73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"14" квітня 2010 р.
11 год.55 хв.Справа № 2-а-14666/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Садовій Я.В., < Довідник >
за участю: представника позивача - Величко М.М.,
представника відповідача - Ярошенко Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб,
встановив:
Чаплинська міжрайонна державна податкова інспекція в Херсонській області (далі - позивач, МДПІ) звернулась до суду з позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 794073,70 грн.
Представник позивача у судовому засіданні зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 539825,67 грн., у тому числі: 488351,64 грн. основного платежу та 51474,03 грн. пені. Суду пояснив, що позивачем проведено планову перевірку СЗАТ ім. Кірова з питань дотримання товариством вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 30.04.2009 року № 09/230/03784226 та довідку від 09.04.2009 року № 5/17-008/03784226. Перевіркою встановлено неперерахування відповідачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб (з врахуванням виправленої МДПІ арифметичної помилки) на суму 539835,67 грн., яка добровільно Товариством не сплачена, а тому дана заборгованість підлягає стягненню.
Представник відповідача у судовому засіданні, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі сплати податку в сумі 230879,76 грн. визнав.
Заперечуючи проти позову в частині стягнення суми податку в розмірі 308945,91 грн. суду пояснив, що позивачем 30.04.2009 року проведено перевірку, якою встановлено порушення Товариством ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІV (далі - Закон № 889-ІV) щодо своєчасності сплати утриманого податку з доходів фізичних осіб. Перевіркою складено розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до якого борг по зазначеному податку станом на 01.08.2006 року складав 257471,88 грн.
Посилаючись на ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181-III) відповідач вважає, що позивачем пропущено граничний строк стягнення боргу, передбачений зазначеною статтею, а тому сума 257471,88 грн. стягненню не підлягає.
Представник відповідача зауважив, що податковий розрахунок форми 1-ДФ не є узгодженим податковим зобов'язанням в розумінні Закону № 2181-III, а тому нарахування позивачем пені за несвоєчасне перерахування до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб є необгрунтованим.
Крім того, відповідач вважає, що позивач неправомірно зараховував суми податку з доходів фізичних осіб, сплачені Товариством протягом 2006-2008 років у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, оскільки відповідач у своїх платіжних документах визначав призначення платежу та період.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію сільськогосподарське закрите акціонерне товариство ім. Кірова зареєстровано як суб'єкт господарювання 12.05.1998 року Чаплинською районною державною адміністрацією та взято Чаплинською МДПІ на облік як платника податків.
СЗАТ ім. Кірова є податковим агентом та відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІV зобов'язане нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п. 8.1.2. ст. 8 Закону № 889-ІV податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Підпунктом 15.2.1 п. 15.2 ст.15 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Із довідки перевірки від 09.04.2009 року та уточнюючого розрахунку залишку неперерахованої до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб за період з 01.08.2006 року по 01.07.2009 року вбачається, що станом на 01.08.2006 року борг Товариства зі сплати податку становить 257471,88 грн. Про зобов'язання Товариства щодо сплати податку з доходів фізичних осіб позивач був обізнаний, оскільки відповідач подавав до МДПІ розрахунки форми 1-ДФ, проте, позивач не вживав заходів для своєчасного погашення Товариством податкого боргу.
Таким чином, з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, що утворилася до 01.08.2006 року (257471,88 грн.) позивач звернувся до суду лише 08.12.2009 року, тобто після спливу 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги МДПІ в частині стягнення податкового боргу в сумі 257471,88 грн. є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування пені в сумі 51474,03 грн. за несвоєчасну сплату відповідачем утриманого податку з доходів фізичних осіб слід зазначити наступне.
Із розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, прибуткового податку СЗАТ ім. Курова, який складений за результатами перевірки від 09.04.2009 року вбачається, що позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату податку.
Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що Товариство своєчасно перераховувало податок з доходів фізичних осіб за період з серпня 2006 року по грудень 2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими відповідачем, проте МДПІ зараховувала зазначені платежі у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.
Підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 2181-III зазначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вищезазначеного Закону для подання податкової декларації.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що наявність податкового боргу по попередніх звітних періодах дає право Чаплинській МДПІ змінювати цільове призначення і строк сплати платежу позивачем, оскільки ЗУ № 2181-III не наділяє податковий орган такими повноваженнями.
Пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, вказує на те, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону ЗУ № 2181-III, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
У судовому засіданні представник позивача не заперечувала, що суми у платіжних дорученнях, які надані відповідачем та досліджені судом, вказано правильно, вони відповідають тим сумам, які СЗАТ імені Кірова мало сплатити відповідно до нарахованого податку та при відсутності заборгованості дані платежі були б зараховані в погашення податку за період з серпня 2006 року по грудень 2008 року.
Так як позивачем порушено порядок звернення до стягнення податкової заборгованості, передбачений Законом № 2181-III, суд приходить до висновку про те, що дії Чаплинської МДПІ щодо самостійного зарахування сплачених відповідачем сум податку в рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, а відтак, і нарахування за цей період пені за несвоєчасну сплату зобов'язань по податку є неправомірними.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Чаплинської МДПІ у частині визнання позову відповідачем у сумі 230879,76 грн.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова, ідентифікаційний код юридичної особи - 03784226 заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 230879,76 грн. (двісті тридцять тисяч вісімсот сімдесят дев"ять грн. 76 коп.) на р/р 33216800700314, одержувач - місцевий бюджет Преображенської сільської ради, банк одержувача ГУДКУ у Херсонській області МФО 852010 та УДК у Чаплинському районі, ОКПО 24103704, код платежу 1101010.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 квітня 2010 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 6.6.4