Справа 2-1768-1/10
09 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді Вовк С.В.
при секретарі Хоменко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон», третя особа ОСОБА_2 про стягнення суми вартості майна, суми штрафу та збитків, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон» про визнання недійсним договору оренди майна та витребування майна із чужого незаконного володіння, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди майна, -
У травні 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «ВБК «Компаньйон», в якому просить вилучити у відповідача та передати йому наступне майно:
1. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG); шасі НОМЕР_3; двигун № НОМЕР_1, у кількості 1 шт.; в тому числі приймач суміші («козлик» та шланг для подачі суміші (40 метрів);
2. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG); шасі НОМЕР_3; двигун № НОМЕР_2, у кількості 1 шт.; в тому числі приймач суміші («козлик» та шланг для подачі суміші (40 метрів);
3. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG) типу С260; № НОМЕР_4; шасі НОМЕР_5; у кількості 1 шт., в тому числі приймач суміші («козлик»);
4. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG) типу DC 260/43; № НОМЕР_6; у кількості 1 шт., в тому числі приймач суміші («козлик»).
Позивач також зазначає, що в разі неможливості повернути майно в натурі, просить стягнути з ТОВ «ВБК «Компаньйон» на його користь вартість цього майна в сумі 280 000,00 грн., а також суму штрафу за договором оренди майна в розмірі 137 200,00 грн.
В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з ТОВ «ВБК «Компаньйон» на його користь вартість майна за договором оренди майна від 08.12.2009 р. в сумі 280 000,00 грн.; суму штрафу в розмірі 266 000,00 грн.; суму збитків у розмірі 115 200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір оренди майна, яке надається в оренду на строк до 31.03.2010 р.
Пізніше до участі у справі у якості третьої особи було залучено ОСОБА_2, оскільки останній подав заяву про допуск до участі в справі. Заява була мотивована тим, що майно, яке є предметом договору оренди, належить йому на праві власності.
Ухвалою суду від 17.08.2010 р. цивільна справа за позовом ОСОБА_1 була об'єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ «ВБК «Компаньйон» про визнання недійсним договору оренди майна та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що він є власником будівельного обладнання, а саме пневмонагнітачів та комплектуючих до них.
В подальшому ТОВ «ВБК «Компаньйон» звернувся до суду з вимогами до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсним договору оренди майна № 08/12 від 08.12.2009 р. Цивільна справа за вказаним позовом була об'єднана в одне провадження з позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві; вимоги позовів ТОВ «ВБК «Компаньйон» та ОСОБА_2 заперечувала в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «ВБК «Компаньйон», що одночасно є і позивачем, підтримав свій позов, визнав позов ОСОБА_2, просив їх задовольнити; проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечував.
Представник третьої особи ОСОБА_2, що одночасно є і позивачем, підтримав свій позов, визнав позов ТОВ «ВБК «Компаньйон», просив їх задовольнити, проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечував.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 08.12.2009 р. позивач ОСОБА_1 та відповідач ТОВ «ВБК «Компаньйон» уклали договір № 08/12 оренди майна (а. с. 5-7).
Відповідно умов цього договору, ОСОБА_1 зобов'язався передати, а наймач ТОВ «ВБК «Компаньйон» зобов'язався прийняти у тимчасове володіння та користування майно:
1. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG); шасі НОМЕР_3; двигун № НОМЕР_1, у кількості 1 шт.; в тому числі приймач суміші («козлик» та шланг для подачі суміші (40 метрів);
2. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG); шасі НОМЕР_3; двигун № НОМЕР_2, у кількості 1 шт.; в тому числі приймач суміші («козлик» та шланг для подачі суміші (40 метрів);
3. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG) типу С260; № НОМЕР_4; шасі НОМЕР_5; у кількості 1 шт., в тому числі приймач суміші («козлик»);
4. Пневмонагнітач (пневматичний насос) Estrich Boy (BRINKMANN Maschinenfabrik GmbH and Co. KG) типу DC 260/43; № НОМЕР_6; у кількості 1 шт., в тому числі приймач суміші («козлик»).
Вказане майно надавалось в оренду на строк до 31.03.2010 р.
Згідно акту здачі-прийняття майна, будівельне устаткування було передане ТОВ «ВБК «Компаньйон» (а. с. 8).
Вказане вище майно відповідно до п. 1.4. договору оренди майна від 08.12.2009 р., належить ОСОБА_1 на праві власності згідно договору купівлі-продажу основних засобів від 07.08.2009 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БІГ «Бен-Майстер», та на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2009 р.
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2009 р. зобов'язано ТОВ «Будівельно-інвестиційна група «Бен-Майстер» передати ОСОБА_1 спірне майно; визнано право власності на це майно за ОСОБА_1 (т. І, а. с. 112-116). Вказане рішення набрало законної сили (т. І, а. с. 74-76).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.04.2010 р. визнано право власності на спірне майно за ОСОБА_2
В судовому засіданні сторони по справі повідомили, що дане рішення скасоване апеляційним судом м. Києва.
Враховуючи вищевикладене, встановлено, що право власності на спірне майно належить ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Відповідно до п. 6.4. договору, не пізніше 01.04.2010 р. наймач зобов'язаний передати майно наймодавцю в стані, придатному для використання згідно його функціонального та технологічного призначення.
Позивач вимагає стягнути з ТОВ «ВБК «Компаньйон» вартість спірного майна на загальну суму 280 000,00 грн., оскільки вважає його втраченим.
Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено та підтверджено відповідачем ТОВ «ВБК «Компаньйон», що устаткування знаходиться у нього, перешкод щодо його повернення не має. Тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, у позивача не втрачена можливість повернути собі майно.
У відповідності до п. 7.3. договору, наймач зобов'язаний сплатити на користь наймодавця штраф у розмірі 1 % від вартості майна за кожен день прострочення терміну повернення майна у випадку закінчення або дострокового припинення цього договору.
Згідно розрахунку позивача:
70 000 грн. (вартість одиниці майна визначена сторонами та зазначена в пункті 6.6 договору оренди майна) х 4 (кількість одиниць майна) / 100 х 85 (кількість днів прострочення повернення майна) = 266 000,00 грн. за період з 31.03.2010р. по 07.07.2010 р.
Враховуючи, що вимога про стягнення суми штрафу у розмірі 266 000,00 грн. ґрунтується на положенні договору оренди майна від 08.12.2009 р., майно ще знаходиться у відповідача, суд приходить до висновку про її задоволення.
Щодо стягнення з відповідача ТОВ «ВБК «Компаньйон» на користь позивача ОСОБА_1 суми збитків у розмірі 115 200,00 грн., то вказана вимога є необґрунтованою. Позивач бажає відшкодувати збитки, тобто доходи, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода). Суд критично відноситься до дій позивача, оскільки він 10.04.2010 р. уклав інший договір № 04/2010, предметом якого є передача спірного майна у оренду ФОП ОСОБА_4, хоча ще не повернув це майно собі.
З огляду на викладене, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1
Щодо вимог ТОВ «ВБК «Компаньйон» про визнання договору оренди майна № 08/12 від 08.12.2009 р. недійсним, суд відмовляє у її задоволенні виходячи з наступного.
Укладений кредитний договір є двостороннім правочином і він укладений на загальних умовах, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що відповідає ч. ч. 1-6 ст. 203 ЦК України.
Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Представник відповідача ТОВ «ВБК «Компаньйон» у судовому засіданні підтвердив, що відповідач підписував зазначений договір оренди майна, використовував майно ОСОБА_1 відсутні правові підстави для визнання його недійсним.
Також судом було встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при ВГО «Група Медіація» від 01.06.2009 р. було зобов'язано ТОВ «Інвестсіті-Лтд» повернути ОСОБА_2 обладнання, що є предметом цього спору, та визнано за ОСОБА_2 право власності на нього (а. с. 70-72).
Аналізуючи положення Закону України «Про третейські суди», суд приходить до висновку, що рішення третейського суду породжує права для сторін третейського суду, і не може братись до уваги при вирішення цього спору.
Крім того, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.04.2010 р. було скасоване апеляційним судом м. Києва. ОСОБА_2 не є власником спірного майна.
Враховуючи вищевикладене, вказаний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача ОСОБА_1: 1700,00 грн. - судовий збір, 120,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон», третя особа ОСОБА_2 про стягнення суми вартості майна, суми штрафу та збитків - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон» на користь ОСОБА_1 суму штрафу за договором оренди майна від 08.12.2009 року у розмір 266000 (двісті шістдесят шість тисяч) грн.
В решті задоволення вимог позову ОСОБА_1 - відмовити.
За правилами визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон», на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон» про визнання недійсним договору оренди майна та витребування майна із чужого незаконного володіння, та позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК» «Компаньон» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди майна - залишити без задовлення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: