Справа № 452/911/23 Головуючий у 1 інстанції: Бікезін О.В.
Провадження № 33/811/845/23 Доповідач: Березюк О. Г.
27 червня 2023 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Кобрина С.Б., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Кобрина С.Б. на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 червня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
встановив:
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 гривень.
Згідно постанови суду 04 березня 2023 року близько 10:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в будинку, де тимчасово проживає в АДРЕСА_1 ображала свого малолітнього сина ОСОБА_2 нецензурними словами та вигнала з будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю.
На дану постанову захисник Кобрин С.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При цьому апелянт зазначає, що судом першої інстанції справа розглянута не повно та необ'єктивно, зокрема судом не врахованого того, що докази наявні і матеріалах справи слід визнати неналежними та недопустимими доказами, не взято до уваги пояснення самої ОСОБА_1 про те, що вона не застосовувала жодного фізичного насильства відносно малолітнього ОСОБА_2 ..
Розглянувши матеріали справи № 452/911/23, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не дотримався наведених вимог закону.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ № 137885 від 04 березня 2023 року близько 10:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в будинку, де тимчасово проживає в АДРЕСА_1 , ображала свого малолітнього сина ОСОБА_2 нецензурними словами та вигнала з будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю (а.с.10).
Разом з тим, на переконання апеляційного суду твердження автора протоколу ґрунтується лише на поясненнях малолітнього ОСОБА_2 , в яких він зазначив, що в нього з матір'ю виник словесний конфлікт, під час якого вона вигнала його з будинку шукати свою рідну матір і він пішов з будинку без куртки в резинових тапочках (а.с.7).
Для з'ясування всіх фактичних обставин справи судом першої інстанції було допитано в судовому засіданні неповнолітнього ОСОБА_2 , який показав, що 04.03.2023 року зранку між ним та прийомною мамою ОСОБА_1 на побутовому ґрунті виник конфлікт, оскільки він не хотів прибирати у хаті (мити підлогу), і він, образившись на маму, сам пішов з хати.
Допитана у суді ОСОБА_1 показала, що неповнолітній ОСОБА_2 нею усиновлений із дитячого будинку та ОСОБА_3 є не зовсім слухняною дитиною, проте вона намагається дати йому належне виховання та утримання. Щодо подій 04.03.2023 року, то вона не заперечила наявності побутової словесної перепалки між нею та ОСОБА_3 через небажання останнього допомагати у прибиранні хати, однак ОСОБА_2 вона не виганяла з дому, останній з власної ініціативи покинув дім.
Тобто, наявні суперечності щодо викладених у протоколі обставин події, інші докази що містяться в матеріалах справи, зокрема пояснення, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є похідними зі слів ОСОБА_2 ..
З матеріалів справи вбачається, що безпосередніх очевидців конфлікту 04.03.2023 року між ОСОБА_1 та її неповнолітнім сином ОСОБА_2 не має.
Крім того, жоден із допитаних у суді не підтвердив викладених у протоколі обставин щодо ображання ОСОБА_1 свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 під час побутового конфлікту 04.03.2023 року саме нецензурними словами.
Також слід вказати, що у неповнолітнього ОСОБА_2 за наслідками конфлікту відсутні будь-які тілесні ушкодження (відсутня фізична шкода), а також відсутні будь-які докази, як от висновок психолого-психіатричної експертизи, які би підтверджували заподіяння чи можливість заподіяння неповнолітньому ОСОБА_2 шкоди його психічному здоров'ю.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до переконання про те, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та переконливі докази, що доводять вину ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Кобрина С.Б. задоволити.
Постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 червня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, залишити скасувати та провадження у справі №452/911/23 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутність в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.