"14" вересня 2010 р.Справа № 10/43-1037(9/27-594(3/150-2729)
Господарський суд Тернопільської області
У складі судді Півторака М.Є.
За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Вільне життя” ОСОБА_1, м. Тернопіль, вул. Живова, 26/55;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Відкрите акціонерне товариство “Видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч”, м. Тернопіль, вул. Живова,11
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Вільне життя”, м. Тернопіль, вул. Живова, 11
до відповідача 2: Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Коперника, 1
до відповідача 3: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11
За участю представників:
Позивача: ОСОБА_1- учасника ТОВ "Редакція газети "Вільне життя"; ОСОБА_4 -представника, довіреність № 6855 від 23.07.08р.
Третя особа: не прибув;
Відповідача 1: не прибув.
Відповідача 2: Мелих О.Р. - головного юрисконсульта відділу державних реєстраторів, довіреність № 2295/01 від 24.10.08 р.
Відповідача 3: Прокопишин О.А. - головного спеціаліста-юрисконсульта відділу правового забезпечення РВ ДДМУ по Тернопільській області , довіреність № 4 від 08.01.09 р.
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з відсутністю клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Учасник ТОВ “Редакція газети “Вільне життя” ОСОБА_1, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Вільне життя”, м. Тернопіль, вул. Живова, 11, до відповідача 2: Відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Коперника, 1, до відповідача 3: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11 про визнання недійсними протоколів №1 від 23 березня 2006 року, №2 від 26 червня 2006 року та №3 від 10 липня 2006 року загальних зборів засновників (учасників) Редакції газети "Вільне життя" та скасування державної реєстрації ТОВ Редакції газети "Вільне життя"; відшкодування судових витратпросить покласти на відповідачів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що у 1992 році було створено колективне підприємство "Редакція газети "Вільне життя", засновниками якого стали 24 працівники газети. На підставі постанови КМУ від 12 грудня 1991 року №341 та акта передачі від 30 травня 1992р. передав на баланс підприємства ряд офісних приміщень, розташованих в основній будівлі редакційного корпусу виробничо-поліграфічний комбінат "Збруч", однак їх форма власності залишалась державною, а Редакція користувалась ними без оплати. У червні 2006р. створено ТОВ "Редакція газети "Вільне життя", засновниками якого стали: юридична особа -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області та 19 фізичних осіб -працівників Редакції.
Але, стверджує позивач, викуп приміщень був неможливий, оскільки, вони разом з основною будівлею редакційного корпусу по вул. Живова, 11 входять до статутного фонду ВАТ і перебувають у його власності з 26 вересня 2007р. відповідно до витягу з реєстру БТІ м. Тернополя від 19 жовтня 2007 р. №16348780, а підставою виникнення права власності є наказ від 30 листопада 2001 року №299 Державного комітету інформаційного політики, телебачення та радіомовлення України і додаток до цього наказу - акт від 30 листопада 2001р. про передачу нерухомого майна у власність ВАТ.
Посилається на рішення господарського суду Тернопільської області від 05 травня 2008 року, з цих підстав задоволено позов ВАТ і зобов'язано ТОВ звільнити офісні приміщення №№104,108, 207-214, 502а, 502б, 503-510,602-611,702-710.
У відзиві на позов від 25 липня 2009 року ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу без участі його представника.
У відзиві на позов №10004-02945 від 21.07.2009р. Регіональне відділення ФДМ України по Тернопільській області вказує на те, що після ознайомлення з позовною заявою, її по-перше, такою, що підлягає поверненню на підставі п. 1 ст. 63 або ж, в разі прийняття -залишенню без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України, по-друге, безпідставною з огляду на наступне, зокрема: - позовна заява не була подана в установленому порядку згідно ст. ст. 54-58 ГПК України; - підставою передачі службових приміщень редакції газети "Вільне життя" була постанова КМ України "Про передачу колишніх партійних видавництв у відання Державного комітету України по пресі" від 27.11.1991р. №341 та лист державного комітету Української РСР по пресі "Про порядок виходу редакцій, періодичних видань із складу газетно-журнальних видавництв" від 26.12.1991р. №2а-412, в якому зазначено, що "Передані на баланс основні засоби та майно залишаються, як майно видавництва, державною власністю, а порядок їх роздержавлення буде визначений після прийняття відповідного законодавства"; - в акті передачі ВАТ "Тернопільський ВПК "Збруч" нерухомого майна від 30.11.2001р. Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України немає даних про поверхове розміщення приміщень, а йде мова про будівлю редакційного корпусу, а спірні приміщення, які з 30.05.1992 р. перебувають на балансі редакції газети "Вільне життя" в цьому акті не зазначені про що свідчать також інвентарна справ на приміщення за адресою: вул. Живова, 11 м. Тернопіль на 1, 2, 5, 6, 7 поверхах, яка виготовлена ще 27.11.2001р. Тернопільським міським БТІ, де зазначено власником майна редакцію газети "Вільне життя"; - відповідно до Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, затвердженого наказом Фонду Державного Майна України 14.08.2000 року №1691 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2000 за №562/4783 (надалі - Положення), регіональним відділенням була проведена робота по визначенню розміру державної частки в статутному капіталі редакції газети “ Вільне життя ”; - на підставі поданих керівництвом редакції газети документів було встановлено, що приміщення в яких розміщена редакція газети “ Вільне життя ” є державною власністю і були передані видавничо - поліграфічним комбінатом “ Збруч ” на баланс редакції газети “ Вільне життя ”, тобто, станом на 30.05. 1992 року видавничо-поліграфічним комбінатом “ Збруч ” було передано на баланс редакції газети “Вільне життя ” службові приміщення, які відповідно до листа Державного комітету Української РСР по пресі від 26.12.1991 №2а-412 „ Про порядок виходу редакції періодичних видань із складу газетно-журнальних видавництв" є державною власністю, а згідно пункту 1.4 Положення визначено, що до державних інвестицій належать інвестиції, які були здійснені шляхом безоплатної передачі на баланс недержавних підприємств державного майна.
Вважає, що зазначені приміщення є державною власністю і держава, в особі Регіонального відділення, на вартість цих приміщень виступила співзасновником при створенні товариства з обмеженою відповідальністю “ Редакція газети “ Вільне життя ”.
За результатами роботи комісії з визначення розміру державної частки у статутному капіталі редакції газети “ Вільне життя ” було визначено державну частку в розмірі 98,54 відсотка, що відображено в акті комісії з визначення розміру державної частки в статутному фонді редакції газети “ Вільне життя ” від 28.12.2005 року.
Вказує на те, що неможливо ставити питання про скасування державної реєстрації ТОВ "Редакція " Вільне життя " на підставі судових рішень у справі №1/91-5005 без врахування іншого майна, яке також було враховано при формуванні статутного фонду товариства.
Справа вже розглядалася у господарському суді Тернопільської області.
Так, рішенням господарського суду у справі № 3/150-2729 від 07.08.2008 року в задоволенні клопотань регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (вхідний № 15614(н) від 31 липня 2008 року) щодо залишення позовної заяви позивача без розгляду та клопотання щодо зупинення провадження у справі до вирішення касаційної скарги по справі №1/91-5005, (вхідний № 15612(н) від 31 липня 2008 року) відмовлено; позов задоволено частково; визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариство з обмеженою відповідальністю „ Редакція газети „ Вільне Життя ” м. Тернопіль, вул. Живова, 11 - протокол №2 від 26 червня 2006 року щодо створення Товариства з обмеженою відповідальністю „ Редакція газети „ Вільне Життя ”; скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „ Редакція газети „ Вільне Життя ” (код ЄДРПОУ 14030507) м. Тернопіль вул. Живова,11, від 17.07.2006 року № запису 1 646 123 0000 002499; в решті позову відмовлено ; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14037372) , м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11 в користь Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „ Редакція газети „ Вільне Життя ” ОСОБА_1 м. Тернопіль, вул. Живова, 26/55, 85 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 року рішення господарського суду Тернопільської області від 07.08.2008 року у справі № 3/150-2729 залишено без змін, апеляційну скаргу Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області - без задоволення.
24 лютого 2009 року Вищий господарський суд України прийняв постанову, якою касаційну скаргу Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області задоволив частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 07.08.2008 року у справі № 3/150-2729 скасував, а справу передав на новий розгляд.
У прийнятій постанові Вищий господарський суд України вказав підстави, які послужили скасуванню рішення господарського суду Тернопільської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду, зокрема: місцевий та апеляційні суди не встановили обставини обставин, пов'язаних з вирішенням питання належності на праві власності ВАТ "Тернопільський ВПК "Збруч" приміщення, які було внесено в якості вкладу учасника в статутний фонд ТОВ "Редакція газети "Вільне життя"; необхідно встановити, кому належали приміщення, внесені відповідачем 3 до статутного фонду відповідача 1 на момент укладення установчих документів, чи мав можливість відповідач3 формувати статутний фонд відповідно до умов установчого договору, чи був статутний фонд сформований повністю, якими документами первинного бухгалтерського обліку відображені зазначені операції тощо.
Згідно статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
13 липня 2009 року Учасник ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" ОСОБА_1 подав до господарського суду доповнення до позовної заяви від 26.05.2009р. і просить визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя", оформлене протоколом №2 від 26.06.2006р. про перетворення цього підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю шляхом внесення змін до його статуту та затвердження часток учасників у статуті ТОВ "Редакція газети "Вільне життя"; визнати недійсною державну реєстрацію ТОВ "Редакція газети "Вільне життя".
В обґрунтування позовних вимог посилається на Акт передачі від 30.11.2001р. Держкомінформом у власність ВАТ "Видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" нерухомого майна та додатком до цього акту, в якому вказано, що під інвентарним №4 значиться об'єкт передачі -редакційний корпус, розташований по вул. Живова, 11 у м. Тернополі. Вказує на те, що Регіональне відділення як учасник ТОВ фактично не передало у власність ТОВ спірні офісні приміщення, тобто свою частку до статутного капіталу. Тому ТОВ не змогло стати їх власником у 2006 році, а у 2008 році ТОВ утратило право користування цими приміщеннями і було змушене звільнити їх у зв'язку з виконанням згаданого рішення господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008р. у справі №1/91-5005.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.
Клопотання Учасника ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" ОСОБА_1, м. Тернопіль про зміну позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому воно прийнято господарським судом до розгляду .
Ухвалою Господарського суду від 24 липня 2009 року залучено до участі у справі № 10/43-1037(9/27-594(3/150-2729) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Відкрите акціонерне товариство “ Видавничо-поліграфічний комбінат “ Збруч ” , м. Тернопіль , вул. Живова,11.
У відзиві на позовні вимоги №792/02-2 від 19.06.2009р. Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради зазначає, що 11.09.2008р. державним реєстратором на виконання п. 3, 4 рішення господарського суду Тернопільської області від 07.08.2008р. по справі №3/150-2729 було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запис "скасування реєстраційної дії за судовим рішенням". Цим записом скасовано реєстраційну дію запис №1 646 123 0000 002499 проведену державним реєстратором 17.07.2006 р. Оскільки , господарський суд при прийнятті рішення не керувався Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" і не посилався на ст. 38 цього Закону, де визначено порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, тому державний реєстратор на виконання рішення не застосував норми ст. 38 вищезазначеного Закону. В Законі України, який вступив в дію з 01 липня 2004 року такого поняття як "Скасування державної реєстрації" немає, а є припинення юридичної особи.
У відзиві на доповнення до позовної заяви №10-12-03229 від 28.07.2009р. Регіональне відділення ФДМУ по Тернопільській області вказує, що приміщення у 2001 році (до створення ВАТ "Збруч" ) перебували на балансі редакції газети "Вільне життя", що підтверджується також довідкою ТОВ "Аудиторська фірма "Консул" про вартість приміщення редакції газети "Вільне життя" від 22.03.2001р. №6, та результатами проведеної передвіки відновлення показників бухгалтерської звітності редакції газети "Вільне життя", які викладені в аудиторському висновку від 23.10.2001 року. Під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" за період з 01.07. 2006р. по 01.04.2007р. контрольно-ревізійним управлінням у Тернопільській області підтверджено, що статутний капітал ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" сформовано у відповідності до чинного законодавства і його розмір складає 1396,4 тис. грн.
Зазначає, що при формуванні статутних капіталів відкритих акціонерних товариств, засновником, яких виступає держава, вноситься державне майно, яке перебуває на балансі підприємства, що перетворюється у ВАТ, а оскільки, зазначені приміщення на балансі ВПК "Збруч" не перебували, то і не могли бути включеними до статутного капіталу ВАТ "Тернопільський ВПК "Збруч".
Ухвалою господарського суду від 27 липня 2010 року замінено первісного неналежного відповідача по справі - Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради м. Тернопіль, вул. Коперника, 1 , оскільки згідно Положенням про відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради відділ не має статус юридичної особи , а тому не може бути відповідачем , в порядку статті 1 ГПК України на належного відповідача -Тернопільську міську раду м. Тернопіль вул. Листопадова 5, а розгляд справи відкладено до 15 годин 30 хвилин 17 серпня 2010 року.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2010 року розгляд справи було відкладено до 10 год. 03.09.2010 року . В судовому засіданні оголошувалася перерва до 14 год. 15 хв. 14.09.2010 рпоку в порядку статті 77 ГПК України .
Розглянувши матеріали справи, доводи позивача третьої особи та відповідачів, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:
Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Пунктом 2 статті 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Пунктом 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів“ зазначено підстави для визнання актів недійсними і якими, зокрема, є невідповідність актів вимогам чинного законодавства; невідповідність актів встановленій законом компетенції органів, що прийняли ці акти.
Відповідач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю " Редакція газети " Вільне життя " , місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Живова ,11 є юридичною особою , яка зареєстрована у встановленому порядку виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 17.07.2006 року і включене до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 14030507, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 840739 ( копія знаходиться в матеріалах справи ) і діє на підставі Статуту , затвердженого загальними зборами засновників учасників ) від 26.06.2006 року , протокол № 2 ( копія Статуту знаходиться в матеріалах справи ) .
У судовому засіданні встановлено , що 23 березня 2006 року відбулися збори засновників редакції газети " Вільне життя " ( оформлені протоколом № 1 ), в порядок денний яких було включене питання : Про реорганізацію редакції газети " Вільне життя " у Товариство з обмеженою відповідальністю " Редакція газети " Вільне життя " ; Про створення комісії з реорганізації редакції газети " Вільне життя " у Товариство з обмеженою відповідальністю " Редакція газети " Вільне життя " .
Збори засновників прийняли рішення : реорганізувати редакцію газети " Вільне життя " у Товариство з обмеженою відповідальністю " Редакція газети " Вільне життя " та створити комісію з реорганізації редакції газети " Вільне життя " у Товариство з обмеженою відповідальністю " Редакція газети " Вільне життя " .
26 червня 2006 року відбулися загальні збори засновників ( учасників редакції газети " Вільне життя " Оформлені протоколом № 2 ) , в порядок денний яких було включено питання :
1.Про внесення змін до статуту .
2.Про затвердження внесків засновників .
По першому питанню збори вирішили внести зміни до статуту редакції газети " Вільне життя " в редакції статут ТзОВ " Редакція газети " Вільне життя " , погоджений з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області . До обрання керівних органів товариства залишити на посаді головного редактора Федоришина П.С.
По другому питанню збори затвердили частки учасників у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю " Редакція газети " Вільне життя " .
У відповідності до Статуту ТОВ „ Редакція газети „ Вільне життя ” № реєстраційного запису 1 646 123 0000 002499 від 17.07.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ Редакція газети „ Вільне Життя ” є правонаступником Редакції газети „ Вільне життя ”, засновниками якого стали:
юридична особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11 та 19 фізичних осіб, зокрема: ОСОБА_1, м. Тернопіль.
Відповідно до п. 6.4., 6.5. Статуту, частки учасників у статутному фонді ТОВ „ Редакція газети „ Вільне життя ” розподілені таким чином: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області - 98,54 % або 1 375 993 грн. та 19 фізичних осіб - 0,073% або 1 019,35 грн.
Загальними зборами засновників (учасників) редакції газети “ Вільне життя ” прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 10 липня 2006 року, про затвердження передавального акту на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -редакції газети “ Вільне життя ” в результаті її перетворення на ТзОВ “ Редакція газети “ Вільне життя ”.
Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Вільне життя" ОСОБА_1 визначив предметом позову визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя", оформлене протоколом №2 від 26.06.2006р. про перетворення цього підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю шляхом внесення змін до його статуту та затвердження часток учасників у статуті ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" та визнання недійсною державну реєстрацію ТОВ "Редакція газети "Вільне життя".
Підставою визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя", оформлене Протоколом №2 від 26.06.2006 року позивач називає порушення РВ ФДМУ по Тернопільській області вимог щодо передачі у власність ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" приміщення як вклад до статутного капіталу, відповідно до Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств у статутних фондах яких є державна частка, затвердженого наказом ФДМУ 14.08.2000р. № 1691 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2000р. за №526/4783 була проведена робота по визначенню розміру державної частки у статутному капіталі редакції газети "Вільне життя", а тому діяв усупереч інтересам держави.
Матеріалами справи встановлено , що Кабінет Міністрів України Постановою №341 від 27 листопада 1991 року "Про передачу колишніх партійних видавництв у відання Державного комітету України по пресі", у зв'язку з передачею розпорядженням Голови Верховної ради України від 10 жовтня 1991 року №1644-ХІІ (1644-12) на баланс Кабінету Міністрів України колишніх партійних видавництв Кабінет Міністрів України постановив: передати у відання Державного комітету України по пресі колишні партійні видавництва згідно з додатком; передачу здійснити з основними виробничими фондами, оборотними коштами, усіма виробничими, службовими, складськими, допоміжними приміщеннями, об'єктами соціально-культурного призначення, транспортними засобами та іншим майном (п. 1 Постанови); установити, що редакції періодичних видань, які входили до складу колишніх партійних видавництв, надалі здійснюватимуть свою діяльність на підставі угод, укладених з видавцями відповідно до чинного законодавства (п.4 Постанови).
Згідно додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1991 року №341 „Перелік видавництв, що передаються у відання Державного комітету України по пресі ” - увійшов „Збруч”, м. Тернопіль.
Державним комітетом Української РСР по пресі листом за №2а-412 від 26.11.1991р. "Про порядок виходу редакцій періодичних видань із складу газетно-журнальних видавництв" повідомлено, що відповідно до постанови КМ України №341 від 27 листопада 1991 року редакції періодичних видань, які входили до складу колишніх партійних видавництв, надалі здійснюватимуть свою діяльність на підставі угод, укладених з видавцями, а передані на баланс редакцій основні фонди та майно залишаються, як і майно видавництва, державною власністю, а порядок їх роздержавлення буде визначений після прийняття відповідного законодавства.
На підставі листа №2а-412 від 26.12.1991 року „ Про порядок виходу редакції, періодичних видань із складу газетно-журнальних видавництв ”, ВПК „ Збруч ” передало на баланс редакції газети „Вільне Життя ” службові приміщення загальною площею 761,79 квадратних метрів вартістю 264 374 крб.87 коп., про що було складено Акт передачі службових приміщень станом на 30.05.1992 року (копія якого знаходиться в матеріалах справи).
Підставою визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя", оформлене Протоколом №2 від 26.06.2006р., позивач -ОСОБА_1 називає порушення Регіональним відділенням ФДМУ по Тернопільській області щодо передачі у власність ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" приміщення як вклад до статутного капіталу, відповідно до Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств у статутних фондах яких є державна частка, затвердженого наказом ФДМУ 14.08.2000р. № 1691 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2000р. за №526/4783 була проведена робота по визначенню розміру державної частки у статутному капіталі редакції газети "Вільне життя", а тому діяв усупереч інтересам держави.
У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України ( абз. 3 п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальник зборах;порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Пунктом 19 вищезазначеної Постанови зазначено, суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.
Відповідно до ст.115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Статтею 117 вказаного кодексу передбачено, що учасники господарського товариства зобов'язані, зокрема, додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів та виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.
Відповідно до ст.144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.
Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.
Як зазначалось раніше та підтверджено сторонами в судовому засіданні, вартість вкладу РВ ФДМ України по Тернопільській області до статутного фонду товариства оцінювалася вартістю переданого на баланс редакції газети “ Вільне життя ” згідно листа №2а-412 від 26.12.1991року нерухомого майна загальною площею 761,79 кв. м., яке перебувало у державній власності. Тобто, створенню товариства передувала передприватизаційна підготовка, під час якої проводилася оцінка вказаного майна для визначення вартості внесків засновників до статутного фонду, яку проводило ОКП “Експерт ”. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи листами №02-10/852 від 24.02.2006 року, №02-6/3803 від 21.09.2006 року та №02-6/4769 від 01.12.2006 року.
Разом з тим, спірні приміщення з основною будівлею редакційного корпусу по вул. Живова,11 в м. Тернополі входять до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “ Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат “ Збруч ” і перебувають у його власності з 26.09.2007 року, що підтверджується Витягом з реєстру ТОВ "Бюро технічної інвентаризації", м. Тернополя від 19.10.2007 року за №16348780, а підставою виникнення права власності є наказ від 30.11.2001 року за №299 Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України та додаток до нього -Акт передачі нерухомого майна у власність Відкритому акціонерному товариству "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" від 30.11.2001 року, згідно якого державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України передає, а Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" приймає у власність зазначене нерухому майно по вул. Живова, 11 у м. Тернополі.
Отже, Регіональне відділення фонду Державного майна України по Тернопільській області внесло в статутний фонд ТзОВ "Редакція газети Вільне життя" державне майно, не перевіривши його правовий статус.
Даний факт також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008 року у справі №1/91-5005, якою постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008р. у справі №1/91-5005, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ Редакція газети “ Вільне життя ”, м. Тернопіль, вул. Живова, 11 звільнити приміщення №702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 602, 603, 604, 605, 606, 607, 608, 609, 610, 611, 502а, 502б, 503, 504, 505, 506, 507, 508, 509, 510, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 104, 108 в будинку №11 по вул. Живова у м. Тернополі -залишено без змін.
Судом ,зокрема, було встановлено, що згідно положень Статуту позивача у справі №1/91-5005, Відкрите акціонерне товариство “ Тернопільський Видавничо-поліграфічний комбінат “ Збруч ” корпоративне підприємство Державної акціонерної компанії “ Українське видавничо-поліграфічне об'єднання ” (далі корпоративне підприємство) утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 1998 року №1870 “ Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії “Українське видавничо-поліграфічне об'єднання” шляхом перетворення Державного підприємства“ Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч” у відкрите акціонерне товариство в порядку передбаченому Указом резидента України від 15 червня 1993 року №210/93 “Про корпоратизацію підприємств”, Закону України “Про господарські товариства ” від 19 вересня 1991 року №1676, приведено у відповідність до вимог Закону України “Про управління об'єктами державної власності”21 вересня 2006 року №185-V, Закону України “Про холдингові компанії в Україні” від 15 березня 2006 року №3528-IV та інших нормативно-правових актів, регламентуючих корпоративні відносини.
Згідно п.1.2 Статуту Засновником корпоративного підприємства є Держава в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
Корпоративне підприємство є юридичною особою з дати його державної реєстрації і є правонаступником Державного підприємства “Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч”, та є власником майна переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу, продукції, виробленої ним у результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом.(п.2.1, 2.3, 2.6 Статуту).
Пунктом 5.1 Статуту визначено, що особи, які набули право власності на акції корпоративного підприємства, набувають статусу акціонерів цього підприємства. Засновником Корпоративного підприємства виступила Держава в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Єдиним акціонером Корпоративного підприємства є Державна акціонерна компанія “Українське видавничо-поліграфічне об'єднання”.
Корпоративні права держави, надані ДАК “Українське видавничо-поліграфічне об'єднання” в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.
Статтею 171 Господарського кодексу України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України для здійснення необхідних заходів з управління корпоративними правами держави, координації діяльності органів виконавчої влади у цій сфері та надання необхідних відомостей іншим органам державної влади, відповідно до законодавства формує і веде реєстр корпоративних прав держави.
Отже, Фонд державного майна України формує, веде Реєстр корпоративних прав держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України “ Про формування і ведення Реєстру корпоративних прав держави” від 29.10.2003 року і на момент заснування ТОВ “Редакція газети “Вільне життя” у нього, безпосередньо, як у розпорядника Реєстру корпоративних прав держави були вся необхідна інформація про акції, що належать державі у статутному фонді відкритого акціонерного товариства “Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат “ Збруч ”, оскільки, реєстр формується на підставі відомостей, які подані Міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за встановленими ФДМУ формами в електронному та паперовому вигляді, а разом з відомостями надаються нормативно-правові акти про створення, реорганізацію, ліквідацію господарського товариства, свідоцтва про державну реєстрацію, установчих документів (статуту), свідоцтва про реєстрацію випуску акцій та інших документів, які засвідчують розмір державної частки у статутному фонді господарського товариства.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02 жовтня 2009 року було зупинено провадження у справі №10/43-1037(9/27-594(3/150-2729) на підставі частини 1 статті 79 ГПК України до закінчення розгляду справи в Господарському суді міста Києва у справі №14/334 за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11 до Державного комітету телебачення і радіомовлення України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ “ Тернопільський Видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч”.
Матеріалами справи підтверджується , що Регіональне відділення ФДМУ по Тернопільській області зверталося з позовом до господарського суду м. Києва до Державного комітету телебачення та радіомовлення України, третя особа ВАТ " Тернопільський ВПК "Збруч" про визнання недійсним п. 3 наказу державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлен6ня України від 30.11.2001р. №299 в частині передачі службових приміщень площею 76179 кв. м. редакційного корпусу 5б, за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 11.
Обставинами справи №14/334 встановлено, що з моменту підписання Акту 30 листопада 2001 року, майно зазначене у ньому, а саме службові приміщення площею 761,79 кв. м. редакційного корпусу, за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 11, перейшло у власності ВАТ "Тернопільський ВПК "Збруч" як внесок засновника до статутного капіталу товариства. Натомість засновник (Державний комітет телебачення та радіомовлення України отримав корпоративні права : акції) ВАТ "Тернопільський ВПК "Збруч". Листом Фонду державного майна України №10-28-3734 від 148.03.2008р. щодо звернень трудових колективів підтверджено, що Фонд державного майна України погоджував передачу повноважень з управління корпоративними правами щодо ДАК "Укрвидавполірафія" від Кабінету Міністрів України до Держкомтелерадіо в т. ч. і на передачу сто відсотків пакетів акцій 30 відкритих акціонерних товариств поліграфічної галузі, а відтак і передачу до Статутних фондів нерухомого майна. Право власності ДАК "Укрвидавполіграфія" на 100 відсотків акцій товариства підтверджується сертифікатом акцій серія А, сертифікат №1 та випискою з реєстру кодів цінних паперів.
Окрім того, п. 7 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 02.04.1994р. №02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" передбачено, що вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Таким чином спір, як правило, виникає не про визнання права власності, а про те, яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Таким чином, знаходження спірного майна на балансі редакції газети "Вільне життя" є лише формою бухгалтерського обліку, а тому, право власності (господарського відання або оперативного управління) на спірне майно внаслідок перебування на балансі не виникло.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року у справі №14/334 відмовлено в позові РВ ФДМУ по Тернопільській області.
Поставною Київського апеляційного господарського суду від 27 травня 2010 року рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2009р. у справі №14/334 залишено без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області без задоволення.
На момент розгляду справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області при створенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Вільне життя” не надало жодних доказів щодо правомірного внесення в статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Вільне життя”, м. Тернопіль, вул. Живова, 11 вартість приміщень, які йому не належали, частку розміром 98,54 % статутного фонду підприємства або в грошовому виразі 1 375 993 грн.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та додатково подані учасниками судового процесу докази, які мають значення для об'єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя", оформлене протоколом №2 від 26 червня 2006 року про перетворення цього підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю шляхом внесення змін до його статуту та затвердження часток учасників у статуті ТОВ "Редакція газети "Вільне життя", підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
У поданому до господарського суду позові учасник ТзОВ "Редакція "Вільне життя" ОСОБА_1 м. Тернопіль вказав відповідачем 2 Тернопільську міську раду і тим самим стверджує, що вона в особі Відділу реєстрації порушує його права, внісши запис до реєстру і посилається на вимоги п.2 статті 110 ЦК України.
Так , пункт 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Президія Вищого господарського суду України у п. 4.4 Рекомендацій від 28.12.2007 N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначила, що визнання недійсними установчих документів господарського товариства відповідно до пункту 2 частини першої статті 110 ЦК України є підставою для ліквідації товариства.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Статтею 1 наведеного Закону визначено, що державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України N 2747-IV від 06.07.2005.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, а саме на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
У наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Враховуючи, що державна реєстрація здійснюється суб'єктом владних повноважень, вирішення спорів про визнання недійсною державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності належить до адміністративної юрисдикції.
З огляду на зазначене, суд припиняє провадження у справі в частині визнання недійсною державної реєстрації ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" в порядку п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки, спір не підвідомчий господарському суду України .
В частині позовних вимог про визнання недійсним протоколи №1 від 23.03.2006р., №3 від 10.07.2006р. загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя" провадження припинити в порядку статті 80 ГПК України .
Державне мито та інші судові витрати покладаються на Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області , згідно ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 147, 148 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України,, ст. 10, 53, 54 Закону України “Про господарські товариства“, ст. ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя", оформлене протоколом №2 від 26 червня 2006 року про перетворення цього підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю шляхом внесення змін до його статуту та затвердження часток учасників у статуті ТОВ "Редакція газети "Вільне життя".
3.В частині позовних вимог щодо відповідача Тернопільської міської ради м. Тернопіль вул. Коперніка 1 про визнання недійсною державної реєстрації ТОВ "Редакція газети "Вільне життя" - провадження припинити.
4.В частині визнання недійсним протоколів №1 від 23.03.2006р., №3 від 10.07.2006р. загальних зборів засновників (учасників) редакції газети "Вільне життя" - провадження припинити.
5.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль вул. Танцорова ,11 , ідентифікаційний код 14037372 на користь ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1 -85 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання, через місцевий господарський суд.
7.Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2010 року.
8.Наказ видати стягувачеві після набрання рішення законної сили.
Суддя