16 грудня 2009 р. № 6/283-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Малетича М. М., Могила С.К.,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Тако-Буд" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2009 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Промислова екологія" до ТОВ "Тако-Буд" про стягнення суми,
У червні 2009 року ТОВ «Промислова екологія»звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Тако-Буд»про стягнення 20 879 грн. 48 коп. боргу за поставлені електропобутові товари, 3869 грн. 33 коп. пені та 487 грн. 39 коп. 3 % річних за договором поставки товару №FKR 25/07-071 від 25 грудня 2007 року.
Позовна заява прийнята до провадження.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2009 року було відкладено розгляд справи та зобов'язано сторін надати додаткові докази.
Не погоджуючись з даною ухвалою, ТОВ "ТАКО-БУД" оскаржило її до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2009 року у прийнятті апеляційної скарги ТОВ «Тако-Буд»на зазначену ухвалу суду першої інстанції відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що процесуальним законом не передбачено можливості оскарження ухвал про відкладення розгляду справи.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою апеляційної інстанції, ТОВ "ТАКО-БУД" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить її скасувати.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Перевіривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Загальна норма статті 129 Конституції України гарантує забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень.
Водночас вбачається, що порядок здійснення господарського судочинства в Україні регламентується відповідним спеціальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, нормами якого, зокрема, визначено конкретні випадки можливості оскарження тих чи інших процесуальних документів суду.
Крім того, у відповідності з положеннями ст. 12 Закону України “Про судоустрій України” учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.
Так, згідно змісту ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадках, передбачених ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Виносячи ухвалу від 14 липня 2009 року, господарський суд першої інстанції керувався положеннями ст. 77 ГПК України.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що апеляційне оскарження ухвал про відкладення розгляду справ положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено, що, виходячи зі змісту ст.12 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 106 ГПК України, унеможливлює їх оскарження в апеляційному чи касаційному порядку.
Наведеного заявником касаційної скарги враховано не було.
Відтак, враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції законна та обґрунтована, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117-1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2009 року -без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді М. Малетич
С. Могил