Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
13.09.2010Справа №2-32/3388-2010
Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)
До відповідача Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» (98300, АР Крим, м.Керч, вул..Гудованцева,4, ідентифікаційний код 36198330)
Про стягнення 1 286 864, 66 грн.
За зустрічним позовом
За позовом Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» (АР Крим, м.Керч, вул.Гудованцева,4, ідентифікаційний код 36198330)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -
Приватного підприємства «Кратос» (м. Керч, Шосе Індустріальне, буд. 21, корп. 1, кв. 12) Комунального підприємства «Автокомунсервіс» (м. Керч, вул. Гудованцева, 4)
Про визнання додаткової угоди недійсною
За участю представників:
Від позивача ( відповідача за зустрічним позовом) - Ющенко Т.А., довіреність № 408 - Д від 19.07.2010р.
Від відповідача ( позивача за зустрічним позовом) - не з'явився.
Від третьої особи Приватного підприємства «Кратос» - не з'явився.
Від третьої особи Комунального підприємства «Автокомунсервіс» - не з'явився.
Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Крименерго” звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч», в якій просить стягнути з відповідача 1 286 864, 66 грн. заборгованості, в тому числі 1 005 075, 08 грн. - заборгованості за активну електричну енергію, 97 988, 40 грн. пені, 35 744, 84 грн. - 3% річних, 148 056, 34 грн. - індексу інфляції.
Ухвалою господарського суду від 02.07.2010р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.07.2010р., про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
У судових засіданнях 19.07.2010р., 18.08.2010р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
27.07.2010р. розгляд справи був відкладений на 26.08.2010р., після чого відкладався на 09.09.2010р. та на 13.09.2010р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.12.2008р. між ВАТ «Крименерго» та КП «Жилавтосмервіс» був укладений договір про поставку електричної енергії №3106, згідно якого відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами договору.
На підставі складених між відповідачем з одного боку та КП «Автокомунсервіс» і ТОВ «Кратос» з іншого боку, актів передачі взаємозаліків з електроенергії, відповідачу було передано борги від КП «Автокомунсервіс» і ТОВ «Кратос» в розмірі 665703,46 грн. та 665764,46 грн. відповідно. Відповідачем було частково сплачено борг, проте на теперішній час заборгованість за вищевказаним переводом боргу складає 1 005075, 08 грн., у в зв'язку із чим позивач просить стягнути суму з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 148056,34 грн., 3% річних в розмірі 35744,84грн., та пені в розмірі 97988,40грн.
27.07.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач зменшив розмір та підстави позовних вимог. З урахуванням вищезазначеної заяви, позивач в обґрунтування зменшених позовних вимог в розмірі 765000 грн., посилається на укладену між ним та відповідачем додаткову угоду №1202/01 від 10.03.2009р. до договору про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р., про надання розстрочки відповідачу з оплати електричної енергії. У в зв'язку із порушенням графіку погашення заборгованості, визначеного вищезазначеною додатковою угодою, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 21328.79 грн., пеню в сумі 58342,22грн., інфляційні втрати в розмірі 53594.68 грн., та судові витрати.
Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ «Крименерго» у зв'язку з тим, що оформлених відповідно до статті 521 Цивільного кодексу України угод про переведення боргу між КП «Жилавтосервіс-Керч» та КП «Автокомунсервіс» і ТОВ «Кратос» укладено не було, а на момент укладення оспорюваної додаткової угоди у КП «Жилавтосервіс-Керч» була відсутня заборгованість за використану електроенергію за договором про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р..
27.07.2010р. через канцелярію суду, відповідач подав зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним правочин - додаткову угоду №1202/01 від 10.03.2010р. до договору про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р., укладений між ВАТ «Крименерго» та КП «Жилавтосервіс-Керч». В обґрунтування позовних вимог, відповідач посилається на наявність помилки при укладанні спірної додаткової угоди, щодо існування своїх боргових зобов'язань перед ВАТ «Крименерго» за договором про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р., взявши на себе погашення чужого боргу перед позивачем, за відсутності оформлених відповідно до статті 521 Цивільного кодексу України угод про переведення боргу між КП «Жилавтосервіс-Керч» та КП «Автокомунсервіс» і ТОВ «Кратос».
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27.07.2010р. зустрічна позовна заява прийнята до розгляду разом із первісним позовом.
Відповідач клопотанням від 19.07.2010р. просив суд на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України замінити Комунальне підприємство «Жилавтосервіс - Керч» на належних відповідачів Приватне підприємство «Кратос» та Комунальне підприємство «Автокомунсервіс».
Позивач (за первісним позовом) на заміну відповідача (за первісним позовом) по справі не погодився та вважає, що саме Комунальне підприємство "Жилавтосервіс-Керч", повинно бути відповідачем по даній справі, суд вирішив за необхідне у задоволенні клопотання відповідача (за первісним позовом) про заміну відповідача - відмовити.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою утворення заборгованості позивач зазначає договір № 3106 від 23.12.2008р. укладений між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" та Комунальним підприємством "Жилавтосервіс-Керч", отже в рамках справи № 5002-32/3388-2010 розглядаються вимоги позивача саме до Комунального підприємства "Жилавтосервіс-Керч".
Таким чином, враховуючи викладене та заперечення позивача (за первісним позовом) проти заміни відповідача, у суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Також, дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Кратос» (м. Керч, Шосе Індустріальне, буд. 21, корп. 1, кв. 12) та Комунальне підприємство «Автокомунсервіс» (м. Керч, вул. Гудованцева, 4), оскільки предметом зустрічної позовної заяви є визнання недійсною додаткової угоди від 10.03.2009р., на підставі якої у відповідача виникло зобов'язання з погашення суми боргу, яка утворилась у Приватного підприємства «Кратос» та Комунального підприємства «Автокомунсервіс» перед ВАТ «Крименерго». В разі задоволення зустрічної позовної заяви Приватне підприємство «Кратос» та Комунальне підприємство «Автокомунсервіс» будуть виступати зобов'язаними особами перед Відкритим акціонерним товариством «Крименерго», що істотно вплине на їх права та інтереси.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 26.08.2010р. відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Кратос» та Комунальне підприємство «Автокомунсервіс».
Представник позивача ( відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні та у відзиві на зустрічний позов заперечував проти зустрічного позову з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.
Клопотанням, що надійшло до канцелярії Господарського суду АР Крим 17.08.2010р. відповідач ( позивач о зустрічному позову) просив суд вважати предметом зустрічного позову додаткову угоду № 1202/1 від 10.03.2009р., у зв'язку із опечаткою, допущеною в зустрічній позовній заяві, при її складанні, в частині визначення дати додаткової угоди.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача ( позивача по зустрічній позовній заяві) та вважати предметом зустрічного позову визнання недійсною додаткової угоди № 1202/1 від 10.03.2009р.
13.09.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від третьої особи ПП «Кратос» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання третьої особи.
Третя особа Комунальне підприємство «Автокомунсервіс» щ первісним позовом не згодне, зустрічні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в заяві, що надійшла до Господарського суду АР Крим 09.09.2010р. ( а.с. 121 т.2).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача ( відповідача за зустрічним позовом), суд
23.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та КП «Жилавтосервіс-Керч» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №3106, згідно з розділом 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. ( а.с. 9 - 12 т.1).
10.03.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та КП «Жилавтосервіс-Керч» була укладена додаткова угода №1202/01 від 10.03.2009р. до договору про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р., якою був погоджений графік погашення наявної заборгованості КП «Жилавтосервіс-Керч» у сумі 1316467,92 грн. Згідно умов зазначеної додаткової угоди, в графік включається вся сума заборгованості, підтверджена актом звірки взаємних розрахунків, скріпленим підписами та печатками обох сторін. ( а.с. 50 т.2 ).
Звертаючись до суду з позовом, Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» посилається на те, що відповідачем порушуються зобов'язання за договором, в частині строків погашення заборгованості, встановлених додатковою угодою, у в зв'язку із чим, просить стягнути в примусовому порядку з КП «Жилавтосервіс-Керч» заборгованість у сумі 765000 грн.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Згідно статті 275 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 714 Цивільного кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачу, який зобов'язаний сплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого Договором режиму її використання.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. При цьому під постачанням електричної енергії розуміється надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору;
Тобто, майнова відповідальність відповідача за порушення строку оплати, виникає виключно за спожиту електроенергію, яка є предметом договору № 3106 від 23.12.2008р. Натомість, з аналізу наявних в матеріалах справи документів, зокрема з актів передачі взаємозаліків з електричної енергії укладених між КП «Жилавтосервіс» з одного боку та КП «Автокомунсервіс» і ПП «Кратос» з іншого боку, вбачається, що заборгованість перед ВАТ «Крименерго» в сумі 1316467,92 грн., яка стала предметом додаткової угоди №1202/01 від 10.03.2009р. до Договору №3106 від 23.12.2008р., виникла у в зв'язку із невиконанням інших Договорів, іншими споживачами, та ці відносини не були предметом Договору про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р. укладеного між позивачем та відповідачем.
Так, Актом передачі взаємозаліків з електричної енергії, та Розподільчим балансом заборгованості за електричну енергію, що виникла з Договору №3105 від 12.07.2007р. про поставку електричної енергії, укладеного між КП «Автокомунсервіс» та ВАТ «Крименерго», констатований факт заборгованості КП «Автокомунсервіс» перед ВАТ «Крименерго» станом на 23.12.2008р. в розмірі 665 703,46 грн. (а.с.21,24 том 1).
Як вбачається з Додаткової угоди №2/1202 від 15.11.2007р., до Договору №3105 про поставку електричної енергії від 16.07.2007р. укладеного між ВАТ «Кримнерго» та КП «Автокомунсервіс», сторони за вищевказаним Договором, дійшли згоди про розстрочення суми заборгованості за електроенергію, яка склала 665 790, 01 грн., та погодили графік її погашення, згідно якого термін рестуктурізації боргу становить 4 роки, строком до жовтня 2011 року, доказів розірвання якої суду надано не було.
Те саме стосується суми в розмірі 650764,46 грн., яка є заборгованістю за електроенергію ПП «Кратос» перед ВАТ «Крименерго», що підтверджується підписом уповноваженої особи ПП «Кратос» на Розподільчому балансі заборгованості за електроенергію за Договором №3104 від 29.11.2006р., укладеним між ПП «Кратос» та ВАТ «Крименерго», та Актом передачі взаєморозрахунків з електроенергії (а.с.23,22 том 1).
Окрім того, Актом звірки взаємних розрахунків, складеним ПП «Кратос» спільно з ВАТ «Крименерго» станом на 13.01.2009р. сторони визначили суму заборгованості ПП «Кратос» перед ВАТ «Крименерго» яка складає 652434,27грн.
Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, складеного КП «Жилавтосервіс-Керч» сумісно з ВАТ «Крименерго» від 02.04.2009р., у КП «Жилавтосервіс-Керч» до 01.12.2008р. заборгованість за електроенергію відсутня, а станом на наступний місяць - 01.01.2009р. - виставляється в сумі 1241277,67 грн.
Такім чином, заборгованість, що стала предметом Додаткової угоди № 1202/01 до Договору №3106 від 23.12.2008р., у розмірі 1316467,92 грн. є сукупною сумою фактичної заборгованості КП «Автокомунсервіс» та ПП «Кратос» перед ВАТ «Крименерго» за Договорами №3105 про поставку електричної енергії від 16.07.2007р.в розмірі 665 703,46 грн, та №3104 про поставку електричної енергії від 29.11.2006р. в сумі 650764,46 грн., де стороною відповідач не являвся. При цьому, позивач посилається на виставлені відповідачу рахунки на зазначену суму, де ідентифікує її як відпущену відповідачу в березні 2009 року електроенергію. Проте, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію за договором спростовується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідачем у справі було заявлено зустрічну позовну вимогу про визнання недійсною додаткової угоди №1202/01 до Договору №3106 від 23.12.2008р., яка стала результатом помилки щодо існування своїх боргових зобов'язань перед ВАТ «Крименерго» за договором про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р., взявши на себе погашення чужого боргу перед позивачем.
Як вбачається із Додаткової угоди №1202/01 від 10.03.2009р. до договору про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р., яка є невід'ємною частиною основного Договору від 23.12.2008 р., споживач приймає на себе зобов'язання виплатити енергопостачальній організації заборгованість за електроенергію в сумі 1316467,92грн.
Згідно умов основного договору про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р. Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 7.7. вищезазначеного договору, сторонами передбачена можливість укладання Додаткової угоди з розстрочення заборгованості за спожиту електричну енергію, в разі наявності заборгованості за спожиту електроенергію у споживача.
Проте, судом встановлено відсутність на момент укладення спірної Додаткової угоди заборгованості за спожиту електроенергію у відповідача в сумі 1316467,92грн.
Тобто, посилання відповідача, стосовно помилки щодо наявності заборгованості за Договором №3106 про поставку електричної енергії від 23.12.2008р., знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України в пункті 11 Постанови "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною предмету або інших важливих умов угоди, яке вплинуло на її волевиявлення і через відсутність якої за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.
Судом встановлено, що за умовами оспорюваної додаткової угоди №1202/01 від 10.03.2009р., яка є невід'ємною частиною основного Договору про поставку електричної енергії №3106 від 23.12.2008р., позивач взяв на себе зобов'язання з погашення 1316467,92грн. боргу КП «Автокомунсервіс » та ПП «Кратос» перед ВАТ "Крименерго", причому між КП «Жилавтосервіс-Керчь» і КП «Автокомунсервіс » та ПП «Кратос» не було укладено угоду про перевід боргу за згодою кредитора (ВАТ "Крименерго"), як того вимагають ст.ст.520,521 Цивільного кодексу України, також суд приймає до уваги той факт, що КП «Автокомунсервіс » та ПП «Кратос» не покладало у встановленому законом порядку на КП «Жилавтосервіс-Керчь» виконання свого обов'язку з погашення заборгованості перед ВАТ "Крименерго", як це передбачено частиною 1 статті 528 Цивільного кодексу України, оскільки відповідні договори між КП «Жилавтосервіс-Керчь» з одного боку і КП «Автокомунсервіс » та ПП «Кратос» з іншого боку, не укладалися.
Вищенаведені обставини, підтверджують, що позивач при укладенні оспорюваної додаткової угоди помилився щодо існування своїх боргових зобов'язань перед ВАТ "Крименерго", взявши на себе погашення чужого боргу перед відповідачем.
Окрім того, доводи позивача, стосовно належного оформлення переуступки вимоги, шляхом укладення між КП «Автокомунсервіс » та ПП «Кратос» з одного боку та відповідачем з іншого боку, розподільчих балансів, та актів передачі взаємозаліків з електричної енергії, та оспорюваної додаткової угоди, необґрунтовані, та не можуть бути визнані судом такими, які відповідають встановленій законодавцем формі та суті договору про переведення боргу.
Відповідно до статей 513, 520, 521 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою за згодою кредитора та правочин повинен бути оформлений у той же формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, за яким змінюється боржник.
При цьому, суд не приймає доводи позивача стосовно часткової сплати рестуктурізованого боргу за додатковою угодою відповідачем за виставленими рахунками, як на підставу задоволення позовних вимог, з огляду на те, що здійснення відповідачем оплат не підтверджує ні наявність боргу позивача перед відповідачем за спожиту електроенергію за договором від 23.12.2008р. №3106, ні наявність правочину по переведенню боргу ПП «Кратос» та КП «Автокомунсервіс».
Окрім того, посилання позивача на статтю 218 Цивільного кодексу України, стосовно відсутності правових наслідків у вигляді недійсності правочину в разі недодержання вимоги щодо письмової форми договору про переведення боргу, як на підставу відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви, та задоволення вимог про стягнення суми, суд зазначає наступне:
Предметом дійсної справи за первісним позовом - є стягнення суми за додатковою угодою до договору про постачання електроенергії, а також за зустрічним - визнання її недійсною, а ніяк не визнання дійсною угоди про заміну боржника в зобов'язанні, письмова форма якої не була додержана сторонами.
Стосовно посилання позивача на Рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради від 23.10.2008р. №103е, та Рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради від 28.11.2008р. №1291 про передачу житлового фонду ЖЄУ №1,4 від КП «Автокомунсервіс» та ЖЕУ №3,6 від ПП «Кратос» до КП «Жилавтосервіс-Керч», як на підставу передачі разом із житловим фондом боргів попередніх балансоутримувачів до КП «Жилавтосервіс-Керч», які є обов'язковими до виконання усіма розташованими на їх території органами виконавчої влади, підприємствами, установами, згідно статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».
Як вбачається зі змісту вищезазначених Рішень Виконавчого комітету, до відповідача на баланс за його згодою було передано житловий фонд, проте ніяких посилань на прийняття в боргів від попередніх балансоутримувачів не містять.
З цього приводу суд зазначає наступне:
Згідно статей 17,18 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. Втручання в господарську діяльність створеної юридичної особи не допускається.
Статтею 78 Господарського кодексу України, встановлено порядок утворення Комунального підприємства.
При цьому статут КП «Жилавтосервіс -керч» не містить відомостей стосовно правоприємстсва боргів від інщіх юридичних осіб, в тому числі й КП «Автокомунсервіс» та ПП «Кратос» (а.с.42-49 том 2).
Таким чином, у суду немає підстав вважати, що між відповідачем, ВАТ «Крименерго», та попередніми боржниками - КП «Автокомунсервіс» та ПП «Кратос» було укладено договір по заміні боржника в зобов'язанні, а також відсутні відомості у статуті стосовно правопреємства відповідачем боргів КП «Автокомунсервіс» та ПП «Кратос», що виключає покладення зобов'язання відповідача по сплаті боргів за інших боржників.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ВАТ «Крименерго» про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 765000 грн., позаяк ці вимоги випливають з недійсного правочину - Додаткової угоди №1202/01 від 10.03.2009р.
Аналогічної позиції дотримується Вищій господарський суд України у Постанові Вищого господарського суду України від 30.10.07р. у справі №2-9/5700-2007 за позовом ТОВ «Валькірія» до ВАТ «Крименерго», Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - СВК «Олексіївській» про визнання додаткової угоди недійсною.
За відсутністю правових підстав для стягнення заборгованості, вимоги ВАТ «Крименерго» щодо стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних втрат задоволенню також не підлягають.
Судові витрати суд залишає за позивачем згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Іншого сторонами всупереч вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1202/01 від 10.03.2009р. до Договору № 3106 від 23.12.2008р., укладену між Відкритим акціонерним товариством “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) та Комунальним підприємством «Жилавтосервіс-Керч» (98300, АР Крим, м.Керч, вул..Гудованцева,4, ідентифікаційний код 36198330).
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» (98300, АР Крим, м.Керч, вул..Гудованцева,4, ідентифікаційний код 36198330) 85, 00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника у судовому засіданні 13.09. 2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 14.09.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.