вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2023 р. Справа№ 911/2306/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.01.2023 р. (повний текст складено 16.01.2023 р.)
у справі № 911/2306/22 (суддя - Ейвазова А.Р.)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка Проект"
про звернення стягнення у розмірі 17 735 771,00 грн на предмет іпотеки
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (далі - ТОВ "Агрохолдинг") про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.01.2021 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 81, який належить ТОВ "Агрохолдінг на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 22.10.2009 р. № 291 (Право власності на приміщення зареєстроване КП Київської обласної ради "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" 28.12.2009 р., реєстраційний номер: 29316235, номер запису 178 в книзі: 4, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24939512 від 28.12.2009 р.), а саме: на нежитлове приміщення виробничого корпусу (приміщення А), загальною площею 3408 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах з визначенням вартості майна в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка Проект" (далі - ТОВ "Чайка Проект") перед ОСОБА_1 за договором № 1 про порядок розрахунків з учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП Вест Київ" у розмірі еквівалент 485 000 доларів США, що станом на дату подання позовної заяви - 10.11.2022 р., за курсом НБУ 36,5686 грн/долар США, становить 17 735 771,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/2306/22 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Чайка Проект".
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2023 р., зокрема, зупинено провадження у справі № 911/2306/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/1322/22 за позовом ТОВ "Агрохолдінг" до ТОВ "Чайка проект" та ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, припинення іпотеки (скасування запису), скасування заборони відчуження.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 27.01.2023 р. через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині зупинення провадження у справі № 911/2306/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, які мають значення для справи, що як наслідок призвело до невідповідності висновків обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається, зокрема, на те, що:
- встановлення Господарським судом Київської області взаємопов'язаності справ № 911/2306/22 та № 911/1322/22 не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі № 911/2306/22;
- для вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки позивачем було надано достатньо доказів щодо наявності факту невиконання третьою особою зобов'язань за договором № 1 від 23.01.2021 р., який забезпечений договором іпотеки і містить відомості про поточну вартість об'єкта нерухомого майна;
- факт дійсності договору іпотеки підтверджений презумпцією правомірності правочину, встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України, і свідчить про те, що порушення провадження у справі № 911/1322/22 про недійсність договору іпотеки не стверджує про неможливість розгляду справи № 911/2306/22 щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки;
- зупинення Господарським судом Київської області провадження у справі № 911/2306/22 порушує право позивача на розгляд даної справи упродовж розумного строку;
- існування справи № 911/1322/22 з приводу недійсності договору іпотеки, на якому фактично базуються позовні вимоги у даній справі № 911/2306/22 не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі;
- розгляд справи № 911/1322/22, попри її пов'язаність зі справою № 911/2306/22, не був і не буде перешкодою для встановлення, з урахуванням вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суттєвих обставин у справі № 910/2306/22 під час її розгляду Господарським судом Київської області.
Також у тексті апеляційної скарги скаржником викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/2306/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_5. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.01.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/2306/22.
На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/154/23 від 06.03.2023 р. у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_5 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2306/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/2306/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.
До суду 09.03.2023 р. надійшли матеріали справи № 911/2306/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 р. поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2023 р., відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2306/22, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено іншим учасникам судового процесу строк для подання відзивів на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
28.03.2023 р. ТОВ "Агрохолдінг" через систему "Електронний суд" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
04.04.2023 р. до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли заперечення на відзив відповідача на апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати:
1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 р. у справі № 917/131/19, від 10.09.2019 р. у справі № 922/1962/17, від 23.01.2020 р. у справі № 917/130/19.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 904/3935/18, від 29.04.2020 р. у справі №903/611/19, від 18.05.2020 р. у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
При цьому пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4-6 статті 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 р. у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 р. у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 р. у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 р. у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 р. у справі № 910/974/18.
Сама лише взаємопов'язаність двох справ (у тому числі й тих, у яких місцевий господарський суд дійшов протилежних висновків) не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. При цьому наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 р. у справі № 910/6674/19.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд не зазначив, яким саме чином розгляд справи № 911/1322/22 унеможливлює розгляд справи № 911/2306/22, яка наявна об'єктивна неможливість розгляду даної справи, яким чином наявні у справі докази не дозволять встановити та оцінити обставини, що мають значення для справи № 911/2306/22 до вирішення справи № 911/1322/22.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПП) в рішенні від 07.07.1989 р. зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/5425/18.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення від 08.11.2005 р. ЄСПЛ "Смірнова проти України").
Водночас в силу статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За відсутності спростування презумпції правомірності договору на рівні закону або судового рішення та неможливості учасниками цивільних відносин на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного) договір підлягає виконанню (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі № 355/385/17).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
У своїй постанові від 03.08.2018 р. у справі № 19/5009/1481/11 Верховний Суд вказав, що нововиявленою обставиною є встановлений рішенням суду факт недійсності такого договору, оскільки ця обставина існувала на момент заміни стягувача, не могла бути йому відомою та є істотною, бо її врахування судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Отже, у випадку задоволення позову у справі № 911/1322/22 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів єдиного учасника ТОВ "Агрохолдінг", визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 23.01.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ Агрохолдінг, припинення іпотеки (скасування запису про іпотеку) номер запису 40238186, скасування заборони відчуження, номер запису про обтяження 40238206, встановлені судом факти можуть бути нововиявленою обставиною у даній справі.
Статтею 234 ГПК України передбачено, що ухвала повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі № 911/2306/22 всупереч вимогам пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/1322/22.
Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції допущено порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 11.01.2023 р. в частині закриття провадження у справі № 911/2306/22 підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що справа передається для подальшого розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Пунктом 2 частини 1 статті 287 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.01.2023 р. у справі № 911/2306/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.01.2023 р. в частині закриття провадження у справі № 911/2306/22 скасувати.
3. Матеріали справи № 911/2306/22 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко