Справа № 583/2394/23
3/583/1050/23
Іменем України
27 червня 2023 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., при секретарі Якубович В.В., за участю захисника, адвоката Собини П.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Охтирського РВП ГУ НП в Сумській обл. про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , що не працює, що проживає в АДРЕСА_1 ,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 27.05.2023 року о 00.25 годині знаходячись в м. Охтирка по вул. Пушкіна, 5, керував автомобілем Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини роту, млява мова, від продуву газоаналізатора алкотестера 6820 «Драгер» та проходження медогляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився, порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КпАП України.
У підтвердження винуватості водія у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення до протоколу від 27.05.2023 року серії ААБ № 316584 також було додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак сп'яніння та додано відеозапис.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Захисник Собина П.М. в судовому засіданні висловив незгоду, щодо даного факту події, зазначив, що його підзахисний вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі не визнає, вказує на істотне порушення його прав при складанні адміністративного протоколу та відсутність доказів про те, що він керував автомобілем на момент його зупинки поліцейськими. Насправді автомобілем керувала його дівчина. Як додатково зазначив захисник, зафіксоване відео не є безперервним та на ньому не зафіксовано, те що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Вказав про відсутність достатніх доказів, які б доводили факт порушення зазначеного у протоколі.
Згідно з ст. 245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Статтями 251, 280 КпАП України, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного:
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому, у справі про адміністративне правопорушення протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ - акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
П. 2 глави 3 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, передбачено, що включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозапис ведеться безперервно до їх завершення.
Згідно наданого відео вбачається, що воно є не безперервним, на ньому не зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
З огляду на викладене вказане відео не можна вважати достатнім доказом вчинення зазначеного адміністративного правопорушення.
Дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, приходжу переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, за обставин, викладених у протоколі, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 умисних дій, направлених на порушення ПДР, а саме - керування транспортним засобом із ознаками алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Отже, оскільки належних та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 тієї ночі керував транспортним засобом не надано, а сам лише протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено про це, не є достатнім доказом, приходжу висновку про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Тому відповідно до ч. 1, п. 1, ст. 247 КпАП України, провадження у даній частині підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247 ч. 1, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайсуд шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко