей до 18 років недостовірні, а підпис позивача є підробленим.
Судом першої інстанції не розглянуто клопотання позивача та не витребувано оригінал запису акта про розірвання шлюбу.
Крім того, судом першої інстанції помилково здійснено розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Апелянтом заявлено клопотання про витребування доказів та призначення почеркознавчої експертизи.
Представник позивача надав до суду письмові пояснення, де зазначив, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Підтвердженням наявності на момент складання актового запису рішення суду про розірвання шлюбу є надана на запит суду копія актового запису в якій у графі 10 підстава для розірвання шлюбу вказано рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 02 червня 1995 року.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримав доводи апеляційної скарги.
В судове засідання представник відповідача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що з актового запису про розірвання шлюбу № 362 від 15 червня 1995 року вбачається, що реєстрація розірвання шлюбу між сторонами була проведена на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 02 червня 1995 року. Стороною позивача не надано до суду доказів того, що таке рішення було скасовано.
Колегія суддів частковопогоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25 травня 1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 13).
В обгрунтовання позову зазначено, що у січні 2021 року позивач дізнався від своєї дружини про те, що у 1995 році шлюб між ними розірвано. ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на розірвання шлюбу він не вчиняв, участі у судових засіданнях не брав, не отримував свідоцтво про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що у відділі на зберіганні перебуває актовий запис про розірвання шлюбу № 362, складений 15 червня 1995 року, у якому містяться підписи обох заявників щодо отримання ними свідоцтв про розірвання шлюбу (а.с. 102).
Відповідно до ст. 39 Кодексу про шлюб та сім'ю України (у редакції станом на момент складання актового запису) розірвання шлюбу провадиться в судовому порядку, а у випадках, передбачених статтями 41 і 42 цього Кодексу, - органами реєстрації актів громадянського стану.
Статтею 44 цього кодексу передбачено, що шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.
Відповідно до п. 4 розділу І Порядку реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Української РСР від 29 грудня 1984 року № 22/5 (у редакції станом на дату складання актового запису), при реєстрації актів громадянського стану пред'являються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану, а також документи, які посвідчують особу заявника: паспорт, посвідчення особи або військова книжка військовослужбовця.
Пунктами 75, 76 розділу V цього Порядку визначено, що реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.
Шлюб припиняється з часу реєстрації розлучення в книзі записів актів про розірвання шлюбу, тобто датою припинення шлюбу є не дата постановлення рішення суду про розірвання шлюбу, а дата реєстрації розлучення в органі реєстрації актів громадянського стану хоча б одним з подружжя.
З актового запису про розірвання шлюбу № 362 від 15 червня 1995 року вбачається, що реєстрація розірвання шлюбу між сторонами була проведена на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 02 червня 1995 року.
Підставою для вчинення оспорюваного актового запису є саме рішення суду про розірвання шлюбу між сторонами.
Як вірно встановлено судом позивачем не надано суду доказів, що таке рішення суду було скасовано.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування актового запису цивільного стану від 15.06.1995 року №362, що зареєстрований у державному реєстрі актів цивільного стану 27.11.2012 року.
Звертаючись до суду позивач зазначив відповідачем Солом'янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), незважаючи на те, що рішення у справі про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії щодо скасування актового запису про розірвання шлюбу від 15.06.1995 року №362 очевидно є рішенням про права та обов'язки дружини позивача ОСОБА_3 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної участі є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Згідно із ч.1 п.4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки до участі у справі про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії щодо скасування актового запису про розірвання шлюбу від 15.06.1995 року №362 не залучено дружину позивача ОСОБА_3 прав та обов'язків якої стосується оскаржуване рішення, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у позові через неналежний суб'єктний склад сторін.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді