07 вересня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3891/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Курбалі А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови, -
13 серпня 2010 року Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 20562227 від 30.07.2010.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 30.07.2010 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминога О.О. винесено постанову про відкриття провадження по виконавчому листу № 2-а-2892/09, виданому на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2009. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки рішення суду не виконане з незалежних від нього причин: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області не є головним розпорядником бюджетних коштів, що підтверджується Типовим положенням про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 № 147. У зв'язку з цим виконання судового рішення може бути проведено тільки за рахунок коштів, які будуть додатково виділені Міністерством фінансів України для Міністерства праці та соціальної політики України на виконання судових рішень за минулі роки.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обгрунтованість винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2009 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лубенської міської ради, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області зобов'язано зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 на час встановлення інвалідності 19.02.2009 одноразову грошову компенсацію у розмірі 26 940,60 грн як інваліду другої групи по захворюванню, пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням виплаченої суми.
Для примусового виконання вказаного рішення Лубенським міськрайонним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 2-а-2892/09 від 21.06.2010.
30.07.2010 державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного рішення та надано боржнику строк для добровільного виконання до 06.08.2010.
Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Преамбулою Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
На виконання наведеної норми Закону державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області 30.07.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2009 у справі № 2-а-2892/09 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 06.08.2010.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2010 отримана відповідачем 04.08.2010.
Посилання позивача на недотримання державним виконавцем вимоги щодо вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження за сім днів до добровільного виконання, як на підставу для скасування постанови, до уваги не беруться, оскільки частиною 2 статті 30 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана заява боржником до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області не подавалася, крім того копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана відповідачем 04.08.2010, тобто до закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення, однак вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку не виконані.
Невиконання позивачем судового рішення у строк, встановлений для добровільного виконання, через відсутність відповідного фінансування, оцінюється судом критично та не може розглядатися як підстава для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Аналогічне правило міститься і в частині 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відсутність відповідного фінансування не може бути визнано поважною причиною невиконання судового рішення з огляду на те, що за своїм характером є або бездіяльністю, або юридично неспроможною дією і не вказує на належне ставлення боржника до процесу організації виконання судового рішення. При цьому суд бере до уваги, що судовим рішенням на позивача було покладено обов'язок здійснити дії по нарахуванню та виплаті грошових коштів.
Відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі статті 33 Закону України “Про виконавче провадження”, проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд приходить до висновку, що державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області при винесенні спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України “Про виконавче провадження”, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2010 року.
Суддя С.М. Серга