вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.09.10Справа №2а-717/10/6/0170
(14:46)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої
судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О.І.,
за участю представника позивача Титова В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим про спонукання до виконання певних дій,
Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про зобов'язання УПФУ в м. Алушта АР Крим провести коригування і зарахування в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені внески до фонду оплати праці інженера ОЗЛ ОСОБА_2. в сумі 6655,51 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач відмовляється провести зарахування в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачені страхові внески на суму 6655,51 грн., які були виявлені, як зайво нараховані (за ставкою 33,2%, замість 4%) за наслідками перевірки КРВ 30.04.09., що виплачувалися робітнику підприємства ОСОБА_2 (інвалід 2 групи) протягом з 01.01.07 по 31.12.08.
Представник позивача під час судового засідання наполягав на задоволені позовних вимог, вважав безпідставною відмову ПФУ в зарахуванні переплати страхових внесків у рахунок майбутніх платежів.
Відповідач заперечував проти позову, надав письмові заперечення, у яких послався на необґрунтованість вимог позивача, так як з наданих розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування на загальну суму 6655,51 грн. з червня 2007 р. по грудень 2008 р. фонд заробітної плати інвалідів не вказаний, не був наданий список інвалідів з підтверджувальними документами. Підприємство самостійно визначало розмір внесків за ставкою 33,2%, що підтверджується відповідними звітами, а за ставкою 4%, як для працюючих інвалідів, почали звітувати з липня 2009 року, що є вірним згідно вимог чинного законодавства. На підставі чого задоволенні позову просить відмовити. Надіслав також клопотання про можливість розгляду справи у відсутності представника, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 Положення про пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду в м. Алушта АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності оскаржуваної постанови, винесеної відповідачем, який являється суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи прийнята зазначена постанова на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.
Так, ДП «Алуштинське лісове господарство» зареєстроване як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058).
27.10.09 ДП «Алуштинське лісове господарство» повідомило УПФУ в м. Алушта про виявлення у ході ревізії КРВ переплати страхових внесків на суму 6655,51 грн. з фонду оплати праці працівника підприємства ОСОБА_2 та необхідність зарахування даної суми у рахунок майбутніх платежів.
01.07.09 відповідачем направлена відповідь заявнику, у якій правових підстав для проведення зарахування вказаної суми у рахунок майбутніх платежів не вбачалося, у зв'язку з тим, що у ході планової перевірки УПФУ в березні 2009 р. будь-яких даних та підтверджуючих документів щодо працюючих на підприємстві інвалідів надано не було та взагалі за період 2003-2009р.р. платник працю найманих робітників-інвалідів не використав.
Позивач не погодився з такими доводами відповідача, посилаючись на норми ст. 20 ч.13 Закону №1058, яка визначила можливість зарахування органами ПФУ надмірно сплачених сум страхових внесків страхувальниками в рахунок майбутніх платежів.
Оцінюючи визначені доводи позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.05.2002 № 442/6730 (далі Положення № 442/6730), управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, постановами правління та наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь.
Так згідно з текстом ч.1 ст.5 Закону № 1058 визначена сфера дії Закону - діючий Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
На підставі пункту 12.5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04, за № 64/8663 контроль на підприємствах, в установах та організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інших виплат, нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум страхових внесків на рахунок Пенсійного фонду та інший розрахункових документів.
Обчислення страхових внесків здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з п.13 ст.20 Закону №1058 суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
Управлінням ПФУ у м. Алушта у березні 2009р. була здійснена планова документальна перевірка ДП «Алуштинське лісове господарство», щодо своєчасності, достовірності, повноти обчислення та перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 13.03.2003 року по 28.02.2009 року, повноти та своєчасності перерахування авансових платежів за період з 19.02.2004 року по 20.03.2009 року і достовірності відомостей, наданих у систему персоніфікованого обліку за період з 2003 року по 2007 рок. І
Під час проведення вказаної перевірки позивачем не були надані списки інвалідів, працюючих на підприємстві, і відповідно оформлені документи до нього. За результатами перевірки був складений акт № 20 від 30.03.2009 року. В акті зазначено у період, який перевірявся, платник не використовував працю найманих робітників - інвалідів. Акт перевірки підписаний позивачем без заперечень, вказано суму нарахованого фонду оплати праці, без виділення заробітної плати інвалідів.
Згідно абз. 5 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400 передбачено, що для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 % від об'єкту оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 % від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.
Акт перевірки № 20 від 30.03.09 до органів ПФУ не оскаржено, тобто є узгодженим.
У розрахунках підприємства не зазначено сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті, наданих позивачем в управління ПФУ у м. Алушта, з липня 2007 року по червень 2009 року, а фонд оплати праці інвалідів не вказаний. Списки інвалідів з відповідними підтверджуючими документами не надавалися.
Згідно до ст. 2 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед державним та цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.02.2000 року уповноваженими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є органи ПФУ. Тому посилання позивача на акт перевірки органів КРУ, який виявив надмірну сплачену суму у рахунок страхових внесків до органів ПФУ, як правомірність заявлених вимог є безпідставними та не можуть бути належним чином обґрунтованими, так як відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
З наведеного можливо зробити висновок, що відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту обчислення та перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно чинного законодавства, несе платник, тобто позивач.
Таким чином ДП «Алуштинське лісове господарство», самостійно та у повному об'ємі нарахувало собі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по ставці 32% у періоді 01.07.2007р. по 31.12.2008р. та підстав вважати таке нарахування надмірно сплаченим не вбачається.
Крім того, на підставі акту перевірки складеного 30.03.09 відповідачем у відношенні підприємства було винесено рішення № 355 від 13.04.2009 про застосування фінансових санкцій згідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, тобто за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою відомостей, використаних у системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду у розмірі 680,00 грн., яке оскаржене не було.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахуванні ДП «Алуштинське лісове господарство» 6655,51 грн. нарахованих за ставкою 33,2% до страхових внесків з заробітної плати ОСОБА_2 до органів ПФУ у періоді з 01.07.2007р. по 31.12.2008р., як надмірно сплачених, є заснованими на діючому законодавстві, обґрунтованими та доведеними у ході розгляду справи, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір сплачений при зверненні до суду позивачем, не повертається, так як у задоволенні його позову відмовлено.
Постанова оформлена та підписана 10.09.2010 року.
Керуючись ст. ст. 94,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Латинін Ю.А.