Справа № 420/14300/23
26 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа Одеська міська рада про зобов'язання змінити адресу належного об'єкту нерухомого майна,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа Одеська міська рада, в якій позивач просить суд зобов'язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради змінити адресу належного ОСОБА_1 об'єкту нерухомого майна садові будівлі, за адреси: АДРЕСА_1 , на адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов'язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради змінити адресу належного ОСОБА_1 об'єкту нерухомого майна, проте не оскаржує будь-яких дій, бездіяльності або рішень відповідача, що призвели до порушення прав, свобод або законних інтересів останнього.
Частинами 2,3 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначено, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».
Необхідною передумовою судового захисту прав та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень є порушення такими суб'єктами відповідних прав та законних інтересів особи. Водночас, саме лише твердження особи про те, що дії чи рішення суб'єкта владних повноважень порушують її/його право, не можуть бути підставою для скасування рішення чи визнання дій протиправними, якщо вони прийняті/вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.
Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Втім, викладений позивачем спосіб захисту своїх прав як "змінити адресу" не є таким способом судового захисту прав, який передбачений статтею 5 КАС України.
Отже, позивач, звертаючись до суду з даним позовом має привести позовні вимоги у відповідності до вищевказаних способів захисту порушених прав.
Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Всупереч вказаних вимог позивачем не зазначено яким чином відповідачем порушено його право.
Статтею 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Позивач зазначає, що на його заяву від 01.06.2022 року за вх.№Г-134 Київська районна адміністрація Одеської міської ради надала відповідь, якою зазначила, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ще один житловий будинок за іншими особами.
Позивач не надає копію вказаної заяви, а також не зазначає причин неможливості її надання.
Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою про зміну адреси об'єкта нерухомого майна житлового будинку, в подальшому за наслідками розгляду даного питання йому було відмовлено, тобто позивач фактично не погоджується з відмовою відповідача та просить змінити його житловому будинку поштову адресу.
Вказана заява відповідача датована 01.06.2022 року.
Проте, з позовною заявою до суду позивач звернувся 20.06.2023 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
При цьомупозивач не надав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа Одеська міська рада про зобов'язання змінити адресу належного об'єкту нерухомого майна - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Самойлюк