07 вересня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3004/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,
при секретарі - Стемковській О.О.,
за участю:
представника позивача - Жиліної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об"єднаної державної податкової інспекці до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
23 червня 2010 року Миргородська об"єднана державна податкова інспекція звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 3740 грн 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем пункту 6 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які виявлені проведеною позивачем 29 березня 2010 року перевіркою та зафіксовані в акті № 20/17-209/2315912181, на підставі якого до відповідача рішенням № 0000462303 від 02 квітня 2010 року застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3740 грн 00 коп., не сплачені відповідачем на час розгляду справи в суді.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.
Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився. Ухвали та повістки суду, направленні відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про закінчення строку зберігання.
Згідно з частиною 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Зважаючи на вищевикладене, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами і за даною явкою.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована Виконавчим комітетом Миргородської Ради народних депутатів 12 серпня 1994 року (свідоцтво про державну реєстрацію підприємницької діяльності без створення юридичної особи № НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та перебуває на податковому обліку в Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.
29 березня 2010 року головним державним податковим ревізором-інспектором Литвиненком Ю.Г., радником податкової служби ІІІ рангу та старшим державним податковим ревізором-інспектором Шкурком С.М., інспектором податкової служби ІІ рангу відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Миргородської ОДПІ, завідуючим сектором оперативного контролю Шатіловим С.Л., радником податкової служби ІІ рангу та старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору оперативного контролю Додухом О.Г., проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Про проведення документальної планової виїзної перевірки відповідач проінформована письмовим повідомленням від 18 лютого 2010 року № 10, яке їй вручено особисто 18 лютого 2010 року.
За результатами перевірки виявлено і зафіксовано в акті № 20/17-209/2315912181 від 29 березня 2010 року порушення пункту 6 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: відповідачем не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій (КОРО) № 1620001106р/4 від 07 вересня 2007 року, № 1620001106р/5 від 01 квітня 2008 року, № 16060001106р/6 від 04 листопада 2008 року, № 1620001161р/3 від 10 жовтня 2007 року, № 1620001161р/4 від 07 травня 2008 року, № 1620001161р/5 від 11 грудня 2008 року, № 1620000768р/10 від 10 жовтня 2007 року, № 1620000768р/11 від 07 травня 2008 року, № 1620000796р/10 від 31 липня 2007 року, № 1620000796р/11 від 01 квітня 2008 року, № 1620000796р/12 від 04 листопада 2008 року протягом встановленого законодавством строку.
На підставі акту перевірки № 20/17-209/2315912181 від 29 березня 2010 року Миргородською об'єднаною державною податкової інспекцією винесено рішення №0000462303 від 02 квітня 2010 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3740 грн 30 коп., а саме:
- за незабезпечення зберігання одинадцяти книг обліку розрахункових операцій відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” 2156-III застосовано санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в загальній сумі - 3740 грн 00 коп.
Рішення № 0000462303 від 02 квітня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3740 грн 00 коп. отримано відповідачем 02 квітня 2010 року, про що свідчить наявна в справі копія корінця рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0000462303 з відміткою відповіда про особисте отримання. Вказане рішення відповідачем в судовому та адміністративному порядку не оскаржувалось.
Згідно ст. 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій.
Враховуючи те, що суму фінансової санкції в десятиденний термін у добровільному порядку до Державного бюджету відповідач не сплатив, позивач відповідно до повноважень, покладених на нього Законом України "Про державну податкову службу в Україні" звернувся до суду з позовом про стягнення до бюджету відповідної суми штрафних (фінансових) санкцій.
Надаючи оцінку правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить з наступного.
Згідно п. 6, ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Пунктом 3 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено відповідальність за невиконання вимог пункту 6 статті 3 вказаного закону, а саме: за незабезпечення зберігання КОРО передбачено санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн 00 коп. х 20 = 340 грн 00 коп.; 340 грн 00 коп. х 11 шт. = 3740 грн 00 коп.).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем було допущено порушення вимог пункту 6 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (відповідне порушення було зафіксовано в акті перевірки), а Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно застосовано до відповідача санкції в розмірі 3740 грн 00 коп. за незабезпечення зберігання Книги обліку розрахункових операцій.
У зв'язку з вищевикладеним повозні вимоги про стягнення несплачениої суми донарахованих штрафних санкцій за порушення пункту 6 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі 3740 грн 00 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 3740 грн 00 коп. (три тисячі сімсот сорок гривень 00 копійок) шляхом перерахування вказаної суми на рахунок № 31118104700012, код платежу 3021080900, одержувач державний бюджет, м. Миргород, код ЄДРПОУ 34698720, банк одержувача ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2010 року.
Суддя Ф.Ф. Соколенко