Запорізької області
13.09.10 Справа № 8/523/08-28/189/10
Суддя
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Кам'янко-Дніпровського району електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; 71300, Запорізька область, м. К-Дніпровська, вул. Чкалова, 8)
До відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство “Підприємство комунальної власності” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 560)
про стягнення 389 068, 64 грн.
Суддя Яцун О.В.
Представники:
Від позивача: Козак Т.В., на підставі довіреності № 213 від 14.09.2009р.;
Від відповідача: Олійник О.І., на підставі довіреності № 2660 від 27.10.2009р.
Від третьої особи: не з'явився
Заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 389.068грн. 64коп.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 19.07.2010р. № 527 у зв'язку із скасуванням Постановою Вищого господарського суду України № 8/523/08 від 30.06.2010р. постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2010р. та рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2009р. у справі № 8/523/08, передано на розгляд судді Яцун О.В.
Ухвалою суду від 19.07.2010р. справу № 8/523/08 прийнято до провадження суддею Яцун О.В., присвоєно № 8/523/08-28/189/10, судове засідання призначено на 09.08.2010р.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові. А саме просить суд стягнути з відповідача суму боргу в сумі 389.068грн.64коп., що нарахована за грудень 2007р.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що заборгованість за вказаний період відсутня, оскільки відповідач належним чином виконував умови договору. Зазначив, що згідно з даними засобів обліку, що знайшли відображення у Звітах про спожиту електричну енергію, фактичне споживання електричної енергії об'єктами ВП ЗАЕС (з урахуванням “фактичного недобалансу” допустимої погрішності засобів обліку) за грудень 2007р. складає 2 294 164 кВт/г вартістю 753892,48 грн. Вказана сума за фактично спожиту електроенергію у розмірі 753892,48 грн. була у повному обсязі погашена Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВАТ “Запоріжжяобленерго”, а також шляхом проведення міжгалузевих заліків через систему Мінтопенерго. Також посилається на те, що позивач на власний розсуд і без документального обґрунтування визначав у власних рахунках суму вимог до Відповідача шляхом приблизного віднімання від кількості кВт електроенергії, зазначеної в “Актах о составлении баланса электроэнергии, полученой от “Запоржьеоблэнерго”, певну кількість електроенергії, спожитої субспоживачами, які перейшли до комунальної власності -зокрема населенням. Крім того, зазначив, що позивач жодним документом не довів наявність заборгованості у зазначені ним сумі. На підставі чого, просить суд в задоволені позову відмовити.
В судовому засіданні 09.08.2010р. суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення.
З метою підготовки рішення в повному обсязі, судове засідання відкладалось на 31.08.2010р.
В судовому засіданні 31.08.2010р. в зв'язку з хворобою судді, розгляд справи було перенесе на 13.09.2010р.
В судовому засіданні 13.09.2010р. представникам сторін у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено рішення суду в повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Спірні правовідносини регулюються також договором, Законом України “Про електричну енергію” та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31 липня 1996р. № 28.
Як свідчать надані до суду документи, 20.03.2001 р. позивачем (Електропостачальна організація) та відповідачем (Споживач) укладено договір № 42, за умовами якого, ВАТ “Запоріжжяобленерго” зобов'язалось постачати ВП “ЗАЕС” електричну енергію згідно з визначеними йому цим договором умовами та обсягами постачання електроенергії відповідно до режимів споживання за тарифами, які розраховуються в порядку, встановленому НКРЕ (п. 2.1 Договору), а останній зобов'язався сплачувати на розподільчий рахунок енергопостачальної організації повну вартість всієї спожитої в розрахунковий період електричної енергії на підставі виставлених йому рахунків (платіжних-вимог доручень) у термін 5 діб з моменту одержання платіжного документу енергопостачальної організації (п. 3.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.2 Договору, для визначення обсягів спожитої електроенергії за розрахунковий період Споживач зобов'язується до 1 числа щомісячно знімати та 2-го числа до 14-00 годин надавати за встановленою згідно з додатком 1 формою звіт до Електропостачальної організації з показаннями розрахункових приладів за всіма точками обліку, у тому числі, показаннями приладів обліку транзиту електроенергії для субспоживачів.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що розрахунки за електроенергію спожиту за розрахунковий період, здійснюються за тарифними групами споживачів з виділенням електроопалення в окрему тарифну групу згідно з додатком 4, транзиту електроенергії субспоживачам - додаток 5, переліку місць встановлення електролічильників споживача та субспоживачів згідно з додатком 6.
Відповідно до пункту 5.2 Договору, за підсумком розрахункового періоду оплата здійснюється споживачем за рахунками та (або) платіжними вимогами-дорученнями, які виставляються i направляються йому електропостачальною організацією; сума платежу при цьому визначається виходячи з даних звіту про спожиту електроенергію i одержаних у відповідному розрахунковому періоді платежів.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як зазначає позивач, відповідачем у грудні 2007р. було спожито 3.073.865кВт.ч., згідно з умовами договору Споживачу за спожиту у грудні електроенергію був виставлений рахунок №10576 на суму 991.732грн.35коп. Зазначений рахунок був отриманий відповідачем -10.01.2008р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомлені.
Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману електричну енергію у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.
Так відповідачем протягом 14.12.2007р. -26.02.2008р. сплачено -602.663грн.71коп.
Сума боргу за спожиту електричну енергію у грудні 2007р. склала -389.068грн.64коп.
Сутність спору між сторонами є стягнення вартості електроенергії, як різниці між тією, що надійшла до електричних мереж ВП “ЗАЕС” та спожитою відповідачем згідно його звіту за грудень 2007р., складеному з урахуванням споживання електроенергії субспоживачами, з якими у ВП “ЗАЕС” досягнуто згоди на транзит електроенергії.
Як було з'ясовано в ході розгляду справи відповідачем за грудень 2007 р. складалися Звіти про спожиту електроенергію об'єктами, що відносяться до господарських потреб ВП “ЗАЕС” та Акт про складання балансу електричної енергії, що отримана від ВАТ “Запоріжжяобленерго”, які щомісячно надавались позивачу разом з довідкою про транзит електричної енергії через мережі ВП “ЗАЕС”. Покази розрахункових приладів обліку, що розташовані у точках обліку, які необхідно надавати відповідно до п. 3.2 договору, зазначались відповідачем у акті. В довідках, які складалися до звітів про кількість спожитої електроенергії за звітний період, окремо зазначалися відомості щодо транзиту електроенергії через мережі підприємства відповідача. Додаток №6 до Договору містить перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводяться розрахунки за поставлену електроенергію. Саме за цими лічильниками відповідач звітував у акті, а позивачем здійснювалось визначення обсягів спожитої електроенергії та нарахування її вартості.
Згідно Звіту та Акту у грудні 2007 р. в мережі відповідача передано 9028934 кВт/год (кількість електроенергії зафіксовано приладами обліку, встановленими на межі розмежування балансової належності електромереж), з яких 5 955 069 кВт/год спожито субспоживачами, а решта (3 073 865 кВт/год) ВП “ЗАЕС”. Позивачем пред'явлено рахунок №10576 на суму 991 732 грн.35 коп., який відповідачем сплачено в розмірі 602 663 грн. 71коп. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВАТ “Запоріжжяобленерго”, а також шляхом проведення міжгалузевих заліків через систему Мінтопенерго.
Відповідач звертає увагу, що згідно з даними засобів обліку, які знайшли відображення у звітах про спожиту електричну енергію, фактичне споживання електричної енергії об'єктами ВП ЗАЕС (з урахуванням “фактичного недобалансу”-допустимої погрішності засобів обліку) за період грудень 2007р. складає 2 294 164 кВт.г. вартістю 753 892 грн. 48 коп. Вказана сума у повному обсязі погашена відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВАТ “Запоріжжяобленерго”.
Як зазначає відповідач, спірний обсяг спожитої електроенергії складається із обсягів електроенергії, спожитої населенням м.Енергодара, оскільки, вважає ВП “ЗАЕС”, він не є підтвердженим доданими позивачем доказами.
Судом встановлено, що із обсягів електроенергії, що надійшла в електромережі ВП “ЗАЕС” у грудні 2007 р., сторонами визначено без розбіжностей обсяг, спожитий основним споживачем (ВП “ЗАЕС”) та субспоживачами, з якими у основного споживача та постачальника визначена точка продажу електроенергії.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Умовами договору сторони визначили, що “під час виконання цього договору, а також: з усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією”.
Так, згідно п. 5.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 22.08.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.11.2002 р. за № 902/7191 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) у разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови:
1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників;
2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання;
3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках;
4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання;
5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача);
6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання;
7) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, та розрахунок умовних одиниць визначених елементів технологічних електричних мереж.
Відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.
Пунктом 5.17 ПКЕЕ встановлено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, порядок надання даних (постачальнику електроенергії) щодо використаної субспоживачами електроенергії.
Згідно з п. 6.23 ПКЕЕ встановлено порядок, яким визначається обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачами: “обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача”.
З урахуванням викладеного, слід зазначити, що приєднання до електричних мереж основного споживача - ВП “ЗАЕС” - субспоживачів здійснено в порядку послідовності. Точка продажу всім субспоживачам ВП “ЗАЕС” встановлена на межі балансової належності електричних мереж ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВП “ЗАЕС”(крім КП “ПКВ”, якому точка продажу електроенергії встановлена на межі балансової належності ВП “ЗАЕС” та власних мереж).
Пунктом 6.23. ПКЕЕ визначено порядок встановлення обсягу електричної енергії основному споживачу та субспоживачу “якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу”. В цьому випадку встановлено такий порядок: “для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж: основного споживача, віднімається від різниці між: обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережею субспоживача (субспоживачів)”.
Тобто, Правила користування електричною енергією, що регулюють взаємовідносини між постачальником та споживачем, які виникають в процесі купівлі товарної продукції - електричної енергії, та дія яких поширюється на всіх юридичних осіб, встановлюють, що для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, необхідно, визначити:
1. обсяг електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача;
2. обсяг електричної енергії відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів);
3. обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням електричних мереж основного споживача;
Умовами Договору №42 від 20.03.01р. не передбачено ніякого іншого порядку визначення обсягу електричної енергії, спожитої Споживачем, що не відповідав би зазначеному вище.
Пунктом 3.21 ПКЕЕ, встановлено, що “для контрольного обліку електричної енергії (контроль за виконанням установлених норм витрат електричної енергії) споживачі додатково можуть установити технічні (контрольні) засоби обліку в окремих цехах, на енергоємних агрегатах, технологічних лініях, у будинках... Покази технічних (контрольних) засобів обліку електричної енергії не можуть бути використані для розрахунків за електричну енергію за винятком випадків, передбачених цими Правилами”.
Пункт 6.1 ПКЕЕ, встановлює: “обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами”.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не визначено величину технологічних втрат електричної енергії у власних мережах; не погоджено з ВАТ “Запоріжжяобленерго” порядок розрахунку цієї величини; не укладено договорів про спільне використання технологічних електричних мереж із субспоживачами, а в укладених договорах не передбачено обсяг втрат.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, документально доведеними та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами справи.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.06.2010р. господарським судом Запорізької області при розгляді справи було надано належну правову оцінку усім документам у справі, об'єктивно оцінені докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті. Зокрема, судом було з'ясовано, що у відповідності до п. 3.1. правил КЕЕ електроустановки споживача повинні бути забезпечені необхідними розрахунковими приладами обліку електроенергії для розрахунків за спожиту електроенергію, технічними засобами контролю та управління споживанням електроенергії та величинами потужності, а також засобами вимірювальної техніки для контролю якості електроенергії. Електроспоживання господарських потреб КП “ПКВ” (освітлення під'їзду, сходових клітин, електроспоживання ліфту) здійснюється через розрахунковий прилад обліку електроенергії, встановлений на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між відповідачем та КП “ПКВ”. Однак, облік електроенергії житлових будинків КП “ПКВ” здійснюється неналежним чином.
Частиною 1 п. 3.26 Правил КЕЕ передбачено, що у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків. У відповідності з п.п. 19 п. 10.2 Правил забезпечення складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах є обов'язком споживача електроенергії.
Внаслідок того, що об'єм електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається в залежності від порядку (схеми) приєднання засобів обліку електроенергії, пов'язаних з сумісним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, враховуючи ті обставини, що відповідач є основним споживачем та власником технологічних електричних мереж, через які здійснюється поставка електроенергії як субспоживачу КП “ПКВ” та і мешканцям багатоквартирних будинків м. Енергодар, позивач при розрахунку об'єму спожитої електроенергії керувався порядком, узгодженим п. 6.23.1 Правил, де передбачено, що об'єм електроенергії спожитої основним споживачем -це різниця між об'ємом електроенергії, яка поступила в електричні мережі основного споживача, та об'ємом електроенергії, переданої в електричні мережі субспоживача.
Порядок фіксування показів розрахункових приладів обліку електроенергії для населення, знімання показів приладів обліку здійснюється споживачем щомісячно, енергопостачальник має право контролювати правильність зняття показів приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням електропостачальник має право самостійно знімати покази приладів обліку у споживача. Позивачем самостійно фіксувалися покази квартирних електролічильників, які відображалися в такому документів, як “Звіт по Енергодарській ділянці Кам'янсько-Дніпровського РЕМ про спожиту електроенергію побутовими споживачами м. Енергодар, які уклали договори на користування електроенергією з ВАТ “Запоріжжобленерго”.
Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71500, Запорізька область, м.Енергодар, промзона, р/р 26009001000053 в ЕФ ВАТ “Біг-Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Кам'янко-Дніпровського РЕМ (71300, Запорізька область, м.Камянка-Дніпровська, вул. Чкалова, 8, п/р із спеціальним режимом використання №260323141409 в філії Запорізького обласного управління ВАТ “Державний Ощадний банк”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 389.068 (триста вісімдесят дев'ять тисяч шістдесят вісім) грн. 64 коп. основного боргу.
Видати наказ.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71500, Запорізька область, м.Енергодар, промзона, р/р 26009001000053 в ЕФ ВАТ “Біг-Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Кам'янко-Дніпровського РЕМ (71300, Запорізька область, м.Камянка-Дніпровська, вул. Чкалова, 8, п/р 260054413 в Райффайзен банк “Аваль”, МФО 313828, код ЄДРПОУ 00130926) 3890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 68коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.В.Яцун
Рішення підписано: 13.09.2010р.