вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
05 серпня 2010 р.Справа №2а-5610/09/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-Будівельний кооператив "Алуштинська роща"
до Відділу Держкомзему в м. Алушті
при залучені:
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство»,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Алуштинської міської ради,
про визнання протиправною відмови та спонукання до виконання певних дій
за участю:
від позивача - голова кооперативу Рудік Г.В., представники за довіреністю Любарська Т.М.,
від відповідача - представник за довіреністю Дупак С.В.
треті особи - не з'явилися
Суть спору: Обслуговуючий кооператив «Гаражно - будівельний кооператив «Алуштинська роща» звернувся до суду з адміністративним позовом до Алуштинського міського управління земельних ресурсів Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим та просить визнати протиправною відмову відповідача від 17.12.08р. вих. 10-03/19-1602 в наданні висновку про можливість відведення земельної ділянки площею 0,550га, що розташована в районі вул. Виноградної, 26-а у м. Алушті для гаражного будівництва, а також просить зобов'язати відповідача надати такий висновок.
Ухвалою суду від 15.06.10р. відповідача Алуштинське міське управління земельних ресурсів Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим замінено на його правонаступника - Відділ Держкомзему у м. Алушта АР Крим.
Позивач надав письмові уточнення обґрунтування позовних вимог (а.с.95-99).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає відмову відповідача, що обґрунтована розташуванням земельної ділянки в межах Алуштинського держлісхозу такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та суперечить фактичним обставинам, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами ДП «Алуштинське лісове господарство».
Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, вважає, відмову правомірною (а.с.82-84), зазначивши, що земельна ділянка, за відведенням якої звернувся позивач, знаходиться на землях ДП «Алуштинське лісове господарство».
Третя особа - (Алуштинська міська рада) - у судове засідання не з'явився, про час та день його проведення повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, у письмовому клопотанні (а.с.187) просить розглянути справу у відсутність представника. У клопотанні (а.с.167) повідомила, що вказана земельна ділянка знаходиться у межах м. Алушта на землях ДП «Алуштинське лісове господарство».
Третя особа (Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство») - у судове засідання не з'явилася, заперечення на позов до суду не надала, про час та день його проведення повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд
Обслуговуючий кооператив «Гаражно - будівельний кооператив «Алуштинська роща» є юридичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 15.09.08р. (а.с.19-20).
Позивач, маючи на меті отримати земельну ділянку, звернувся до Алкштинської міської ради з письмовим клопотанням про здійснення відведення земельної ділянки для Обслуговуючого кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Алуштинська роща» для забезпечення громадян додатковими гаражними боксами, орієнтованою площею 0,550га, розташованого в районі вул. Виноградної, 26 а м. Алушта.
Внаслідок розгляду направлених Алуштинською міською радою матеріалів за зверненням позивача про відведення земельної ділянки, відповідачем у листі від 17.12.2008р. вих. №10-03/19-1602 було повідомлено Алуштинську міську раду, що дана земельна ділянка знаходиться в землях Алуштинського держлісгоспу, а також про неможливість надання висновку про можливість відведення земельної ділянки оскільки у додатках до клопотання позивача відсутня письмова згода на вилучення земельної ділянки відповідно до п. 5 ст. 151 ЗК України.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Адміністративне судочинство, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, спрямоване на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особини зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 123 ЗК України встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Відповідно до частин 1,2,3,4 ст.123 ЗК України (в редакції, що діяла на час розгляду відповідачем клопотання позивача про можливість відведення земельної ділянки та надання відмови від 17.12.08р.) встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
зміни цільового призначення земельних ділянок;
надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 151 ЗК України (в редакції, що діяла на час розгляду відповідачем клопотання позивача про можливість відведення земельної ділянки та надання відмови від 17.12.08р.) встановлено, що відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, відповідач, діючи в межах своїх повноважень, розглянувши направлену Алуштинською міською радою заяву позивача, за наслідком оцінки можливості відведення земельної ділянки надав свої висновки щодо неможливості відведення даної земельної ділянки.
Надання негативного висновку по суті є відмовою відповідача в повідомленні компетентного органу про можливість відведення земельної ділянки, про що позивач звертався до органу місцевого самоврядування.
Як було вказано вище, підставою для відмови відповідачем в наданні згоди про можливість відведення земельної ділянки стало те, що дана земельна ділянка знаходиться на землях Алуштинського держлісгоспу, при цьому письмова згода землекористувача на її вилучення відсутня.
Відповідно до положень ч 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З матеріалів справи вбачається, що з боку сторін на підтвердження своєї правової позиції щодо належності зазначеної земельної ділянки до певного землекористувача надано ряд письмових документів, зокрема:
- Відповідь ДП «Алуштинське лісове господарство» від 12.12.08р. №410 (а.с.23), в якому позивача повідомлено, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами землекористування «Алуштинське лісове господарство».
- Відповідь ТОВ «Екоземпроект» від 09.06.09р. вих. №1591 (а.с.68), в якому позивача повідомлено, що земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах м. Алушта та не входить до проектованих меж ДП «Алуштинське лісове господарство» по даним геодезичних робіт виконаних ТОВ «Екоземпроект».
- Відповідь ТОВ «Екоземпроект» від 15.06.10р. вих. №1646 (а.с.152), в якому позивача повідомлено, що ТОВ «Екоземпроект» відкликає раніш надану довідку та за уточненими даними повідомляє, що земельна ділянка площею 0,55 га входить до меж ДП «Алуштинське лісове господарство».
- Лист Управління містобудівництва та архітектури Алуштинської міської ради від 15.12.08р. №1684/01-7, в якому Алуштинську міську раду повідомлено про те, що управління відкликає попереднє узгодження про можливість закріплення земельної ділянки з тих підстав, що земельна ділянка належить до земель Алуштинського лісгоспу.
- Відповідь Відділу Південно - Кримського регіону Держкомземінспекції в АР Крим від 12.02.2009р. вих. № 37 (а.с.93), в якому позивача повідомлено, що до отримання ДП «Алуштинське лісове господарство» документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою та виносу меж земельних ділянок в натурі встановити чи знаходиться земельна ділянка на землях Алуштинського лісового господарства неможливо. Також повідомлено, що відповідно до земельно - облікових даних Алуштинського міського управління земельних ресурсів вказана земельна ділянка рахується на землях Алуштинського лісгоспу. Крім того було вказано, що земельна ділянка, про отримання якої звернувся позивач, визначена там, де вона знаходиться в дійсності.
На письмовий запит суду до Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, останній листом від 05.06.09р. вих. 3589/10-17 (а.с.60) повідомив суд, що за графічними матеріалами неможливо зробити накладення на земельно - кадастрову мапу міста Алушти та надати інформацію про віднесення земельної ділянки площею 0,550 га до певного землекористувача.
Отже інформація отримана з різних джерел є суперечливою та неоднозначною.
До матеріалів справи залучені графічні матеріали, а саме фрагмент з плану інвентаризації земель м. Алушта (а.с.131,138, 140, 171,174, 176, 206) з зазначенням на них лінії меж земельних ділянок, а також з зазначенням меж та розташування земельної ділянки за отриманням якої звертався позивач.
Фрагмент плану інвентаризації земель м. Алушта (а.с.174), на якому нанесенні межі та розташування земельної ділянки (Обслуговуючого кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Алуштинська роща»), про отримання якої звертався позивач, свідчить про те, що візуально дана земельна ділянка розташована на земельній ділянці між схематично нанесеною на план вулиці Виноградна та лінією що поділяє земельні ділянки.
Земельна ділянка про отримання якої звернувся позивач, не перехрещується з лінією, що поділяє земельні ділянки та не заходить за її межі.
З метою встановлення фактичних даних щодо належності земельних ділянок, що поділені схематично лінією нанесеною на фрагменті з плану інвентаризації земель м. Алушта та встановлення фактичних даних щодо знаходження земельної ділянки у межах того чи іншого землекористувача, судом була постановлена ухвала від 22.07.2010р. про витребування доказів по справі від Алуштинської міської ради, Відділу Держкомзему у м. Алушта АР Крим та Алуштинського відділу КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру».
Даною ухвалою у вказаних осіб були витребувані документи або пояснення про призначення виділених зеленим кольором (від А до Б, від Б до В, від Б до Г) ліній нанесених на картографічний матеріал (фрагмент з плану інвентаризації земель м. Алушта).
З метою забезпечення виконання вказаної ухвали, судом на фрагменті з плану інвентаризації земель м. Алушта були визначені літерами та кольором межі земельних ділянок та лінії про які йдеться в резолютивній частині ухвали (а.с.196).
На виконання ухвали суду Алуштинський відділ КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» листом від 02.08.2010р. №860 (а.с.194) повідомив суд про те, що не може надати інформацію або роз'яснення по наданим картографічним матеріалам, оскільки інвентаризація земель м. Алушта була проведена земельно - кадастровим бюро на замовлення Алуштинської міської ради та передана замовнику.
Листом Алуштинської міської ради від 03.08.2010р. вих. №19-03/256 (а.с.187) останній повідомив суд про те, що міська рада не може пояснити призначення ліній на картографічному матеріалі. Алуштинська міська рада посилається на інформацію управління Архітектури та містобудівництва, відповідно до якої, лінія відзначена на фрагменті буквами А-Б-В візуально співпадає з межами міста.
Держкомзем у м. Алушта АР Крим, на виконання ухвали про витребування доказів, дав письмові роз'яснення (вих. 10-03/12-1902 від 02.08.2010р. (а.с.186), що згідно до технічної по землеустрою з інвентаризації земель м. Алушти, затвердженої рішенням Алуштинської міської ради від 25.02.09р. №37/1 лінії на картографічному матеріалі означають:
- від А до Б - існуюча межа м. Алушти
- від Б до В - існуюча межа м. Алушти
- від Б до Г - проектна межа м. Алушти
Таким чином, виходячи з відповіді відповідача, викладеної у листі від 02.08.2010р. вих. 10-03/12-1902 (а.с.186), та з наявних матеріалів справи вбачається те, що земельна ділянка схематично поділена лінією, одна земельна ділянка віднесена до земель м. Алушта, а інша до земель Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство». Земельна ділянка, про отримання якої Обслуговуючий кооператив «Гаражно - будівельний кооператив «Алуштинська роща» звертався до Алуштинської міської ради, розташована на земельній ділянці, що знаходиться у межах м. Алушта.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає належним та більш переконливим доказом визначення меж земель м. Алушта та земель Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» відповідь Держкомзему у м. Алушта АР Крим від 02.08.2010р. вих. 10-03/12-1902, оскільки цей письмовий документ містить конкретну інформацію з конкретного питання, вказує значення меж земельних ділянок визначених на картографічному матеріалі лініями, з чого візуально вбачається, що земельна ділянка площею 0,550 га, про отримання якої звернувся позивач, розташована не у межах земель Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство», а на землях м. Алушта.
Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.
До лісового фонду України не належать:
- зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;
- окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Статтею 5 Лісового кодексу України встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Статтею 19 ЗК України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів прийняття компетентним органом рішення про віднесення земельної ділянки, про отримання якої звернувся позивач, до земель лісогосподарського призначення.
Відповідно до положень п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Враховуючи вказане земельна ділянка не входить в межі земельної ділянки Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство», тобто розташована не на землях лісогосподарського призначення.
Більш того, ухвалою суду від 05.10.2009р. з метою всебічного з'ясування обставин справи було призначено судову будівельно - технічну землевпорядну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (а.с.126-130).
Відповідно до висновку експерта від 11.05.2010р. №2581 земельна ділянка площею 0,55 га, про отримання якої звернувся позивач, знаходиться в межах м. Алушта, при співставленні документальних даних експертом встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами земель Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» та не відноситься до земель лісогосподарського призначення.
Отже матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка про отримання якої звернувся позивач знаходиться у межах м. Алушта та поза землями Алуштинського держлісгоспу.
Надані з боку відповідача висновки експертного дослідження ТОВ «Інститут екології, землеустрою і проектування» №02-ЭИ/2010 від 12.06.10р. (а.с.201-204) не приймаються судом до уваги оскільки зроблені не в адміністративному процесі - тобто поза правовідносин, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.
В зв'язку з викладеним суд критично оцінює доводи відповідача, по яким він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість відмови відповідача в можливості відведення земельної ділянки з причин її знаходження на землях Алуштинського держлісгоспу та відсутності письмової згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки, в зв'язку з чим така відмова є протиправною тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача надати позитивний висновок про можливість відведення земельної ділянки з наступних підстав.
10.12.09р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009, № 1702-VI.
Відповідно до положень п. 4 ст. 123 ЗК України (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009, № 1702-VI), розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Дана норма чинна на час розгляду справи.
Виходячи з положень зазначених норм вбачається, що погодження документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки віднесено до компетенції Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Вказане свідчить, що з 10.12.09р. встановлений іншій порядок узгодження проектів землеустрою та відповідач з даного часу не має повноважень щодо погодження документації із землеустрою, а отже не може бути зобов'язаний до вчинення дій що, відповідно до закону, не відносяться до його компетенції.
Таким чином, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії з розгляду питання відносно надання позивачу висновку щодо погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.
За таких підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено,якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 3,40 грн., а також понесені витрати на проведення експертизи у сумі 2394,40грн. (а.с.185).
Таким чином, на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сума у розмірі 3,40грн. та 2394,40грн.
Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено в повному обсязі 09.08.2010р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Алуштинського міського управління земельних ресурсів Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 17.12.08р. вих. №10-03/19-1602 в наданні висновку про можливість відведення Обслуговуючому кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Алуштинська роща» земельної площею 0,550га, що розташована в районі вул. Виноградної, 26-а у м. Алушті для гаражного будівництва.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Алуштинська роща» (98500, м. Алушта, вул. Виноградна, 28, кв. 41) 3,40 грн. судового збору та витрати на проведення судової експертизи у сумі 2394,40грн.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Маргарітов М.В.