"14" вересня 2010 р.Справа № 28/32-10-976
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко (на підставі розпорядження заступника голови суду від 07.09.2010 р. № 272)
при секретарі судового засідання: А.Ф. Берлінській
за участю представників сторін:
від позивача -Л.І. Стоянова
від відповідачів -С.П. Левенець
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Остра”
на рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2010 р.
у справі № 28/32-10-976
за Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “КИЙ АВІА ГАРАНТ”
до 1) Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Остра”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “АВІКА”
про стягнення 23878,87 грн.
В судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 14.09.2010 р.
У березні 2010 р. ЗАТ “Страхова компанія “КИЙ АВІА ГАРАНТ” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Остра” 23878,87 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2010 р. залучено до участі у справі іншого відповідача -ТОВ “АВІКА”.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги, просив стягнути на свою користь:
- з ПАТ “Страхова компанія “Остра” основну суму збитків в порядку регресу у розмірі 20426,84 грн., пеню - 2236,31 грн., інфляційні - 326,82 грн., 3% річних - 307,24 грн.;
- з ТОВ “АВІКА” суму збитків (франшизи) в порядку регресу у розмірі 510грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач сплатив вигодонабувачу суму страхового відшкодування, то ж на підставі ст. 27 Закону України “Про страхування” має право зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за завдані вигодонабувачу збитки, якою є водій ТОВ “АВІКА” згідно рішення суду та відповідальність якого застрахована ПАТ “Страхова компанія “Остра”.
25.06.2009 р. Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “КИЙ АВІА ГАРАНТ” змінило назву на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “КИЙ АВІА ГАРАНТ”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2010 р. (суддя Г.І. Гуляк) позов задоволено в повному обсязі з мотивів обґрунтованості позовних вимог, стягнуто на користь ПАТ “Страхова компанія “КИЙ АВІА ГАРАНТ”:
- з ПАТ “Страхова компанія “Остра” збитки в порядку регресу в сумі 20426,84грн., пеню в сумі 2236,31 грн., інфляційні в сумі 326,82 грн., 3% річних в сумі 307,24 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 232,97 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 230 грн.;
- з ТОВ “АВІКА” збитки (франшиза) в сумі 510 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5,82 грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу в сумі 6 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ “Страхова компанія “Остра” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що ТОВ “АВІКА” не надало докази на підтвердження того, що винна особа Ісичко В.С. керував автомобілем на законних підставах; крім того, суд допустив численні процесуальні порушення.
ПАТ “Страхова компанія “КИЙ АВІА ГАРАНТ” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у її задоволенні, посилаючись на прийняття рішення з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
12.05.2008 р. у м. Києві по пр. Перемоги, 13, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Газ 3309”, державний номер АЕ 0317 АТ, під керуванням Ісичко В.С. - працівника ТОВ “АВІКА”, та автомобіля “ВАЗ 21099”, державний номер 454-02 КА, під керуванням Кляшторного О.М.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2008 р. у справі № 3-23062/08 Ісичко В.С. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 64 грн.
29.05.2008 р. Кляшторний О.М. звернувся до Страхової компанії “КИЙ АВІА ГАРАНТ”, з якою у нього укладено договір № 07/1032/МНА добровільного страхування транспортних засобів, з заявою про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, який стався 12.05.2008 р. з його автомобілем ВАЗ 2109, державний номер 45402 КА.
Відповідно до звіту від 22.05.2008 р. № 0275 про оцінку автомобіля ВАЗ 2109, державний номер 45402 КА, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 21888,21 грн.; та відповідно до звіту від 22.05.2008 р. № 0275/1 вартість працездатних складових автомобіля складає 5812,52 грн.
Страховим актом Страхової компанії “КИЙ АВІА ГАРАНТ” від 17.06.2008 р. № 127/07/1032/МН пошкодження автомобіля Кляшторного О.М. визнано страховим випадком та розраховано суму страхового відшкодування у розмірі 20936,84 грн., яку перераховано того ж дня вигодонабувачу Кляшторному М.В., що підтверджується платіжним дорученням № 4996.
У відповідності до полісу № ВВ 4825938 від 26.12.2007 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб “Газ 3309”, державний номер АЕ 0317 АТ, який належить ТОВ “АВІКА”, застрахований Страховою компанією “Остра” на один рік - до 25.12.2008 р.
Оскільки цивільна-правова відповідальність ТОВ “АВІКА” застрахована Страховою компанією “Остра” на підставі Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, позивач звернувся з позовом саме до неї з регресною вимогою про стягнення страхового відшкодування у розмірі 20426,84 грн. (за вирахуванням франшизи) на підставі ст. 27 Закону України “Про страхування”. Крім того, позивач просив стягнути з ТОВ “АВІКА” як власника автомобіля, що завдав шкоду, франшизу в сумі 510 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 1 частини 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України “Про страхування”, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Як вбачається із матеріалів справи, вина Ісичко В.С., який є водієм ТОВ “АВІКА” відповідно до наказу товариства від 01.11.2007 р. № 94К та за яким закріплено вантажний автомобіль ГАЗ 3309, державний номер АЕ 0317 АТ, згідно до наказу товариства від 01.11.2007 р. № 44-т, у здійсненні ДТП та пошкодженні автомобіля Кляшторного О.М., доведена рішенням суду; Страхова компанія “КИЙ АВІА ГАРАНТ” сплатила Кляшторному О.М. страхове відшкодування, то ж має право на регресну вимогу до Страхової компанії “Остра”, яка є страховиком ТОВ “АВІКА”.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення зі Страхової компанії “Остра” основної суми збитків в порядку регресу у розмірі 20426,84 грн. є обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені - 2236,31 грн., інфляційних - 326,82 грн. та 3% річних - 307,24 грн., судова колегія зазначає, що нарахування здійснено у відповідності до чинного законодавства, а відтак зазначена сума цілком обґрунтовано стягнута зі Страхової компанії “Остра”.
Задовольняючи позов в частині стягнення з ТОВ “АВІКА” франшизи у сумі 510 грн., місцевий господарський суд послався на те, що страховим полісом передбачено такий розмір франшизи.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
В частині 1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно до ч. 18 ст. 9 Закону України “Про страхування” франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Тобто, оскільки страхова компанія -позивач не сплатила страхувальнику суму франшизи, то вона не має підстав стягувати цю суму з товариства.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині стягнення з ТОВ “АВІКА” збитків (франшизи) в сумі 510 грн.
Твердження представника “Страхова компанія “Остра” про те, що ТОВ “АВІКА” не надало необхідних документів щодо свого водія, не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки всі документи наявні в матеріалах справи.
Всім іншим доводам, викладеним в апеляційній скарзі, надана належна правова оцінка, тому вони відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2010 р. у справі №28/32-10-976 скасувати частково, пункти 1, 3 резолютивної частини рішення викласти в слідуючій редакції:
“п. 1. Позов задовольнити частково.
п. 3. В решті позову відмовити.”
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови складено 14.09.2010 р.