ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" червня 2023 р. справа № 300/2073/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.04.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення, без обмежень пенсії максимальним розміром та із застосуванням норм індексації.
24.04.2023 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в праві за № 300/249/21 здійснив перерахунок пенсії, однак без врахування індексації з 01.01.2018 та із застосуванням обмеження пенсії її максимальним розміром. Вважає такі дії протиправними, тому просить зобов'язати провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення, без обмежень пенсії максимальним розміром та із застосуванням норм індексації.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з мотивів, викладених у відзиві.
Суд, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/2518/20 від 04.11.2020 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019, відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби Безпеки України в Івано-Франківській області, від 07.08.2020 №24 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону №2262-XII.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/249/21 від 05.03.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум. Додатковим рішенням в цій справі від 17.05.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та з статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що судовими рішенням у справах за № 300/2518/20, № 300/249/21, які набрали законної сили, захищено право позивача на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби Безпеки України в Івано-Франківській області від 07.08.2020 за № 24 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, та право на перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому обставини цими рішенням доказуванню в даній адміністративній справі не підлягають та додаткового судового захисту не потребують.
Також суд встановив, що ухвалою суду від 01.12.2022 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21.
28.03.2023 ухвалою суду прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 13.03.2023 №0900-0902-8/10768 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21.
Відповідно до звіту, відповідач 09.03.2023 провів перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії. Розмір пенсії визначено в розмірі 22 972, 62 гривень. Перерахунок проведено з грошового забезпечення в розмірі 28 715, 78 гривень. Доплату за період з 01.04.2019 до 31.03.2023 включено в реєстр, виплата за яким буде проведена за наявності фінансування з державного бюджету відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На підтвердження цих обставин відповідач доказів суду не надав. Також суду не надано доказів про виконання відповідачем судового рішення в частині перерахунку пенсії з 01.01.2018 до 31.03.2019.
У разі невиконання боржником судових рішень чи їх часткове виконання, в добровільному порядку, здійснюється примусове виконання судових рішень в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення іншого судового рішення у тих самих правовідносинах з приводу яких вже ухвалено рішення.
Вирішуючи питання індексації пенсії позивача з 01.01.2018, суд встановив наступне.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно з статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У частині другій статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення. (далі Порядок №1078).
Відповідно до пункту 5 Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України винесено постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), пунктом першим якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р.
Отже, при перерахунку пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" враховується її індексація, з урахуванням поступових виплат пенсії, зокрема з 01.01.2018.
Як встановив суд, згідно з протоколом відповідача від 16.03.2023 основний розмір грошового забезпечення позивача становить 22 972, 62 гривень - 80% грошового забезпечення в розмірі 28 715, 78 гривень. Нараховано індексацію базового ОСНП за 2022 рік (22 972, 62 х 0,140) в розмірі 3 216, 17 гривень, за 2023 рік (26 188, 79 х 0,197) - 1 500 гривень. Всього призначено пенсію в розмірі 27 688, 79 гривень. Однак, призначено позивачу до виплати пенсію в розмірі 22 972, 62 гривень.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України за № 118 від 16.02.2022 здійснив з 01.03.2022 перерахунок пенсії, після проведення якого розмір пенсії позивача становив 20 101, 05 гривень. На виконання постанови Кабінету Міністрів України за № 168 від 24.02.2023 відповідач здійснив з 01.03.2023 перерахунок пенсії позивача, після чого розмір пенсії позивача становив 20 101, 05 гривень.
Доказів щодо виплати нарахованої індексації за 2022, 2023 роки відповідач суду не надав. Також, у суду відсутні відомості щодо здійснення перерахунку пенсії позивача, в тому числі щодо індексації пенсії, з 01.01.2018, а відповідач щодо цих обставин заперечень у відзиві не надав.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити: заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Також, позивач викладаючи свої вимоги щодо предмета спору в частині індексації пенсії з 01.01.2018 не навів обґрунтувань цих вимог з посиланням на відповідні норми права, та не зазначив доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 76 зазначеного Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи, що в суду відсутні докази щодо виплати нарахованої індексації за 2022, 2023 роки, а також відсутні відомості щодо здійснення перерахунку пенсії позивача, в тому числі щодо індексації пенсії з 01.01.2018, то виникає необхідність для здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача та проведення індексації пенсії з 01.01.2018. Наявність чи відсутність підстав для індексації пенсії позивача з 01.01.2018 виникне в наслідок виконання судового рішення, прийнятого в даній адміністративній справі.
Крім того, при здійсненні такого перерахунку пенсії відповідачу необхідно врахувати постанову Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 та постанову Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»
Щодо твердження відповідача про обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, то питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду в справах у справах за № 300/2518/20, № 300/249/21, рішення в яких набрало законної сили, є остаточними, обов'язковими для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат позивачу.
Суд також звертає увагу на те, що правова визначеність, як спеціальна складова загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання.
Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» (заява №43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрату актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві з моменту набрання чинності вказаними рішеннями не мали місця. Зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ не змінилась.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-XII, зокрема у постановах від 09 лютого 2021 року у справі № 1640/2500/18, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, від 24 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17, від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20, від 02 серпня 2022 року у справі № 240/1369/21.
Стосовно наявності в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» положення про підвищення пенсій з 01 березня 2022 року та в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» положення про підвищення пенсій з 01 березня 2023 року «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд зазначає, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 та постанови №168 від 24.02.2023 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
До того ж, закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
Таким чином, відповідач протиправно застосував обмеження граничного розміру пенсії позивача після її індексації у 2022, 2023 роках в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність при виплаті щомісячного пенсійного забезпечення
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає протиправними дії відповідача щодо визначення розміру пенсії позивача з 01.01.2018 без врахування норм індексації, а тому з метою подальшого недопущення прошень прав позивача на належну йому пенсію потрібно зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення, встановленого судовими рішеннями, із врахуванням норм індексації, без застосування обмеження пенсії її максимальним розміром та з врахуванням виплачених сум.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, квитанцією за № 65430358 від 18.04.2023 підтвердив сплату судового збору в розмірі 1 073, 60 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1 073, 60 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо визначення з 01.01.2018 розміру пенсії ОСОБА_1 без врахування норм індексації.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення із врахуванням норм індексації, без застосування обмеження пенсії її максимальним розміром та з врахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) сплачений судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.