73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"26" травня 2010 р. Справа № 2-а-9627/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченка К.В.,
при секретарі Михайленко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Комунального підприємства «Сервіс-Опт»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні до комунального підприємства «Сервіс-Опт»про стягнення фінансових санкцій,
встановив:
В квітні 2009 року Комунального підприємства «Сервіс-Опт» (надалі - Підприємство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі ДПІ), в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення №0002992307 від 18.03.09р. про застосування фінансових санкцій на суму 8914,10 грн. за порушення пп.2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
За даним позовом ухвалою суду від 09.04.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-9627/09/2170.
В лютому 2010 року ДПІ звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Підприємства фінансові санкції в сумі 8914,10 грн., які застосовані до Підприємства рішенням про застосування фінансових санкцій №0002992307 від 18.03.09р.
За даним позовом ухвалою суду від 15.02.2010 року відкрито провадження у справі №2а-829/10/2170.
Ухвалою суду від 16.04.2010р. адміністративні справи №2а-9627/09/2170 та №2а-829/10/2170 об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.
Позов Підприємства ґрунтується на порушенні порядку проведення перевірки Підприємства, за результатами якої винесено спірне рішення, а також на помилковості висновків ДПІ щодо порушення Підприємством вимог пп. 2.6 п 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
В судовому засіданні представник Підприємства пояснив, що факт не вклеювання до КОРО Z - звіту за 04.03.09р. №0312 на суму 1782,82 грн. і не внесення до розділу 2 КОРО запису про рух готівки за 04.03.09р. дійсно має місце, але кошти за 04.03.09р. в сумі 1782,82 грн. були належним чином оприбутковані до каси Підприємства прибутковим касовим ордером. Просить позов Підприємства задовольнити, а в позові ДПІ відмовити.
Позов ДПІ ґрунтується на тому, що застосована до Підприємства рішенням №0002992307 від 18.03.09р. фінансова санкція в розмірі 8914,10 грн. за порушення пп. 2.6 п 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню з Підприємства в судовому порядку.
Представник ДПІ в судовому засіданні позовні вимоги ДПІ підтримав, а в позові Підприємства просив відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
На підставі акту перевірки від 16.03.09р. №238/21/03/23/33278051 ДПІ прийнято рішення про застосування до Підприємства штрафних санкцій від 18.03.09р. №0002992307 на суму 8914,10 грн. за порушення пп.2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме - за несвоєчасне оприбуткування готівки за 04.03.09р. на суму 1782,82 грн..
Щодо правомірності проведеної перевірки Підприємства суд зазначає наступне.
Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Статтями 111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ) передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.
Проте, як слідує з назви статті 111 - «Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)», а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 111 Закону № 509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР, вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу статті 111 Закону №509-ХІІ, слідує висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 111 Закону №509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
У межах повноважень, визначених Законом № 265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.
Частиною 8 ст. 111 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року N 355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку
Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.
До матеріалів справи ДПІ наданий План перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на березень 2009 року, затверджений начальником ДПІ у м.Херсоні.
Перевірка Підприємства включена до даного Плану, перевірку проведено податковими ревізорами-інспекторами Оліфіренко М.І. та Вершиною А.О. на підставі направлення №527 від 11.12.2008..
За таких обставин, твердження про порушень вимог законодавства при проведенні 16.03.2009. перевірки Підприємства є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Судом не встановлено порушень визначеного законодавством порядку проведення перевірки Підприємства, які б могли бути підставою для скасування прийнятого за наслідками такої перевірки рішення.
Щодо правомірності рішення ДПІ від 18.03.09р. №0002992307 про застосування до Підприємства фінансових санкцій суд зазначає наступне.
Відповідно до акту перевірки, зазначене у спірному рішенні порушення пп. 2.6 п.2 Положення №637 полягає у несвоєчасному оприбуткуванні готівки згідно фіскального звітного чеку РРО за 04.03.09р. № 0312 на суму 1782,82 грн.. В акті також зазначається, що Підприємство використовує реєстратор розрахункових операцій (РРО) та книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). У належній Підприємству КОРО відсутній запис про надходження вказаної суми готівки за 04.03.2009р..
Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
З наданих суду копій Z - звіту №0312 за 04.03.09р. на суму 1782,82 грн. та листів розділу 2 КОРО вбачається, що запис про надходження готівки на суму 1782,82 грн. за 04.03.09р. згідно Z - звіту №0312 в КОРО відсутній.
В обґрунтування позову в цій частині Підприємство в позовній заяві та представник Підприємства в судовому засіданні зазначив, що запис до КОРО про надходження готівки за Z-звітом №0312 за 04.03.09р. на суму 1782,82 грн. не робився і цей звітній чек до КОРО не вклеювався, але дана сума була оприбуткована до каси Підприємства на підставі прибуткового касового ордеру, а тому підстави для висновку про неоприбуткування готівки на суму 1782,82 грн. відсутні.
Така позиція Підприємства на думку суду є помилковою, оскільки, як вже зазначено вище, оприбуткуванням готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Таким чином, висновок ДПІ про неоприбуткування Підприємством готівки за 04.03.09р. на суму 1782,82 грн., що є порушенням пп. 2.6 п. 2 Положення №637, суд вважає обґрунтованим і таким, що підтверджений належними доказами.
Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.
Оскільки Підприємством порушено норми Положення №637, суд приходить до висновку, що штрафні санкції є наслідком порушення Підприємством касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України, з огляду на це і на підставі абз. 2 п. 1 зазначеного Указу Президента України, суд вважає, що відповідні санкції застосовані до Підприємства правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства України.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства не підлягають задоволенню, а позов ДПІ є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволені позовних вимог комунального підприємства «Сервіс-Опт» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - відмовити.
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Херсоні до комунального підприємства «Сервіс-Опт» про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства «Сервіс-Опт» (73000, м.Херсон, вул.. Некрасова, 2, код ЄДРПОУ 33278051) на користь Державного бюджету України 8914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень) 10 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 травня 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 2.11.8