Справа № 161/6575/23 Провадження №33/802/400/23 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П.
Доповідач: Денісов В. П.
27 червня 2023 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень, стягнуто із нього на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 12 квітня 2023 року о 22 год 58 хв у місті Луцьку, на вулиці Ветеранів, 17/108 він не виконував неодноразові законні розпорядження про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копію постанови він отримав лише 01.06.2023.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
У своєму клопотанні апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, зазначаючи, що він в судове засідання не викликався. Копію оскаржуваної постанови отримав лише 01 червня 2023 року.
Однак такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.
25 травня 2023 року під час розгляду справи у Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 був відсутній (а.с.12).
В даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 05 червня 2023 року (з урахуванням неробочих днів).
Апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 подав лише 12 червня 2023 року, що стверджується штампом вхідної кореспонденції місцевого суду на апеляційній скарзі, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився 05 червня 2023 року (з урахуванням неробочих днів).
Отже, апелянт пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП.
Доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не викликався в судове засідання, копію постанови отримав 01.06.2023 не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП.
Так, в матеріалах справи знаходиться довідка про доставку документу «Судова повістка про виклик до суду» на 25.05.2023 14:30:00 одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 . Доставлено 27.04.2023 13:41:08 (а.с.11).
Вказаний номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, як номер належний ОСОБА_1 (а.с.1).
Тому твердження апелянта про те, що вказаний номер телефону йому не належить є голослівними і спростовуються зазначеними матеріалами справи.
До апеляційної скарги не долучено жодних доказів того, що номер телефону НОМЕР_1 не використовувався ОСОБА_1 ..
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що сам ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що отримав копію постанови 01.06.203, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, який закінчився 05 червня 2023 року.
Отже, доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та не відповідають матеріалам справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року щодо нього та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року щодо нього - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов