07 вересня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-2504/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Курбалі А.В.,
за участю:
представника позивача - Фищука В.В.,
представника відповідача - Русина В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
03 червня 2010 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі також позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" (далі - СВК "Перемога, відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 158008,95 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2275,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що відповідач порушив вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Фонду соціального захисту інвалідів.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в штатній чисельності СВК "Перемога" передбачено робочі місця для інвалідів, відповідач щомісячно звертався до Хорольського районного центру зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, але їх направлень на роботу не було здійснено, тому ним вжито всіх можливих заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів.
Заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03 1991 № 875 (далі -Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 вищезазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що 26.02.2010 відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 391 особа.
На виконання приписів статті 19 Закону № 875 відповідачем самостійно обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 16 робочих місць.
Частиною 3 статті 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач подавав до Хорольського районного центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за формою №3-ПН у період з березня по грудень 2009 року, що підтверджується листом Хорольського районного центру зайнятості № 965 від 24.06.2010.
Як вбачається з наданого позивачем (після проведення взаємозвірки) розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій та пені у 2009 році у СВК "Перемога" було одне не зайняте інвалідами робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 16.04.2010 (термін сплати встановлено частиною 4 статті 20 вищевказаного Закону -до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 14364,45 грн.
В добровільному порядку адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачені. Проти задоволення позову в частині стягнення
Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої за повну суму недоїмки за весь її строк.
У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій до встановленої законом дати, позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 206,88 грн.
Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за рішенням суду.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14364,45 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 206,88 грн підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" (ідентифікаційний код 05423113) адміністративно-господарські санкції в сумі 14364 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 45 (сорок п'ять) коп. та пеню в сумі 206 (двісті шість) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: УДК в Хорольському районі, код ЄДРПОУ 34698343, р/р № 31210230700464 в ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2010 року.
Суддя С.М. Серга