20 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.05.2023 задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, а саме на: грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ), та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки:
в банківській установі АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_2 (українська гривня);
- НОМЕР_3 (українська гривня);
- НОМЕР_4 (українська гривня);
- НОМЕР_5 (українська гривня);
- НОМЕР_6 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Кредобанк» (МФО 325365) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_7 (українська гривня);
Справа № 761/12328/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3515/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- НОМЕР_8 (українська гривня).
- НОМЕР_9 (польський злотий);
- НОМЕР_10 (ЄВРО);
- НОМЕР_11 (долар США);
- НОМЕР_8 (українська гривня),
в банківській установі АТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_12 (українська гривня);
- НОМЕР_13 (українська гривня),
в банківській установі АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_14 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Райффайзен банк» (МФО 380805) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_15 (українська гривня);
- НОМЕР_16 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Універсалбанк» (МФО 322001) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_17 (українська гривня),
в банківській установі АТ «КОМІНБАНК» (МФО 322540) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_18 (українська гривня).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
В апеляційній скарзі захисник вказував на те, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею без повідомлення та у присутності власника майна, а про існування оскаржуваної ухвали ОСОБА_7 стало відомо лише 22.05.2023.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що слідчим суддею, в якості обґрунтування наявності достатніх правових підстав для арешту майна, лише констатовано наявність постанови слідчого про визнання речовими доказами безготівкових коштів на всіх наявних рахунках ФОП ОСОБА_7 , без встановлення, дослідження і надання оцінки можливості використання наявного на кожному із таких банківських рахунків майна як доказу у конкретному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею не було враховано те, що внаслідок накладення арешту на всі банківські рахунки ОСОБА_7 , будь-яка господарська діяльність останнього виявилася заблокованою, в зв'язку із чим ФОП ОСОБА_7 наразі позбавлений можливості заробляти на життя своєю працею, що в свою чергу не узгоджується із конституційними гарантіями прав кожного на підприємницьку діяльність та працю.
Арешт на вищевказане майно унеможливлює здійснення ФОП ОСОБА_7 своєї господарської діяльності, що спричиняє завдання значних збитків підприємцю, дохід від господарської діяльності якого є його єдиним джерелом існування, а отже, в даному випадку має місце непропорційне втручання держави в права особи на мирне володіння майном та отримання доходів від своєї законної підприємницької діяльності.
При цьому, ФОП ОСОБА_7 жодної підозри в рамках цього кримінального провадження повідомлено не було, а твердження про можливість використання арештованого майна в якості речового доказу в рамках вищевказаного кримінального провадження ґрунтуються лише на припущеннях.
26.05.2023 від захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що єдиним рахунком, відкритим ФОП ОСОБА_7 в банківській установі для провадження своєї підприємницької діяльності є поточний рахунок № НОМЕР_12 , відкритий 26.09.2022 у банківський установі AT«ТАСКОМБАНК».
Усі інші банківські рахунки, на які ухвалою слідчого судді було накладено арешт, є особистими рахунками ОСОБА_7 , відкритими на ім'я фізичної особи, і будь-якого стосунку до підприємницької діяльності не мають, а відтак і не мають відношення до обставин кримінального провадження.
Крім того, апелянт зазначав, що банківською установою надано довідку, яка містить відомості про рух коштів по рахунку № НОМЕР_12 , що свідчить про сталу, активну та законну підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна. Дані про направлення ОСОБА_7 копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.
Як зазначив апелянт, про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо 22.05.2023, тоді як подано апеляційну скаргу 24.05.2023, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100110000153 від 03.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що власники та службові особи ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» (код ЄДРПОУ 40358580), діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно зі службовими особами Міністерства оборони України, у період з червня 2022 року по теперішній час розробили та впровадили злочинну схему, направлену на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами Міністерства оборони України в особливо великих розмірах, шляхом укладання з ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» контрактів та договорів у межах державного оборонного замовлення на поставку безпілотних авіаційних комплекс (далі - БПАК) «Hawk» за завищеними цінами.
Так, між Міністерством оборони України (Замовник) та ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» (Виконавець) було укладено державний контракт №403/1/18/62 від 11.07.2018 на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням, на виконання якого Міністерству оборони України ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» 07.06.2019 поставило 2 БПАК «Hawk» та 03.03.2022 - 7 БПАК «Hawk», вартістю 5,95 млн. грн. кожен.
У жовтні 2022 року між співвласниками цього підприємства виник конфлікт, за результатами якого співвласника, який обіймаючи посаду директора, фактично займався усім процесом з виробництва БПАК «Hawk», усунуто з посади директора та від усіх процесів діяльності підприємства. При цьому приміщення, виробничі потужності, спеціальне обладнання, комплектуючі та дослідний зразок БПАК «Hawk» залишились у розпорядженні усунутого директора.
У подальшому, нове керівництво ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи», усвідомлюючи, що підприємство не має обладнаних приміщень, спеціального устаткування (стенди, станки тощо) та кваліфікованого персоналу, тим самим не зможе забезпечити виконання нового державного оборонного замовлення на виготовлення БПАК «Hawk», вступивши в злочинну змову з посадовцями Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України та НОМЕР_19 Військового представництва Міністерства оборони України, за лобіювання останніх уклало з Міністерством оборони України новий державний контракт № 403/1/22/369 від 07.12.2022 на виробництва 60 БПАК «Hawk».
На виконання цього контракту на рахунок ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» 19.01.2023 та 08.02.2023 перераховані бюджетні кошти на загальну суму 645,592 млн.грн. за 44 БПАК «Hawk» вартістю 14,672 млн.грн. за один комплекс.
Завищення більше ніж вдвічі ціни за один комплекс БПАК «Hawk» прямо суперечить положенням п. 41 постанови Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», якою закріплено, що орієнтовна ціна на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення, які вже закуповувалися державним замовником у того ж виконавця в минулі роки без застосування конкурсних процедур, визначається у державному контракті (договорів) на рівні розміру договірної ціни, встановленої попередніми аналогічними контрактами (договорами).
У той же час, вбачається, що отримані підприємством від Міністерства оборони України бюджетні кошти використовуються не за цільовим призначенням, а також під виглядом закупівлі валюти для оплати за імпорт матеріалів перераховуються підконтрольним суб'єктам господарювання - нерезидентам.
У подальшому, зараховані на казначейський рахунок ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» грошові кошти виводяться під виглядом закупівлі валюти для оплати за імпорт матеріалів для виготовлення продукції, а також перераховуються підконтрольним суб'єктам господарювання та розміщуються на депозитних рахунках.
Отриманими під час досудового розслідування у кримінальному провадженні матеріалами встановлені підстави вважати фінансові операції, пов'язані з переказом ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» (ЄДРПОУ 40358580) частки бюджетних коштів на загальну суму 21,2 млн.грн., зокрема, через ланцюги переказів, в якості фіндопомоги на користь пов'язаних осіб ( ОСОБА_9 та ПраТ «Фаворит Компані») на загальну суму 11,03 млн.грн., а також на користь непрофільних, з ознаками ризиковості фізичних осіб-підприємців ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на загальну суму 10,17 млн.грн. такими, що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Також отриманими під час досудового розслідування у кримінальному провадженні матеріалами встановлено, що левова частка бюджетних коштів, які були перераховані Міністерством оборони України у межах виконання державного контракту №403/1/22/369 від 07.12.2022 на рахунок ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» (ЄДРПОУ 40358580), на загальну суму 316,43 млн.грн. була використана ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» (ЄДРПОУ 40358580) не за цільовим призначенням, а спрямована на поповнення власних рахунків, після чого перерахована на депозит (305,13 млн.грн.) та повернута пов'язаним особам в якості фіндопомоги (11,03 млн.грн.).
Постановою слідчого Першого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_12 від 13.05.2023 грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ряду юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі на рахунках, відкритих ФОП ОСОБА_7 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62022100110000153
16.05.2023 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, а саме на: грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ), та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки:
в банківській установі АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_2 (українська гривня);
- НОМЕР_3 (українська гривня);
- НОМЕР_4 (українська гривня);
- НОМЕР_5 (українська гривня);
- НОМЕР_6 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Кредобанк» (МФО 325365) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_7 (українська гривня);
- НОМЕР_8 (українська гривня).
- НОМЕР_9 (польський злотий);
- НОМЕР_10 (ЄВРО);
- НОМЕР_11 (долар США);
- НОМЕР_8 (українська гривня),
в банківській установі АТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_12 (українська гривня);
- НОМЕР_13 (українська гривня),
в банківській установі АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_14 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Райффайзен банк» (МФО 380805) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_15 (українська гривня);
- НОМЕР_16 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Універсалбанк» (МФО 322001) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_17 (українська гривня),
в банківській установі АТ «КОМІНБАНК» (МФО 322540) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_18 (українська гривня).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.05.2023 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, а саме на: грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ), та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки:
в банківській установі АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_2 (українська гривня);
- НОМЕР_3 (українська гривня);
- НОМЕР_4 (українська гривня);
- НОМЕР_5 (українська гривня);
- НОМЕР_6 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Кредобанк» (МФО 325365) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_7 (українська гривня);
- НОМЕР_8 (українська гривня).
- НОМЕР_9 (польський злотий);
- НОМЕР_10 (ЄВРО);
- НОМЕР_11 (долар США);
- НОМЕР_8 (українська гривня),
в банківській установі АТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_12 (українська гривня);
- НОМЕР_13 (українська гривня),
в банківській установі АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_14 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Райффайзен банк» (МФО 380805) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_15 (українська гривня);
- НОМЕР_16 (українська гривня),
в банківській установі АТ «Універсалбанк» (МФО 322001) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_17 (українська гривня),
в банківській установі АТ «КОМІНБАНК» (МФО 322540) на відкриті рахунки ФОП ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_18 (українська гривня).
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, відкритих ФОП ОСОБА_7 , з тих підстав, що вказані грошові кошти відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути набутими кримінально-протиправним шляхом чи бути об'єктом кримінально протиправних дій, а також можуть бути отриманими внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та визнані речовими доказами у межах кримінального провадження № 62022100110000153.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ФОП ОСОБА_7 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до його втрати.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Твердження захисника про незаконність, необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Перевірка наведених апелянтом обставин щодо здійснення ОСОБА_7 активної та законної підприємницької діяльності, та накладення арешту на частину його особистих рахунків, які не мають відношення до підприємницької діяльності, підлягають встановленню та перевірці під час здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022100110000153.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що слідчим суддею в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не повідомлено власника майна про розгляд клопотання прокурора, не є безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді, оскільки, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3