21 червня 2023 рокум. Ужгород№ 260/6373/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Полянич В.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивач - не з'явився,
представника відповідача - Гончарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (79005, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича А., будинок 8, код ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Держпраці у Закарпатській області від 21 листопада 2019 року №0165/07-16-33-05/3234501655/ТД-ФС-137 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 125190,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що про перевірку та розгляд справи про накладення штрафу і саму постанову про накладення штрафу позивачу стало відомо тільки 10 травня 2021 року. Вказує, що є інвалідом першої групи, орендує магазин в с. Горбок, який є єдиним джерелом доходу у позивача. Зазначає, що не був присутній на перевірці, так як перебував в лікарні, а тому магазин, де здійснювалася перевірка, взагалі не працював. В магазині перебували батько і мати позивача, які не допустили посадових осіб до проведення позапланової перевірки, мати позивача прибирала приміщення магазину та проводила невеликий ремонт торгових полиць на підставі договору підряду від 31.10.2019. Звертає увагу суду, що рішення про застосування до позивача штрафних санкцій було прийнято неправомірно і протиправно, без заслуховування пояснень ОСОБА_1 , за відсутності факту здійснення торгової діяльності, за наявності акту про відмову у допуску посадових осіб ДПС у Закарпатській області до проведення перевірки від 07.11.2019 року, а тому просить скасувати постанову про накладення штрафу на позивача від 21 листопада 2019 року №0165/07-16-33-05/3234501655/ТД-ФС-137.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі з викликом сторін.
22 грудня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що Управління проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. 07.11.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу ліцензування, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального ОСОБА_2 та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб Лучка Ю.Ю., проведено фактичну перевірку у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Згідно акта (довідки) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним № 0165/07-16-33-05/ НОМЕР_1 від 07.11.2019 року в ході проведення перевірки у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за барною стійкою знаходилась та проводила реалізацію продуктів харчування гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до бази даних АС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 не було подано повідомлення про прийняття на роботу гр. ОСОБА_3 , чим порушено вимоги ч.3 ст. 24 КЗпП України.
Протокольною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року у даній справі замінено відповідача Управління Держпраці у Закарпатській області на правонаступника Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці.
Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, позивач та представник у судове засідання повторно не з'явилися.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягала на розгляді справи по суті, проти задоволення позову заперечила, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що станом на час проведення перевірки, позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та згідно Відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є:
- код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний);
- код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
- код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;
- код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями.
07.11.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу ліцензування, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального ОСОБА_2 та головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб Лучка Ю.Ю., проведено фактичну перевірку у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .
Згідно акта (довідки) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним № 0165/07-16-33-05/ НОМЕР_1 від 07.11.2019 року в ході проведення перевірки у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за барною стійкою знаходилась та проводила реалізацію продуктів харчування гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до бази даних АС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 не було подано повідомлення про прийняття на роботу гр. ОСОБА_3 , чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
Листом від 08 листопада 2019 року №3206/10/07-16-33-05-11 Головне управління ДПС у Закарпатській області направило відповідачу матеріали проведеної фактичної перевірки по ФОП ОСОБА_1 для реагування та вжиття відповідних заходів.
Управлінням Держпраці в Закарпатській області 11 листопада 2019 року винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №000047-ТД на підставі акту перевірки № 0165/07-16-33-05/ НОМЕР_1 від 07.11.2019 року.
Листом від 11 листопада 2019 року №07-02/4232 Управління Держпраці в Закарпатській області повідомило позивача про розгляд справи справи про накладення штрафу №000047-ТД.
За результатами розгляду справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на позивача, Управлінням Держпраці у Закарпатській області 21 листопада 2019 року прийнята постанова №0165/07-16-33-05/3234501655/ТД-ФС-137, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.
Позивач не погодившись із правомірністю постанови про накладення штрафу №0165/07-16-33-05/3234501655/ТД-ФС-137 від 21 листопада 2019 року звернувся до суду із позовом про визнання її протиправною та скасування.
Вирішуючи правомірність оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Згідно приписів статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Управління Держпраці у Закарпатській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 №84.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 №340 (далі - Положення) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою КМУ від 17 липня 2013 року №509 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.08.2019 року №823 (далі - Порядок накладення штрафів).
Відповідно до абз.7 пункту 2 Порядку накладення штрафів, штрафи накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п.75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових (найманими особами).
Акт перевірки ДПС, її територіального органу. у ході якої виявлені порушення законодавства про працю у відповідності до Порядку накладення штрафу є самостійною підставою для винесення постанови про накладення штрафу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Управління Держпраці має право накладати штрафи за порушення законодавства про працю на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. При цьому положення частини 8 статті 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, а проведення інспекційного відвідування відповідачем, відповідно до частини 4 статті 265 КПзП України та Порядку накладення штрафів, не є обов'язковим.
З огляду на вказане, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №0165/07-16-33-05/3234501655/ТД-ФС-137 від 21.11.2019 року на підставі Акта (довідки) про проведення фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним Головного Управління ДПС у Закарпатській області від 07.11.2019 року за №0165/07-16- 33-05/3234501655 (далі - Акт перевірки), виданого за результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання фізичної ОСОБА_4 .
Як вже встановлено судом, 07.11.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу ліцензування, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального ОСОБА_2 та головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб Лучка Ю.Ю., проведено фактичну перевірку у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .
Згідно акта (довідки) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним № 0165/07-16-33-05/ НОМЕР_1 від 07.11.2019 року в ході проведення перевірки у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за барною стійкою знаходилась та проводила реалізацію продуктів харчування гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_3 07 листопада 2019 року прибирала магазин та додає до позовної заяви Договір підряду від 31 жовтня 2019 року.
Суд відхиляє такі доводи позивача, з огляду на те, що Актом перевірки встановлено, що ОСОБА_3 проводила саме реалізацію продуктів харчування, тобто, виконувала роботу продавця, а не підрядника.
Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно ч.3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Таким чином перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустив до виконання робіт продавця гр. ОСОБА_3 , без оформлення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Україну, чим порушено вимоги ч. З ст. 24 КЗпП України.
Згідно з частинами першою, другою статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених вабзацах третьому - сьомомупункту 2 цього Порядку, в даному випадку - акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю).
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку (акт перевірки ДПС її територіального органу у ході якої виявлені порушення законодавства про працю), уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 11.11.2019 року №07-02/4232 ФОП ОСОБА_1 був повідомлений про отримання акта (довідки) фактичної перевірки Головного управління ДПС у Закарпатській області від 07.11.2019 року за №0165/07-16-33-05/ НОМЕР_1 та про дату розгляду справи. Даний лист був надісланий позивачу рекомендованим листом поштовим відправленням із трек-кодом №8800506285092, та отриманий ним, згідно реєстру поштових відправлень ПАТ «Укрпошта», 13.11.2019 року.
На розгляд справи ФОП ОСОБА_1 не з'явився, будь-яких документальних доказів, стосовно спростування обставин викладених в акті (довідці) про результати фактичної перевірки не подав, тому першим заступником начальника Управління Держпраці в Закарпатській області Грициком В.І. винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу №0165/07-16-33-05/3234501655/ТД-ФС-137 від 21.11.2019 року.
Відповідно до п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Щодо повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, поданого представником позивача у судовому засіданні 08.09.2022 суд зазначає наступне. Згідно повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19 листопада 2019 року внесено запис №23130060004002168 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , НОМЕР_1 . Разом з цим, на момент проведення перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області 07 листопада 2019 року позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому підлягав перевірці, а отже і відповідальності, передбаченої за порушення вимог Кодексу законів про працю України.
Враховуючи викладене, а також встановлення факту наявності в діях позивача порушень ст.24 КЗпП України, суд приходить до висновку про правомірність накладення відповідачем на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн. (4173, 00 грн * 30), що відповідає санкції ст.265 КЗпП України, якою передбачена відповідальність за виявлене порушення трудового законодавства.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (79005, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича А., будинок 8, код ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі виготовлено та підписано 26 червня 2023 року.