83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.09.10 р. Справа № 21/135
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Базис”, м. Ростов-на-Дону Російська Федерація
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде”, м. Донецьк Україна
про стягнення 54 445,79 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Кальян О.П. - дир.
відповідача: Саламатіна Н.В. - за дов.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Базис” подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде” (найменування відповідача уточнено судом відповідно до документів, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/4050 від 06.08.10р.) 54 445,79 грн. безпідставно утриманого податку на додану вартість.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що:
- на виконання умов договору комісії № 0901-13/К від 09.01.08р., укладеного між сторонами, відповідач надавав послуги з організації залізничних перевезень експортного вантажу - щебеня зі станції Каракуба Донецької залізниці до станції Ростов-на-Дону Російська Федерація (оплата залізничного перевезення по території України - зі станції Каракуба до станції Квашине-експорт);
- вантаж призначений для експорту, а послуги з перевезення є супутніми експорту такого товару;
- згідно п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування;
- для застосування ПДВ за ставкою 0% необхідно 2 умови: послуги мають бути супутніми експорту товарів і вартість таких послуг має бути включена до митної вартості товарів, що експортуються;
- у даному випадку ці дві умови дотримані, а тому надані відповідачем послуги мають оподатковуватись за ставкою 0%.
Відповідач позов визнав частково у сумі 44 976,34грн.
Заявою від 14.09.10р., поданою у засіданні, позивач зменшив позовні вимоги і наполягає на стягненні з відповідача визнану ним суму 44 976,34грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
09.01.08р. у м. Донецьку між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде” (Комісіонер) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Базис” (Комітент) був укладений договір комісії № 0901-13/К. Строк дії договору - з моменту підписання і до 31.12.2008р. (п.8.1 договору). Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що договір може бути пролонгований, якщо ні одна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомила іншу сторону у письмовій формі про розірвання договору. Під час розгляду справи сторони не заявляли про розірвання договору, у зв'язку з чим він був пролонгований на 2009 рік.
Відповідно до п.1.1 р.1 „Предмет договору” Комісіонер зобов'язався за винагороду від свого імені і за рахунок коштів Комітента надавати Комітенту послуги з організації залізничних перевезень щебеня.
Умовами зазначеного договору також передбачено:
- послуги з організації залізничних перевезень надаються зі станції Каракуба Донецької залізниці до станції Квашине-експорт, при поставці товару на умовах FСА ВАТ „Комсомольське рудоуправління” (п.1.2.);
- винагорода Комісіонера за послуги з організації залізничних перевезень складає 3% від вартості наданих послуг (п.1.5.);
- Комітент здійснює 100% передоплату вартості послуг з організації залізничних перевезень і винагороди Комісіонера (п.2.1.);
- грошові кошти, які поступили від Комітента Комісіонеру, не є власністю останнього, за виключенням винагороди і повинні використовуватись виключно для мети цього договору (п.2.3.).
На виконання умов договору комісії, укладеного між сторонами, відповідач надавав послуги з організації залізничних перевезень експортного вантажу - щебеня зі станції Каракуба Донецької залізниці до станції Ростов-на-Дону Російська Федерація (оплата залізничного перевезення по території України - зі станції Каракуба до станції Квашине-експорт). Загалом протягом квітня, червня, липня, вересня, жовтня 2008 року та березня і серпня 2009 року відповідачем надано послуг з організації залізничних перевезень на загальну суму 834 802,12 російських рублів (без ПДВ).
Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде” позивачу для оплати наданих послуг були виставлені рахунки на загальну суму 1 043 502,65 російських рублів (з урахування ПДВ за ставкою 20% - 208 700,53 російських рублів), в тому числі:
- в квітні 2008р. на суму 120 701,95рос.руб. (в т.ч. ПДВ 24 140,39рос.руб.);
- в червні 2008р. на суму 179 954,47рос.руб. (в т.ч. ПДВ 35 990,94рос.руб.);
- в липні 2008р. на суму 131 565,60рос.руб. (в т.ч. ПДВ 26 313,12рос.руб.);
- в вересні 2008р. на суму 135 815,05рос.руб. (в т.ч. ПДВ 27 163,01рос.руб.);
- в жовтні 2008р. на суму 167 077,25рос.руб. (в т.ч. ПДВ 33 415,45рос.руб.);
- в березні 2009р. на суму 155 345,85рос.руб. (в т.ч. ПДВ 31 069,176рос.руб.);
- в серпні 2009р. на суму 153 042,25рос.руб. (в т.ч. ПДВ 30 608,456рос.руб.).
Зазначені суми позивачем були оплачені в повному обсязі, в тому числі з урахування ПДВ за ставкою 20%, що не заперечується відповідачем.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
- згідно ч.1 ст.274 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, що була фактично оплачена чи яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України;
- відповідно до ч.2 ст.274 Митного Кодексу України до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; комісійні та брокерські винагороди; ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються;
- згідно пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про ПДВ” при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка податку складає 0% до бази оподатковування;
- відповідно п. 1.14 ч.1 ст.1 Закону України “Про ПДВ” супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються;
- згідно наданих позивачем вантажних митних декларацій вартість перевезення була включена в митну вартість товарів що експортувалися;
- при оплаті послуг з організації залізничних перевезень експортних вантажів (щебеня) позивачем була сплачена і сума податку на додану вартість у розмірі 208 700,53 російських рублів, яка еквівалентна 44 976,34грн.;
- відповідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно,
господарський суд вважає, що:
- грошові кошти у сумі 208 700,53 російських рублів (еквівалент 44 976,34грн.), відповідачем отримані від позивача без достатніх на те підстав;
- позовні вимоги в частині стягнення 44 976,34грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному розмірі.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.274 Митного Кодексу України, Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.1212 Цивільного кодексу України і керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у сумі 44 976,34грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде” (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Патріотична, 52, адреса для листування: 83052, м. Донецьк, вул. Гриневича, 9/52, п/р 2600601518867 у ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 334817, код ЄДРПОУ 32688857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Базис” (344082, м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, вул. Оборони, 24, ІНН 6164266755, КПП 616401001, банківські реквізити невідомі) 44 976,34грн. основного боргу, 449,76грн. - на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 194,95 грн. - на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя
Повний текст рішення складено 14.09.2010р.