13 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-1949/10/2470
10:45
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.,
при секретарі судового засідання - Самокішин М.І.;
за участю:
представників позивача - Бойди Г.В., Бортник О.О., Костюк В.Д.;
представника відповідача - Голубової М.Г., Дем'янчук В.В.;
представника третьої особи - ОСОБА_6;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління агропромислового розвитку Кіцманської районної державної адміністрації до Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженої відповідальністю "Валявське" про визнанання протиправними дій відповідача та скасування вимог,-
В поданому до суду 06.05.2010 року адміністративному позові, позивач з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.09.2010 року просив суд: визнати протиправними дії відповідача і його структурного підрозділу, щодо наданню управлінню вимоги про забезпечення повернення коштів до бюджету в загальній сумі 2917807,00 грн. по району без розшифровки і зазначення конкретних сум по підприємствам порушникам та по виставленню управлінню вимоги щодо стягнення сум до бюджету з підприємств району шляхом подання позовів до суду; визнати протиправними вимоги міжрайонного контрольно-ревізійного відділу в Кіцманському та Заставнівському районах до управління викладені в пунктах 1 і 1.2 листа №24-26-13/695 від 16.09.2009 року "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Вважає дії Відповідача протиправні, по наданню вимог про забезпечення повернення коштів до бюджету району без розшифровки і зазначення конкретних сум по підприємствам порушникам. Відповідно до порядку та Типового положення про управління агропромислового розвитку, позивачу не надано право вчиняти дії щодо повернення до державного бюджету коштів субвенції на часткове відшкодування збитків сільськогосподарських підприємств від стихійного лиха.
Також зазначає, що в акті ревізії безпідставно та необґрунтовано визначається, що суми коштів які виділялись, як субвенції використані всупереч вимог п.19 Порядку використання коштів у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівці для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2008 року №689, в сумі 2917807 грн. (а.с.4-7)
Відповідач надав суду 08.06.2010 року заперечення в яких вказує наступне.
За результатами проведеної працівниками МКРВ в Кіцманському та Заставнівському районах КРУ в Чернівецькій області ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності в Позивача за період з 01.01.2008 року по завершений звітний період 2009 року, встановлено безпідставну виплату часткового відшкодування фактичних витрат продукції рослинництва на загальну суму 2917807,45 грн.
Так, ревізією з питань дотримання порядку направлення підприємствами документів щодо площ знищених посівів до районної комісії, утвореної Управлінням АПР відповідно до Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 256, встановлено що при визначенні збитків, нанесених сільськогосподарським підприємствам стихійним лихом, у акти обстежень посівів включались пошкоджені площі сільгоспкультур, що є порушенням абз. 7 п.19 Порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2008 №689, де зокрема зазначено, що комісія розглядає подані підприємствами, установами заяви та документи, перевіряє достовірність наведених у них даних, обстежує з виїздом на місце посіви сільськогосподарських культур, визначає площі знищених посівів сільськогосподарських культур.
Вказане вище порушення Порядку №689 призвело до зайвої виплати сільськогосподарським підприємствам за рахунок коштів Державного бюджету України на загальну суму 2917807,45 грн., в тому числі: по ПП ім. В.Крикливця - в сумі 285770,00 грн.; по ТОВ „Валявське" - в сумі 617145,00 грн.; по ТОВ „Киселів" - 238280,00 грн.; по СВК „Зоря" - 398611,00 грн., по ТОВ „Драчинецьке-1" - 209621,00 грн.; по ДП „Верхні Станівці" - 45756,00 грн.; по ФГ „Іванівське" - 15045,00 грн.; по ПСП „Зоря" - 130500,00 грн.; по ТОВ „Берекол" - 117517,45 грн.; по ТОВ ім.Франка - 5125,00 грн.; по СВК АФ „Оршівська" - 28658,00 грн.; по ТОВ „Припруття" - 201779,00 грн.; по ТОВ „Брусницька земля" - 94500,00 грн.; по ТОВ „Шипинецька земля" -529500,00 гривень.
Вважає що управлінням АПР безпідставно перераховано кошти з державного бюджету вказаним суб'єктам господарювання в сумі 2917807,45 грн., які відповідно підлягають поверненню до Державного бюджету.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування адміністративного позову.
Представники відповідача позовних вимог не визнали посилаючись на заперечення надані в ході розгляду справи. Крім цього просили суд зупинити провадження у справі надавши і посилаючись на лист прокуратури Чернівецької області №06/2-10 від 10.09.2010 року, згідно якого 11.01.2010 року скасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали перевірки по виділенню субвенції в сумі 2917807,45 грн. приєднані до кримінальної справи №О-109005, яка порушена відносно службових осіб СВК «Зоря», ТОВ «Киселів», ТзОВ «Припруття» та службових осіб АПР Кіцманської РДА по факту безпідставного надання бюджетних коштів.
В задоволенні заявленого клопотання усною ухвалою суду відмовлено в зупиненні провадження у справі, оскільки п.3 ч.1 ст. 156 КАС України передбачено зупинення провадження у справі тільки у разі: неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. А також з урахуванням того, що будь-яких інших відомостей про судовий спір з даного предмету представниками відповідача не надано, Окрім цього, згідно вказаного вище листа прокуратури області, матеріали у яких скасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по виділенню субвенції в сумі 2917807,45 грн. - приєднані до кримінальної справи №о-109005. Відомостей про порушення кримінальної справи по вказаній сумі субвенції стороною не надано.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, просив позов задовольнити, давши аналогічні пояснення - поясненням представників позивача.
Судом дослідженні письмові докази надані сторонами.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі обставини.
На підставі направлення на проведення ревізії №93 від 30.06.2009 року та №134 від 06.08.2009 року посадовою особою відповідача було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за період 2008 року та завершений звітний період 2009 року.
Ревізію проведено з 30.06.2009 року по 14.08.2009 року з перервою з 23.07.2009 року по 06.08.2009 року (у зв'язку з необхідністю проведення зустрічних звірок) з відома начальника управління агропромислового розвитку Кіцманської райдержадміністрації Костюка Володимира Денисовича та начальника відділу обліку, фінансово-кредитного забезпечення та розвитку інфраструктури аграрного ринку Снятинчук Орисі Олександрівни.
За результатами проведеної ревізії складено Акт №113 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за вказаний період від 21.08.2009 року.(а.с.35)
Окрім іншого, вказаним актом констатовано наступне.
Із площ земельних ділянок, які включено у акт обстеження посівів по підприємствам: ПП ім. В.Крикливця,ТОВ „Валявське", по ТОВ „Киселів", СВК „Зоря", ТОВ „Драчинецьке-1", ДП „Верхні Станівці", ФГ „Іванівське", ПСП „Зоря", ТОВ „Берекол", ТОВ ім.Франка, СВК АФ „Оршівська", ТОВ „Припруття", ТОВ „Брусницька земля", ТОВ „Шипинецька земля" проведено збір урожаю, який оприбуткований в бухгалтерському обліку. Тобто згідно актів обстеження, до них включено площі сільгоспкультур, які не були знищенні, а пошкодженні, чим порушено п. 19 Порядку використання коштів у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 року затвердженої Постановою КМ України від 02 серпня 2008 р. N 689, яким визначено, що комісія, за результатами розгляду поданих сільськогосподарським підприємством заяв, проводить обстеження з виїздом на місце посівів сільгоспкультур, визначає площі знищених посівів та складає акт обстеження. А тому вказаним господарствам безпідставно відшкодовано кошти в загальній сумі 2917807,45 грн.
16.09.2009р. управлінню АПР КІцманської РДА напрелено вимоги «Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства», де окрім іншого визначено:
Пункт 1. Начальнику управління агропромислового розвитку РДА Костюку В.Д. та начальнику відділу обліку, фінансово-кредитного забезпечення та розвитку інфраструктури аграрного ринку Снятинчук О.О. відповідно з чинним законодавством:
Забезпечити повернення до державного бюджету коштів субвенції, використаної всупереч вимог п.19 Порядку використання коштів у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 року затвердженої Постановою КМ України від 02 серпня 2008 р. N 689, в сумі 2917807 грн.
Пункт 2. Начальнику управління Костюку В.Д. відповідно з чинним законодавством:
2.1 При умові не надходження безпідставно отриманих господарствами району коштів державного бюджету вжити заходів щодо заявлення позовів до винних осіб про стягнення коштів.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі норми права.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Права та обов'язки Відповідача в спірних правовідносинах регламентовані Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, який визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ (далі -Закон № 2939).
Відповідно до ст. 2 цього Закону № 2939, головним завданням державної Контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів та майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконання місцевих бюджетів, розробленням пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Статтею 8 Закону № 2939 на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функції з проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Права державної контрольно-ревізійної служби визначено ст. 10 цього Закону.
Так, відповідно до п. 1, 7, 8, 9, 10 ст. 10 Закону № 2939 органам контрольно-ревізійної служби надано право: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;
Відповідно до ст. 15 Закону № 2939 службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
З наведених обставин справи і норм закону слідує, що відповідач встановивши порушення в діяльності підконтрольної установи діяв правомірно в частині направлення вимоги без розшифровки і зазначення конкретних сум. Оскільки у спірній вимозі чітко визначена сума 2917807 грн., яка підлягає відшкодуванню, а в акті ревізії №113 (а.с.39-41) вказана чітка розшифровка по кожному із господарств із вказанням конкретної суми по кожному господарству.
Виходячи із вказаного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги в цій частині слід відмовити. Позивач, як підконтрольна, державна установа, був обізнаний про суть і зміст вимог викладених в п.1, що випливало як з внутрішніх документів управління АПР, так і з акту ревізії №113.
Крім того суд зазначає, що в разі виконання вимог КРУ, позивач не позбавлений був можливості звернутись за роз'ясненнями або ж уточненнями до КРУ, щоб в такому разі сприяло цілям визначеним Законом України «Про ДКРС в Україні».
Щодо вимоги відповідача викладених п.2 та 2.1., яка випливає із змісту п.1 вимог - про вжиття заходів щодо завалення позовів до винних осіб про стягнення коштів в загальній сумі 2917807 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до «Порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 року» затвердженої Постановою КМ України від 2 серпня 2008 р. N 689 - цей Порядок визначає механізм використання субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 р. (далі - Порядок №689). (п.1 Порядку).
Згідно п.п.4 п.2 Порядку №689, субвенція спрямовується на: часткове відшкодування збитків сільськогосподарських підприємств та науково-дослідних установ.
Пунктом 19 Порядку №689 визначено наступне.
Сільськогосподарським підприємствам та науково-дослідним установам частково відшкодовуються фактичні втрати продукції рослинництва, визначені відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175 але не більше ніж 1500 гривень за один гектар.
Сільськогосподарські підприємства та науково-дослідні установи для визначення збитків подають заяви до комісії, утвореної управліннями агропромислового розвитку райдержадміністрацій (далі - комісія) відповідно до Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 256.
До заяви додаються:
завірена підприємством, установою копія заключного звіту про підсумки сівби під урожай 2008 року (форма N 4-сг (річна); відомості про площі знищених посівів сільськогосподарських культур за підписами керівника та головного бухгалтера підприємства, установи, скріпленими печаткою.
Комісія розглядає подані підприємствами, установами заяви та документи, перевіряє достовірність наведених у них даних, обстежує з виїздом на місце посіви сільськогосподарських культур, визначає площі знищених посівів сільськогосподарських культур.
За результатами обстеження підприємств, установ комісія складає акт у двох примірниках з визначенням суми збитків, який підписується членами комісії, керівником та головним бухгалтером підприємства, установи, скріплюється печаткою і затверджується головою комісії.
Один примірник акта залишається на підприємстві, в установі.
Комісія на підставі актів складає реєстр підприємств, установ і надсилає його райдержадміністрації, яка надсилає його облдержадміністрації.
Облдержадміністрація після затвердження реєстру забезпечує в установленому порядку часткове відшкодування збитків за рахунок субвенції.
Вказаний нормативний документ в частині визначення порядку проведення розрахунку завданих збитків носить бланкетний зміст, а саме відсилає до Методики оцінки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175 “Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”.
Частиною 2 вказаної Методики визначено порядок вирахування розміру шкоди завданої в результаті руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр).
Зокрема збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:
Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг,
(6)
де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;
Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;
Пр - збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;
Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;
Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;
Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;
Цією ж Методикою визначено порядок розрахунку збитків від втрат готової сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за такою формулою: та від втрат незібраної сільськогосподарської продукції.
Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду.
В ході судового розгляду справи, сторонами не заперечувались обставини дотримання вказаного порядку і складання передбачених цим порядком документів, так само, як і факт часткового знищення продукції, а тому такі обставини суд вважає встановленими, та такими, що не підлягають доказуванню.
Виходячи з аналізу вимог приведених вище нормативних документів, суд приходить до висновку, що позивач дотримався встановленого порядку визначення розміру завданих збитків, а дії Відповідача по визначенню розміру незаконно отриманих коштів з державного бюджету є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам цих норм, оскільки законодавством чітко визначено часткове відшкодування збитків завданих стихією збитків, а тому позивач вірно визначив правозастосування зазначених норм, до кожного із господарств.
Аналогічне роз'яснення з даного приводу також надано листом Міністерства Аграрної політики №37-13-3-11/1008 від 24.01.09 (а.с.9), де вказується, що районні комісії при обстеженні площ у відповідності до Методики затвердженої Постановою КМУ №175, повинні користуватися формулою розрахунків збитків від втрат незібраної продукції.
Виходячи з пояснень сторін, досліджених доказів та встановлених на підставі них фактів і правовідносин, аналізу приведених норм Закону, суд приходить до висновку, що дії відповідача в частині наданих вимог викладених в п.1, 2.1, а саме забезпечити повернення субвенцій в сумі 2917807 грн., а при умові ненадходження вжити заходи щодо завалення позовів до винних осіб - не відповідають вимогам ст. 19 Конституції України та критеріям закріпленим в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході судового розгляду Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність вчинених ним дій, а надані заперечення не спростовують обставини на які посилається позивач - тому адміністративний позов в частині заявлених вимог підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково на користь позивача, судові витрати (судовий збір), відповідно до вимог ст. 94 КАС України, підлягають стягненню частково на користь останнього в сумі 1,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 76, 79, 86, 94, 156, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати вимоги міжрайонного контрольно-ревізійного відділу в Кіцманському та Заставнівському районах Чернівецької області викладені в пунктах 1 та 2.1 листа №24-26-13/695 від 16.09.2009 року "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства".
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління агропромислового розвитку Кіцманської районної державної адміністрації судові витрати (судовий збір) в сумі 1,70 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 14 вересня 2010 року
Суддя О.В. Боднарюк