вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
07.09.10Справа №2а-1864/10/6/0170
(17 г. 43 хв.)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Усковій О.І.,
за участю представників позивача Шифріна С. М., Колосової О. К,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Телефонна Компанія»
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправними та скасування рішень
Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправними дій заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі п. Алієва Р. Р. та недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.01.2010 року № 0000061504 та № 0000051504/0.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Під час розгляду справи представники позивача неодноразово уточнювали та змінювали позовні вимоги.
У судовому засіданні 07.09.2010 року представники позивача просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 19.01.2010 року № 0000051504/0 та № 0000061504/0, посилаючись на положення п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», наказ Державної податкової адміністрації України № 29 від 17.01.2002 року.
Представник відповідача у судове засідання 07.09.2010 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив. У раніше наданих заперечення позовні вимоги не визнав, посилаючись на акт документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету єдиного податку від 15.01.2010 року № 151/15-04/30624330 та на положення п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 50 Бюджетного кодексу, п. 30.1 ст. 30, абз. 4 п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні».
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відсутність представників сторін.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
У квітні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська Телефонна Компанія» платіжними дорученням № 71 від 13.04.2009 року на суму 5006,00 грн. та № 74 від 15.04.2010 року на суму 7239,00 грн. було сплачено платіж з єдиного податку, про що свідчать подані позивачем копії відповідних платіжних доручень ( а. с. 10).
Платіж було проведено товариством через акціонерний комерційний банк «Європейський». Зазначене вище платіжній документ був прийнятий банком до виконання.
15.01.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було складено акт документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету єдиного податку ТОВ «Кримська Телефонна Компанія».
Перевіркою встановлено порушення ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98, а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання у сумі 4827,00 грн. ( затримка - 30 днів), у сумі 25176,05 грн. ( затримка - 88 днів).
За результатами перевірки, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 19.01.2010 року ДПІ в м. Сімферополі застосувала до ТОВ «Кримська Телефонна Компанія» за затримку на 88 календарних днів граничного строку, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 25176,05 грн. штраф у розмірі 20% у сумі 5035,21 грн., про що було постановлено податкове повідомлення рішення № 0000051504/0 (а. с. 8), та за затримку на 30 календарних днів граничного строку, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 4827,00 грн. штраф у розмірі 10% у сумі 482,70 грн., про що було постановлено податкове повідомлення рішення № 0000061504/0 (а. с. 9).
Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону "Про систему оподаткування" обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
У розумінні Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.
Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
З положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" узгоджуються положення підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації.
Необхідно зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пов'язує настання певних правових наслідків.
Так, відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.
Не спростовується цей висновок і положеннями ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. По-перше, цим Кодексом регулюються бюджетні відносини, тоді як платник податків не є безпосередньо суб'єктом бюджетних відносин і несе відповідні зобов'язання щодо платежів до бюджету та до державних цільових фондів на підставі норм законодавства про оподаткування. По-друге, ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України визначається момент саме зарахування відповідних сум до бюджету, і зміст цієї норми не дає підстав для ототожнення термінів "зарахування" і "сплата" податків, зборів (обов'язкових платежів).
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 71 від 13.04.2009 р. ТОВ «Кримська Телефонна Компанія» дало доручення банку здійснити переказ коштів -5006,00 грн. як єдиного податку за ставкою 10% - 5006,00 грн. за березень місяць 2009 року зі свого поточного рахунку № 26000002685001 до місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя. Зазначене платіжне доручення було одержане Банком 14.04.2010 року, що підтверджується відбитком штампа банку (а.с.10).
Платіжним дорученням № 74 від 15.04.2009 р. ТОВ «Кримська Телефонна Компанія» дало доручення банку здійснити переказ коштів - 7239,00 грн. як авансовий платіж з єдиного податку за ставкою 10% зі свого поточного рахунку № 26000002685001 до місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя. Зазначене платіжне доручення було одержане Банком 15.04.2010 року, що підтверджується відбитком штампа банку (а.с.10).
Отже, ТОВ «Кримська Телефонна Компанія» виконало свої податкові зобов'язання перед бюджетом в повному обсязі, своєчасно подавши до Банку платіжні доручення на перерахування податків, а останній, прийнявши ці розрахункові документи (платіжні доручення) на виконання, підтвердив завершення ініціювання переказу, а тому порушення граничних строків сплати узгоджених податкового зобов'язання з єдиного податку сталося з вини Банку.
Відповідно до підпункту 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.
При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі не відповідають зазначеним вище вимогам Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому є незаконними і підлягають скасуванню.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача, викладені в позові являються обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, судовий збір у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню позивачу.
Під час судового засідання, яке відбулось 07.09.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 10.09.2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 19.01.2010 року № 0000051504/0 та від 19.01.2010 року № 0000061504/0,
3. Стягнути з Державного бюджету України (пр 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Телефонна Компанія» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, б. 13/5, к. 32, ідентифікаційний код 30624330) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Латинін Ю.А.