Іменем України
09 вересня 2010 року справа № 32/41-5020-11/150-12/207
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест -СМЦ”
(вул. Мечникова, 2, м. Київ, 01601)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього”
(вул. Хрустальова, 53, кв. 99, м. Севастополь, 99029);
Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісний металоцентр „Леман-Україна”
(вул. Мечникова, 2, м. Київ, 01601)
про стягнення 693 362,14 грн.,
за участю представників:
позивача - Петрова Л.П., довіреність № 16 від 07.09.2010;
відповідача (ТОВ „НВП „Технології майбутнього”) -не з'явився;
відповідача (ТОВ „Сервісний металоцентр „Леман-Україна”) - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Метінвест-СМЦ” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього”, товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісний металоцентр „Леман-Україна” про стягнення 693 362,14 грн., з яких: 537 179,82 грн. -основна заборгованість, 60 112,38 грн. -відсотки за користування коштами, 17 593,89 грн. -3% річних, 78 476,05 грн. - інфляційні втрати, а також стягнути 17,00 грн. з ТОВ „Сервісний металоцентр „Леман-Україна”.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2010 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №32/41.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2010 у порядку статті 17 Господарського процесуального кодексу України справу передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Севастополя.
08.07.2010 матеріали справи надійшли до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.07.2010 справу прийнято до провадження судді Дмитрієва В.Є. із привласненням №32/41-5020-11/150.
Ухвалою від 16.08.2010 на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №76 від 13.08.2010 справу №32/41-5020-11/150 прийнято до провадження судді Харченком І.А., з присвоєнням їй номеру 32/41-5020-11/150-12/207. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2010.
У процесі розгляду спору позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 486 740,98 грн., з яких: 388 388,22 грн. - основний борг, 16 957,02 грн. - 3% річних, 81 395,74 грн. -інфляційні втрати, а також стягнути 17,00 грн. з ТОВ „Сервісний металоцентр „Леман-Україна” /т. 1 а.с. 68/, яка прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.
У процесі розгляду спору позивач подав клопотання в порядку пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісний металоцентр „Леман-Україна” заборгованості у розмірі 17,00 грн.
Ухвалою від 09.09.2010 відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісний металоцентр „Леман-Україна” заборгованості у розмірі 17,00 грн. припинено.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати отриманого за договором товару.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судові засідання 22.07.2010, 09.08.2010, 25.08.2010, 08.09.2010 та 09.09.2010 не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, на адресу яка зазначена в Довідці з ЄДРПОУ №16-366-2672 /т. 1 а.с. 141-143/.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
18.04.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Метінвест-СМЦ” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього” (покупець) укладений договір поставки №СВП-14/04/08 (далі -Договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію (товар) в строки та на умовах встановлених в цьому договорі, а покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору. Вартість, кількість та асортимент товару вказується в рахунку-фактурі та/або в розрахункових/залізничних накладних постачальника, які є невід'ємними частинами договору.
Розділом 3 договору передбачена сума договору та порядок розрахунку: орієнтовна сума цього договору на момент його укладення складає 4000 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20%. Загальна сума вказана у всіх рахунках-фактур, які виставлені постачальником для оплати покупцем по договору. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів та поточний рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом передоплати 100% вартості товару в строки які вказані в рахунках-фактур постачальника. Постачальник має право поставити товар покупцю без попередньої оплати. У таких випадках покупець оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару в продовж 3 днів з моменту поставки.
Відповідно до розділу 5 договору у випадку не виконання або неналежного виконання зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов договору і діючого законодавства України. За прострочення строків оплати товару встановлених цим договором та додатками до нього, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення. Крім сплати пені покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару у вказані в цьому договорі і додатків до нього строки.
Договір вступає в силу з дати укладення його сторонами та діє до 31.12.2008, остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 9.1 договору).
На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1 777 876,03 грн., що підтверджується витратними-накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунками-фактур, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками /т. 1 а.с. 39-58, 60, 61, 90, 91, 93-95, 97, 98, 100-102, 104-118/.
Відповідач, зі свого боку, умови Договору щодо оплати одержаного товару виконав не в повному обсязі - сума заборгованості станом на 31.10.2008 становить 388 388,22 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків між ТОВ „Леман-Україна”, правонаступником якого є ТОВ „Метінвест-СМЦ” та ТОВ „НВП „Технології майбутнього” /т. 1 а.с. 38/.
Несплата Відповідачем вказаної заборгованості з'явилась підставою для звернення Позивача до суду із позовом про її стягнення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки щодо оплати поставленого позивачем товару.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
За приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з положень частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 388 388,22 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, й підлягають задоволенню.
Поряд з основною сумою заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 81 395,74 грн. та 3 % річних у розмірі 16 957,02 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, зроблений Позивачем /т. 1 а.с. 69-74/ суд вважає заявлену позовну вимогу про стягнення з Відповідача 3 % річних у розмірі 16 957,02 грн., такою що підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 81 395,74 грн.
Проте, при проведенні судом перевірки розрахунку індексу інфляції, суд встановив, що сума індексу інфляції за останнім розрахунком позивача, складає 81 395,74 грн. /т. 1 а.с. 69-74/, а по розрахунку суду сума індексу інфляції складає 79 988,25 грн.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 79 988,25 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього” (вул. Хрустальова, 53, кв. 99, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 31600504, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест-СМЦ” (вул. Мечникова, 2, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 32036829, п/р 26002962482901 у Філії ПУМБ у м. Києві, МФО 322755) суму заборгованості у розмірі 485 333,49 грн. (чотириста вісімдесят п'ять тисяч триста тридцять три грн.. 49 коп.), з яких: 388 388,22 грн. - основна заборгованість, 16 957,02 - 3% річних, 79 988,25 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 6 913,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,32 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Суддя підпис І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно до
вимог ст. 84, ч. 4 ст. 85 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 14.09.2010.
Розсилка:
1. ТОВ „Метінвест -СМЦ”
(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2)
2. ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього”
(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 53-99)
рекомендованим з повідомленням
3. ТОВ „Сервісний металоцентр „Леман-Україна”
(01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 2)
рекомендованим з повідомленням