Справа № 545/91/23 Номер провадження 11-кп/814/1812/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
20 червня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 лютого 2023 року,
Цією ухвалою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Копанки Кіровогорадської області, громадянці України, українці, судимій, засудженій:
26.01.2022 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309 ч.1 ст. 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2, ч.3 ст. 74 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що засуджена у своєму клопотанні посилається на проект Закону України №5715-1 від 13.07.2021, який у встановленому порядку не прийнятий та не набрав чинності, тому вирок суду першої інстанції відповідає редакції КК України, у зв'язку з цим покарання ні перерахунку, ні пом'якшенню не підлягає.
На ухвалу суду засуджена подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та задовольнити її клопотання про застосування до неї ч.2, ч.3 ст. 74 КК України.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд безпідставно відмовив їй у задоволенні клопотання. При цьому вказала, що її брат, захищаючи Україну, 22.05.2022 загинув, а її мати важко хвора.
Інші учасники судового розгляду ухвалу не оскаржили.
Заслухавши доповідача, засуджену в підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали провадження та особової справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
На підставі п.13 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частини 2 та 3 ст. 74 КК передбачають, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 71 КК у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
До того ж, судом встановлено, що ОСОБА_7 засуджена за вчинення злочинів 17.11.2020 та 19.07.2021. Зміни, які були внесені до ст. 309 КК, набрали чинності 1 липня 2020 року та діють на час розгляду. Інших змін, які б усували відповідальність чи змінювали санкцію до вказаної статті не вносилися.
Тобто караність за діяння, за які ОСОБА_7 засуджена не усунута, а призначене їй покарання не перевищує санкцію закону.
Тому будь-яких підстав для вирішення питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, немає.
Посилання засудженої на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань альтернативи позбавленню волі, розвитку системи пробації, порядку застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які під час скоєння адміністративного чи кримінального правопорушення перебували в стані гострої інтоксикації алкоголем, наркотичними засобами або психотропними речовинами чи їх аналогами та послуг у сфері психічного здоров'я» є безпідставними, так як даний закон не прийнятий та не набрав законної сили, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
З огляду на вказане ухвала суду є законною та обґрунтованою та підстав для її скасування немає.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 407, 419КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4