Справа № 643/709/21 Номер провадження 11-кп/814/1973/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
22 червня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12017220000000890 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 05 травня 2023 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Микольське Білозерського району Херсонської області, не працюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , судимому,
обвинуваченому за ч.4 ст. 190 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці до 03.07.2023 включно.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується за ч.4 ст. 190 КК України, а саме: у тому, що він діючи спільно з іншими особами в період з весни 2017 року по 2020 рік вчиняли заволодіння майном ОСОБА_8 в сумі 6000 грн, ТОВ «ТБ «НОВААГРО» в сумі 178100 грн, ОСОБА_9 3600 грн, ОСОБА_10 в сумі 7700 грн, ОСОБА_11 в сумі 9400 грн, ОСОБА_12 в сумі 86450 грн, ОСОБА_13 в сумі 7200 грн., ОСОБА_14 в сумі 14250 грн, Батюти в сумі 7200 грн,, ОСОБА_15 в сумі 20000 грн, ОСОБА_16 в сумі 12450 грн, ОСОБА_9 в сумі 2250 грн, ОСОБА_17 в сумі 6700 грн, ОСОБА_18 в сумі 9700 грн, ОСОБА_19 в сумі 5000 грн, ОСОБА_20 в сумі 5000 грн, шляхом обману (шахрайство), вчинене організованою групою, як співорганізатори та активні учасники у складі організованої групи виконували наступне:
- утворили організовану групу для зайняття злочинною діяльністю, розробивши спільно план злочинної діяльності, спрямованої на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілих шляхом обману,
- розподіляли та погоджували із членами організованої групи функції кожного з них,
- спрямували діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам та постійно координувала і керувала діями усіх співучасників при вчиненні злочинів,
- забезпечили ведення обліку грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а також їх розподіл між учасниками організованої групи у визначених частинах та отримання ними таких частин,
- особисто спілкувались з потенційними покупцями, вводили в оману потерпілих, від імені так директора та бухгалтера неіснуючого підприємства, приймаючи замовлення на придбання товару, обговорюючи умови оплати та доставки, створюючи у потерпілих уявне враження дійсності своїх намірів,
- ОСОБА_6 розміщував на Інтернет сайтах та у місцевих газетах об'яви про продаж товарів (зерна, дизельного палива, трактор).
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалення рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжких злочинів, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити йому запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що поза увагою залишилося те, що він тривалий час перебуває під вартою, у той час як кримінальне провадження щодо нього не розглядається, потерпілі та свідки в судові засідання не з'являються та суд і прокурор не вчиняє дії для забезпечення їх участі. Тому вважає, що тривале перебування під вартою порушує його права.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Відповідно до положень ч.4 ст. 422-1 КПК України, у зв'язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12017220000000890 за обвинуваченням ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 за ч.4 ст. 190 КК України. В судовому засіданні 05 травня 2023 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.07.2023 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_6 , а саме особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання від 5 до 12 років позбавлення волі, те, що вказані злочини вчинено організованою групою з розподілом обов'язків, що є найбільш небезпечною формою організованої злочинної діяльності, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не закінчено, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.
Необхідно зазначити, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому, а тому вказані обвинуваченим у апеляційній скарзі обставини, зокрема тривалий розгляд справи судом першої інстанції, є недостатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
Переконливих доказів того, що більш м'який запобіжний захід, на даному етапі розгляду справи, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого не зазначено.
При цьому будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров'я судом не встановлено та учасниками провадження таких доказів не надано.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 407, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 05 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4