19.06.2023 Справа №607/7909/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бура Наталія Орестівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бура Н.О.про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що він після смерті ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом на земельну ділянку площею 0,071 га для ведення садівництва, розташовану на території Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
В подальшому, позивач звернувся до приватного нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримав відмову, у зв'язку із відсутністю факту прийняття спадщини у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.
Вказує, що про смерть ОСОБА_3 не знав, а так само й про наявність самого заповіту, а лише дізнався від ОСОБА_2 , яка є дочкою померлої.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визначити йому додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
У судовому засіданні позивач зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань, викладених у позові, та просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, однак подала письмові пояснення, в яких зазначила, що про наявність заповіту ОСОБА_1 не знав, оскільки сам заповіт був серед маминих документів, які вона не переглядала. При перегляді документів, вона натрапила на заповіт й одразу ж повідомила ОСОБА_1 про наявність вказаного заповіту. Просить розглядати справу без її участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.
Відповідно до статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи визнання відповідачами позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є усі законні підстави ухвалити рішення про задоволення позову.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду залучену третю особу.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд, встановив, що відповідач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , про що свідчать свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 02.10.1970 та свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 24.10.1996.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , видане 01.03.2019 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 405.
21.04.2004 ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Радомською І.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2869, згідно якого ОСОБА_3 заповіла позивачу ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,071 га для ведення садівництва, розташовану на території Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 01030 від 10.06.1996, ОСОБА_3 , на підставі рішення Залужанської сільської Ради народних депутатів 13.12.1995 12-ої сесії і 07.03.1996 13-ох сесії 22 скликання, було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,071 га для ведення садівництва, розташовану на території Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
25.04.2023 позивач звернувся до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Бурої Н.О. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
26.04.2023 за № 20/02-14 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бурою Н.О. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, із змісту якої вбачається, що згідно матеріалів спадкової справи 1/2019 номер у спадковому реєстрі 64481767 ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини не подавав та не проживав з спадкоємцем на момент смерті. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Згідно матеріалів спадкової справи 1/2019 заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_1 про прийняття спадщини не поступало, а також заяв від інших спадкоємців, які прийняли спадщину, про їх згоду на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 нотаріусу за місцем відкриття спадщини не поступало.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що про смерть ОСОБА_3 він не знав, а так само й про наявність самого заповіту, а лише дізнався від ОСОБА_2 , яка є дочкою померлої, відтак, пропустив строк для відкриття спадщини, а тому, просить визначити додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
В силу статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до положень статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно із вимогами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У судовому засіданні з'ясовано, що позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини у визначені законодавством строки, у зв'язку із тим, що про смерть ОСОБА_3 він не знав, а так само й про наявність самого заповіту, а лише дізнався від ОСОБА_2 , яка є дочкою померлої.
Крім цього, відповідач ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях підтвердила те, що про наявність заповіту ОСОБА_1 не знав, оскільки сам заповіт був серед маминих документів, які вона не переглядала, і тільки при перегляді документів, вона натрапила на заповіт й одразу ж повідомила ОСОБА_1 про наявність вказаного заповіту.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Виходячи з зазначених положень закону, строк прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 закінчився 01 вересня 2019 року.
У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, суд дійшов до переконання, що позивач про смерть ОСОБА_3 не знав, а так само й про наявність самого заповіту, а лише дізнався від ОСОБА_2 , яка є дочкою померлої, у зв'язку із цим, позивач не мав змоги подати документи про прийняття спадщини, а тому, є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини за заповітом на спадкове майно.
Враховуючи, що строк прийняття звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, суд вважає, можливим визначити йому додатковий строк у три місяці для подання такої заяви.
За таких обставин, враховуючи надані у позові обґрунтування позивача, суд вважає, що причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини є поважними, з метою захисту прав та інтересів позивача по справі, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити та визначити позивачу додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 283, 284, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бура Наталія Орестівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бура Наталія Орестівна, місцезнаходження вул. Новий Світ, буд. 2, пр. 26, м. Тернопіль.
Повний текст рішення суду складено та підписано 27 червня 2023 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко