22 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 873/93/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Селіванова А.Г.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 (суддя Ходаківська І.П.)
у справі №873/93/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Газові трейдери України" від 01.03.2023 у третейській справі №01/23 (третейський суддя Суркіна А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс"
до Фізичної особи-підприємця Міклявої Світлани Григорівни
про стягнення 47461,71 грн,
Стислий зміст рішення третейського суду та заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду
1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Газові трейдери України" (далі - Третейський суд) від 01.03.2023 у третейській справі №01/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Міклявої Світлани Григорівни (далі - ФОП Мікляєва С.Г.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" (далі - ТОВ "Укрмедполіс") суму заборгованості в розмірі 47461,71 грн, третейський збір у сумі 5368,00 грн, гонорар третейського судді у сумі 1073,60 грн.
2. Позивач подав заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду (далі - Заява).
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції
3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відмовлено у задоволенні Заяви ТОВ "Укрмедполіс" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 01.03.2023 у третейській справі №01/23.
4. Ухвала мотивована тим, що Регламент Третейського суду (нова редакція), який затверджено протоколом №1-16 від 06.01.2023 загальних зборів членів Асоціації "Газові трейдери України" (далі - Регламент), визначає порядок та правила звернення до Третейського суду, порядок формування складу Третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції Третейського суду.
5. Суд першої інстанції зазначив, що системний аналіз наведених положень Регламенту Третейського суду та третейської угоди (застереження) свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду.
6. Однак, суд першої інстанції встановив, що відповідно матеріалів третейської справи №01/23, рішення у ній ухвалено третейським суддею Суркіною А.В. При цьому матеріали третейської справи не містять організаційно-розпорядчого документа голови Третейського суду про призначення судді Суркіної А.В. для розгляду цієї справи, що позбавляє Північний апеляційний господарський суд можливості перевірити та встановити набуття повноважень (компетенції) на вчинення процесуальних дій третейським суддею для розгляду конкретної справи.
7. Отже, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди".
8. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні Заяви.
Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
9. Позивач (далі - скаржник) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.04.2023 та прийняти нове рішення, яким задовольнити Заяву.
10. Скаржник зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 №873/93/23 прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема неправильним тлумаченням ст. 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди".
11. На думку скаржника, суд припустився надмірного формалізму та в порушення ст.ст. 11, 73, 236, 355 ГПК України ст. 16 Закону України "Про третейські суди" не з'ясував обставини, що мають значення для розгляду справи №873/93/23, та не витребував під час розгляду справи відповідні документи, на які посилався під час розгляду справи.
12. Скаржник вважає, що Північний апеляційний господарськи суд не витребував у Третейського суду Регламенту та Положення, тоді як в ухвалі, що оскаржується, суд першої інстанції посилається як на Регламент так і Положення Третейського суду як на підставу встановлення невідповідності складу третейського суду вимогам закону, за відсутності таких документів.
13. В апеляційній скарзі зазначено, що ані Закон України "Про третейські суди", ані ГПК України не містять вимоги про те, щоб у матеріалах третейської справи повинен зберігатись організаційно-розпорядчий документ голови третейського суду про призначення третейського судді для розгляду третейської справи.
14. Скаржник зазначає, що він не мав можливості подати належним чином завірену копію розпорядження №01/23 від 10.02.2023 під час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом, оскільки вимоги щодо цього документа немає у чинному законодавстві України, а суд не зобов'язував надати його під час розгляду справи №873/93/23.
15. У зв'язку з викладеним, скаржник просить прийняти як доказ належним чином засвідчені копії листа ТОВ "Укрмедполіс" №4 від 28.04.2023 Третейського суду про надання документів; супровідного листа Третейського суду №01/23 від 02.05.2023; розпорядження №01/23 від 10.02.2023 про призначення третейського судді у справі №01/23.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
16. Відзив від відповідача до Верховного Суду не надійшов.
17. Позиція Верховного Суду
18. Відповідно до положень ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 25 і ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
19. З огляду на встановлені ст. 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
20. Предметом розгляду в цій справі є Заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
21. Згідно з положеннями ст. 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
22. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
23. Відповідно до ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
24. У ст. 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
25. Аналогічні підстави наведені у ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
26. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.
27. Частиною 6 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
28. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (п. 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 №3-рп/2004).
29. Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 №1-рп/2008).
30. Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.
31. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".
32. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
33. Згідно із ч. 4 ст. 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.
34. Суд першої інстанції встановив, що у пп. 10.1 п. 10 договору №2013/7-А від 31.07.2013 сторонами погоджено, що всі спори і розбіжності, пов'язані з цим договором, його укладенням, або такі, які можуть виникнути в процесі виконання умов даного договору, підлягають вирішенню у відповідності з чинним законодавством України в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Газові трейдери України" у складі одного судді згідно з Регламентом та Положенням про третейський суд.
35. Регламент Третейського суду (нова редакція) затверджено протоколом №1-16 від 06.01.2023 загальних зборів членів Асоціації "Газові трейдери України". Цей Регламент визначає порядок та правила звернення до Третейського суду, порядок формування складу Третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції Третейського суду.
36. При цьому Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що Північний апеляційний господарськи суд розглянув справу за відсутності в матеріалах справи Регламенту та Положення Третейського суду, тоді як в ухвалі, що оскаржується, суд першої інстанції посилається як на Регламент так і Положення Третейського суду як на підставу встановлення невідповідності складу третейського суду вимогам закону.
37. Так, відповідно до сайту Асоціації "Газові трейдери України" за посиланням gasua.com на ньому опубліковані умови як нової редакції Регламенту так і Положення Третейського суду, на які посилався суд першої інстанції під час вирішення справи.
38. Верховний Суд, перевіривши зміст наведених умов Регламенту та Положення встановив, що вони співпадають зі змістом умов, на які посилався суд першої інстанції під час вирішення справи.
39. У зв'язку з викладеним, відсутність в матеріалах справи Регламенту та Положення Третейського суду не свідчить про те, що умови цих нормативних актів не були досліджені судом першої інстанції. У зв'язку з цим, наведені посилання скаржника не можуть бути підставою для скасування ухвали, що оскаржується, оскільки відповідно до ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
40. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
41. Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов'язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.
42. Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (ч. 5 ст. 10 Закону України "Про третейські суди").
43. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
44. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.
45. Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Третейського суду. Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи.
46. Параграфом 3 Регламенту Третейського суду передбачений порядок призначення третейських суддів. Так, спір, що переданий на розгляд Третейського суду розглядається суддями, що призначаються Головою Третейського суду зі Списку суддів третейського суду, що носить обов'язковий характер (п. 3.1). Передаючи спір на розгляд Третейського суду, сторони надають згоду на розгляд спору суддями, що будуть призначені відповідно до п. 3.1 (п. 3.2).
47. Параграфом 4 Регламенту Третейського суду передбачений порядок формування складу третейського суду. Так, склад Третейського суду формується в порядку визначеному цим Регламентом (п. 4.1). Третейський суд розглядає справи в складі одного третейського судді або в кількості трьох третейських суддів (п. 4.2). Сторони самостійно визначають в третейській угоді кількості суддів у складі третейського суду відповідно до 4.2 цього Регламенту (п. 4.3). Сторони мають право самостійно обрати в третейській угоді персональний склад третейського суду зі списку суддів Третейського Суду (п. 4.4). У випадку коли сторони не скористалися своїм правом визначеним п. 4.3 Регламенту справа розглядається в складі одного судді (п. 4.5). У випадку коли сторони не скористалися своїм правом визначеним п. 4.4 Регламенту або визначили кількісний склад суду у кількості трьох суддів, але не повністю визначили персональний склад - судді (суддя) до складу третейського суду призначаються Головою суду зі списку суддів Третейського суду у триденний термін з дня отримання позову (п. 4.6). У випадку розгляду справи в складі трьох суддів, Головуючий складу третейського суду призначається Головою третейського суду (п. 4.7).
48. Системний аналіз наведених положень Регламенту Третейського суду та третейської угоди (застереження) свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду.
49. Наведені положення Регламенту Третейського суду цілком узгоджуються із приписами ст.ст. 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді та відповідають змісту третейського застереження, погодженого сторонами у пп. 10.1 п. 10 договору.
50. Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Третейського суду.
51. Недотримання таких вимог свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка в тому числі також є одним із принципів на яких за ст. 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.
52. Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції правильно зауважив, що вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка застосована до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи.
53. 18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України №1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила №1000/5), які регламентують порядок та правила ведення діловодства, в тому числі вимоги щодо створення та оформлення ними організаційно-розпорядчих документів.
54. Відповідно до п. 1 розділу І Правил №1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.
55. За пунктом 2 розділу І, пунктом 4 глави 1 розділу ІІ Правил №1000/5 організаційно-розпорядча документація - уніфікована підсистема управлінської документації, що забезпечує організацію процесів управління та управлінської праці. Право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності).
56. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів третейської справи №01/23, рішення у ній ухвалено третейським суддею Суркіною А.В.
57. При цьому матеріали даної справи не містять організаційно-розпорядчого документа голови Третейського суду про призначення судді Суркіної А.В. для розгляду цієї справи, що позбавило як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції можливості перевірити та встановити набуття повноважень (компетенції) на вчинення процесуальних дій третейським суддею для розгляду конкретної справи, а також встановити дотримання Третейським Судом триденного строку, передбаченого п. 4.6 Регламенту щодо призначення Головою суду судді у третейській справі зі списку суддів Третейського суду з дня отримання позову, визначити наявність у третейського судді повноважень на вчинення процесуальних дій у третейській справі з відповідної дати і, як наслідок, дотримання таким судом принципів законності та незалежності при формуванні складу суду.
58. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди".
59. Скаржник в апеляційній скарзі просить прийняти як доказ в тому числі належним чином засвідчену копію розпорядження №01/23 від 10.02.2023 про призначення третейського судді у справі №01/23, оскільки він не мав можливості подати належним чином завірену копію цього розпорядження під час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом, оскільки суд не зобов'язував надати його під час розгляду справи №873/93/23.
60. Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
61. Слід зауважити, що формування третейської справи є компетенцією Третейського суду, і наявність відповідного розпорядчого документа щодо призначення третейського судді має бути в матеріалах саме третейської справи для уникнення сумнів щодо наявності такого документа на час розгляду справи Третейським судом, оскільки подання засвідченої копії розпорядження №01/23 від 10.02.2023 про призначення третейського судді у справі №01/23 до суду апеляційної інстанції під час перевірки ухвали першої інстанції, постановленої за результатом розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду, ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент його складення.
62. З огляду на викладене, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про прийняття додаткового доказу у справі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
63. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення.
64. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
65. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку судові витрати покладаються на скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №873/93/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Білоус
В. Пєсков