83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.09.10 р. Справа № 34/165пн
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
При секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет” ОСОБА_1, м. Донецьк
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет”, м. Донецьк
за участю третьої особи: Управління державної реєстрації Донецької міської ради, м. Донецьк
про визнання рішення, прийняті на засіданні позачергових загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет” від 10 травня 2007р., оформлені протоколом №1005 від 10.05.2007р., недійсними з моменту прийняття цих рішень, а саме з 10.05.2007р.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_16 (за дорученням)
від третьої особи - не з'явився
По справі була оголошена перерва з 02.09.2010року до 07.09.2010року на 15.30год.
Заявлено позов учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет” ОСОБА_1, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет”, м. Донецьк, за участю третьої особи: Управління державної реєстрації Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання рішення, прийняті на засіданні позачергових загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет” від 10 травня 2007р., оформлені протоколом №1005 від 10.05.2007р., недійсними з моменту прийняття цих рішень, а саме з 10.05.2007р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що загальні збори відбулися 10.05.2007р. без попереднього повідомлення усіх учасників ТОВ „Донецький відкритий університет”. Порушення відповідачем процедури скликання загальних зборів учасників товариства позбавило позивача права, як учасника товариства приймати участь у обговоренні питань порядку денного зборів. Крім того позивач зазначає, що хоча на даних зборах і були присутні учасники, що володіють більшістю голосів (81%), рішення що прийнятті на даних зборах не можуть вважатися законними.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 05.08.2010р. вхід. №02-41/33556) проти позову заперечує та зазначає, що ОСОБА_1 був повідомлений про проведення позачергових загальних зборів засновників (учасників) ТОВ „ДВУ” 17.04.2007р., що підтверджується копією опису цінного листа. Крім того відповідач зазначає, що відсутність ОСОБА_1 на зборах не позбавила збори кворуму, який необхідний згідно чинного законодавства, тому збори, за твердженням відповідача, відбулися та відсутність ОСОБА_1 не призводить до незаконності рішень, які були прийняті на загальних зборах.
Третя особа в поясненнях від 19.08.2010р. зазначила, що в перелік дій, які визначені законом про реєстрацію не надано повноважень державним реєстраторам надавати правової оцінки документам, які юридичні особи або фізичні особи-підприємці надають, згідно з чинним законодавством для проведення тієї або іншої реєстраційної дії. Рішення просить винести на розсуд суду.
При розгляді справи здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, встановив :
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.07.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет” зареєстровано 28.10.1993р. в єдиному державному реєстрі за номером 13503470, керівником якого є ОСОБА_1.(відповідно до статуту).
Відповідно до п. 6.2. Нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет” зареєстрованого розпорядженням виконкому Ворошиловської районної Ради народних депутатів м. Донецька від 17.01.96р. №8/7 із змінами, зареєстрованими виконкомом Ворошиловської районної ради м. Донецька 14.05.03р. рішенням №146/9 долі учасників до Статутного капіталу визначені у наступних розмірах:
- ОСОБА_4 - 24%, що становить 7968грн.;
- ОСОБА_5 - 19%, що становить 6308грн.;
- ОСОБА_2. - 19%, що становить 6308грн.;
- ОСОБА_6 - 19%, що становить 6308грн.;
- ОСОБА_1 - 19%, що становить 6308грн.;
Повідомленням від 17.04.2007р., яке було адресоване ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 голова товариства ОСОБА_4 повідомив про скликання позачергових загальних зборів ТОВ „Донецький відкритий університет” із зазначенням порядку денного (а.с. 46). Як доказ направлення зазначеного повідомлення на адресу позивача надано копію опису вкладення до цінного листа та копію квитанції (а.с. 45).
Згідно протоколу №1005 позачергових загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькій відкритий університет” (а.с. 47-51), що відбулися 10.05.2007р. на повістку дня були поставлені наступні питання: відстрочити заступника директора Товариства ОСОБА_8, та директора Товариства ОСОБА_9; скасувати накази, розпорядження, протоколи та інші документи, видані Арбітражним керуючим Дмитриченко О.С., та особами, що діяли на підставі довіреностей, виданих Дмитриченко О.С.; прийняти про проведення інвентаризації та повного аудиту; прийняти рішення про введення до складу засновників (учасників) Товариства ОСОБА_11; про укладання договорів щодо аудиторських та юридичних послуг; призначення нового директора Товариства.
На засіданні позачергових загальних зборів були присутні засновника (учасники) у кількості 4 осіб, що загалом володіють 81% Статутного фонду Товариства.
За результати проведених загальних зборів були прийняті рішення, за які учасники (засновники) товариства проголосували одностайно.
Протокол №1005 від 10.05.2007р. підписали ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_12
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Тобто, корпоративні права на участь особи в управлінні ТОВ, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами мають економічний зміст і є майновими правами.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до положень ст. 58 Закону України “Про господарські товариства”, є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарських товариств є актами, оскільки ці рішення породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та (або) установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- акціонер ( учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах;
- рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника товариства);
Слід зазначати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсним прийнятих на них рішень
Безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутністю кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41-42, 59-60 Закону України “Про господарські товариства”
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства ( ч.4 ст. 43 Закону України “Про господарські товариства”
- прийняття загальними зборами рішень про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону України “Про господарські товариства)
Відповідно до статті 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Вищий господарський суд у Рекомендаціях від 28.12.2007року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначає, що господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.
Відповідно до п.18 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” зазначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
В п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008р. №13 зазначено, що учасники господарського товариства не вправі звертатись до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства. При цьому Верховний Суд України констатував, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
В п.19 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду зазначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Заявляючи вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів позивач мав довести суду факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів у зв'язку з прийняттям таких рішень.
При цьому, обов'язковою умовою визнання акта органу корпоративного управління недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову. Такої позиції дотримується і Верховний суд України, про що також зазначається в Узагальненні практики розгляду судами корпоративних спорів, постановах Верховного Суду України.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до положень ст. 58 Закону України “Про господарські товариства”, є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України „Про господарські товариства” загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Таким чином на загальних зборах 10 травня 2007року були присутні учасники, які володіють у сукупності 81% голосів, що відповідає ч.1 ст.60 Закону України „Про господарські товариства”. Тобто відсутність позивача не позбавила збори кворуму, який необхідно згідно із чинним законодавством .
Обов'язок доказування відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони. Разом з тим, ні з позовної заяви, ні з доданих до матеріалів справи документів не вбачається, яким чином прийняття зборами учасників товариства рішень щодо вирішення організаційних питань роботи товариства: відсторонення та призначення керівників, скасування наказів, проведення інвентаризації, аудиту, укладення договорів, порушує права та законні інтереси позивача. Розглянута у протоколі пропозиція з 4 питання щодо введення до складу іншого учасника ОСОБА_13 за рахунок зменшення часток учасників зборів, вирішена під умовою (а.с.50): „Після продажу частини належних їм часток та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів Товариства ОСОБА_14 стане учасником Товариства із належною йому долею 26% статутного фонду Товариства”. Позивач по суті прийняті на загальних зборах рішення не оспорює. Факт того, що збори були повноважні при присутності учасників, які володіють у сукупності 81% голосів позивач у позові підтверджує (а.с.4).
У даному випадку прийняття спірних рішень на зборах 10 травня 2005року не вплинуло на права та інтереси позивача та не порушило їх, зворотного позивачем не доведено.
Таким чином позивач, в порушення ст.33 ГПК України не довів суду наявність обставини з якими Закон пов'язує можливість визнання спірного рішення недійсним.
Враховуючи, що єдиною підставою за якою позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів є несвоєчасне повідомлення про дату та час проведення зборів, що не є безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону та позивачем суду не доведено, що рішення загальних зборів відображені у протоколі №1005 від 10 травня 2007року порушує його права та законні інтереси, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсними з моменту прийняття рішень загальних зборів оформлених протоколом №1005 від 10.05.2007року не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на те, що позачергові збори учасників проводилися у той самий день у який Донецький апеляційний господарський суд розглядав та скасував ухвали від 07.02.2007р. та від 28.02.2007р. про введення процедури санації та припинення повноважень керуючого Димитриченка О.С., судом не приймаються за тих підстав, що цей факт не спростовує можливість проведення зборів саме 10.05.2007року.
Позивачем водночас до позовної заяви було надано заяву про забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам Управління державної реєстрації Донецької міської ради вносити в ЄДР відомості щодо призначення ОСОБА_11 директором товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький відкритий університет” та відповідно приймати від ОСОБА_11 та від інших осіб реєстраційні картки та інші документи, потрібних для внесення цих відомостей, а також заборонити Управлінню державної реєстрації Донецької міської ради приймати від посадових осіб ТОВ „Донецький відкритий університет”, а також від їх представників будь-які документи щодо внесення будь-яких змін до відмостей відносно ТОВ „Донецький відкритий університет”, що містяться в ЄДР.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову суд дійшов висновку що дана заява задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.
Судові витрати покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Цивільного Кодексу України, Господарського кодексу України , ст.ст.33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-86 ГПК України, господарський суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.09.2010р..
Суддя