Житомирський апеляційний суд
Справа №295/2472/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.72 КК Доповідач ОСОБА_2
21 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі судове провадження №295/2472/23 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2023 року,
ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2023 року, відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання за Законом України від 26 листопада 2015 року №838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, та просить застосувати до нього положення ч.5 ст.72 КК України в редакції Законом України від 26 листопада 2015 року №838-VIII. Просить провести перерахунок і призначити кінцеву дату його відбування покарання за довідкою від 26.05.2022 року №08/345 ВС.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2020 ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Взято під варту в залі суду, початок строку покарання рахувати з 30.04.2020.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.09.2020 вирок Дарницького районного суду м. Києва залишено без змін.
Згідно змісту вироку ОСОБА_7 засуджений за злочин, який вчинено 17.01.2018.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.12.2020 року Ілюхіна етаповано з ДУ "Житомирська виправна колонія (№4)" до Київського слідчого ізолятора, у зв'язку з розглядом кримінального провадження.
Засуджений ОСОБА_7 прибув до Київського слідчого ізолятора 28.01.2021.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Згідно розпорядження вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.2021 набрав законної сили 26.09.2022.
Згідно змісту вироку ОСОБА_7 засуджений за злочин, який вчинено 23.01.2018.
Засуджений на даний час відбуває покарання у ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)».
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного суду від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року включно і що до неї було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжувалися застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-УІІІ, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-УІІІ.
Отже, з урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції, враховуючи правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.08.2018 по справі №663\537\17, дійшов до обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_7 засуджений за злочини, вчинені ним в січні 2018, підлягає застосуванню ч.5 ст. 72 КК України за Законом № 2046-УІІІ, а саме зарахування в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку день за день, та відсутність підстав для задоволення заяви засудженого у застосуванні ЗУ № 838-УІІІ від 26.11.2015 року з розрахунку день за два.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 не має.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання за Законом України від 26 листопада 2015 року №838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :